ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Навіть не думала...
Погляд на мудрість.
Навіть не думала, що коли-небудь мені прийде в голову думка написати статтю на тему психології, та ще й жіночої. Адже міркувати на тему «чого хочуть» і розглядати чужих тарганів під мікроскопом не зовсім «нормальна» діяльність. Але переконавшись в тому, що психологія як така мене в принципі не цікавить, так як це терені людей, що володіють як мінімум дипломом психфака (до яких я не належу), стало трохи легше.
У центрі моєї уваги опинилися лише загальнолюдські повсякденні бажання. А почалося все з того, що мені згадалася власна історія давно минулих років.
Близько десяти років тому (сама дивуюся таким величезним цифрам) у мене був знайомий, який дуже (я б навіть сказала дуже-дуже) хотів зі мною дружити. Він був молодший за мене на рік, що зізнатися чесно, було першочерговими стопором в наших «дружніх» відносинах. Для мене, тодішньої 23-річної і цілком самодостатньої молодої вискочки, яка одноосібно вирішує «з ким, де і коли», це було м'яко сказати не зазвичай. Прийняти різницю у віці в бік мінуса виявилося також нелегко як і факт усвідомлення того, що людина впала в реальну залежність від тебе. Ні душевні розмови, ні відверті реалії про те, що він не зовсім те, що мені потрібно - не допомагали. Не знаю чим би вся ця історія закінчилася, якби не ...
«Я все розумію, крім одного: що, власне кажучи, тобі потрібно?» - запитав мій знайомий після мого чергового «не зовсім те ...»
Не сказати, щоб дане питання застало мене зненацька, але коли настільки часто і вже майже на автоматі аппеліруешь однією фразою, як-то перестаєш замислюватися над тим, що ж насправді за нею ховається.
Що ж мені тоді було треба і чому моєму знайомому так і не вдалося перейти з категорії «друг / коханець» в категорію «чоловік / власник» я вирішила залишити за завісою невідомості. Бути може частково від того, що на той момент конкретно оформленої відповіді, готового до цю хвилинному викладу,
Не було. Бути може з інших причин ... Моя ж нинішня відповідь, заснований на досвіді вже прожитих років і клубка пережитих подій, буде не зовсім об'єктивною.
Так ось, згадуючи, розмірковуючи і все більше переймаючись питанням, чого все-таки найбільше хочуть жінки від чоловіків у своїй масі, мені довелося вдатися до здорового глузду, логіки та іноземної літератури, оскільки зрозумілих міркувань від наших співвітчизників знайти, на жаль, не пощастило.
Найправдивішою мені здалася стаття, де було всього чотири пункти. Так-так, всього (!) Чотири! Тобто, автори статті примудрилися запхати «нескінченну» безліч жіночих бажань і вимог в чотири абзаци.
Здавалося б, нічого нового не написано і Америка наново не відкрита, але читалося легко і хотілося щиро вірити в почуте.
Ось вони, 4 основні пункти бажань більшості жінок:
1. Ми всього лише хочемо, щоб нас по-справжньому «бажали» і «чули»
Коли ми реально розуміємо, що хтось «сохне» по нас, бажає нас всією душею і тілом, і взагалі прирівнює нас до ідеалу, ми відчуваємо небувалий приплив сил і енергії. В голові зароджуються немислимі досі заклики до дій, на які ми точно не здатні були раніше. Тіло розквітає, вік відступає назад, страх і невпевненість в собі зникають.

Коли ми знаємо, що на людині висить ярличок «мій» (видимий для всіх, а не тільки для нас), і це на нашу думку не зміниться ні сьогодні ні завтра, то почуття власної гідності підстрибує до стелі.
Коли ми відчуваємо стабільність в обраному супутнику, впевненість в тому, що кохана людина завжди на боці правди (тобто, на стороні нашої правди), що він наша підтримка і опора - це невимовне всеокриляющее почуття.
Нам подобається, коли нам дзвонять, пишуть, цікавляться всіма деталями і дрібницями прожитого дня, коли нам розповідають про свої сокровенні мрії, думках, і ідеях. І нехай не факт, що це наблизить вас (чоловіків) до їх реалізації, але 100% це зблизить нас як люблячу пару.
2. Чи потрібен нам друг? Так - сто раз так
Часом нам просто потрібен хтось, хто буде писати нам смски, дзвонити, розмовляти по телефону або просто проводити час з нами, а іноді навіть приводити нас до тями після нашої міні істерики.
Найважливіший аспект будь-яких відносин - це, перш за все, відчуття необхідності, але стосунки не будуть справжніми, і ніколи не просунуться, якщо люди не почнуть слухати і чути один одного. Тому, перестаньте вважати, що якщо ми листуємося з вами, то ми готові відразу ж стрибнути до вас у постіль. Це не так - звичайно ж, не відразу)))!
Для нас важливо мати людину, до якого ми можемо прийти, коли нам погано і самотньо з повним усвідомленням того, що саме після цієї зустрічі стане легше. І адже багато не треба: крапелька уваги, шматочок співчуття і часточка цілющих обіймів ...
Ви напевно і не думали, що нам теж може бути просто нудно, або ми просто хочемо обговорити з вами півфінал футбольного чемпіонату світу і його підсумки, або, наприклад, як один водій підрізав вас на трасі, або розповісти про те, якого милого щеня ми бачила на вулиці. Так ось, подумайте про це, адже так дійсно буває!
У жінок, на відміну від чоловіків, не виникає миттєве бажання зустрічатися з кимось, тільки лише через взаємної симпатії. Так що, будь ласка, не давайте волю своїм «почуттям» і перестаньте фантазувати. Жіночу любов треба дійсно заслужити, а часом навіть завойовувати, перехоплювати і домагатися. Тільки, будь ласка, не перестарайтеся. Всього в міру.
3. Ми просто хочемо відчувати себе особливими
Якщо справжній чоловік дійсно любить жінку, він не боїться показувати їй це. Він стане доводити, що закоханий будь-якими доступними засобами: обдарує квітам, цукерками, шоколадом, морозивом, іграшками, прикрасами, коротше будь-якими «підсолоджувачами» життя (і не тільки у свята). Призначатиме їй побачення, забронює столик в ресторані, вивезе її на пікнік або просто активно проведе вихідні. Тобто, використовувати будь-яку слушну хвилину і випадок, щоб запаморочити і в той же час краще пізнати кохану жінку.
Чоловікові «завойовування» підвищують рівень самооцінки і надають велике значення, жінці - впевненість у своїй красі і почуття необхідності. Тільки так обидві статі можуть насолоджуватися своїми вчинками, адже роблячи те, що їм обом подобається, вони щиро радіють життю. Зрештою, тільки так у них можуть з'явиться спільні традиції та інтереси.
Деякі можуть сказати, що лицарства вже немає, що залицяння - це пережиток минулого. Але ж закон збереження енергії ще ніхто не відміняв. А в житті доля ще та мстива сучка. Якщо ви хочете, щоб ваша жінка була з вами щира, поводьтеся адекватно.
Не робіть нам ласку в вигляді формальної ввічливості і «симпатії»: якщо ви не відчуваєте до дівчини те ж, що відчуває вона, скажіть їй про це прямо. Не потрібно сидіти на двох стільцях однією дупою. Будьте чесні і з нею, і з собою. Ви користуєтеся нею і приховуєте свої справжні почуття. Поставте себе на її місце. М'яко кажучи, це несправедливо.
Особливо неприємно спостерігати як деякі жінки принижуються перед чоловіками, точніше перед створіннями, які тільки за фізичними ознаками звуться чоловіками. Напевно, це жіноча кара за їх вроджений розум, мудрість і природну силу.
4. Ми щиро хочемо, щоб ви були з нами чесні
Брехати жінці - це останнє, що може зробити чоловік. По-перше, брехати теж треба вміти, по-друге обдурити жінку, а тим більше розумну жінку, ой як не просто.
Якщо ви не відчуваєте симпатію до жінки, яка віддає вам всю свою душу, скажіть їй про це. Не треба гратися нею як іграшкою. Вона жива, просто живе за своїми законами і слухається поклику серця. Жінка - істота емоційна, і з цим важко посперечатися
У реальності, жінкам не так вже сильно потрібні чоловіки, принаймні не так сильно як чоловікам жінки. Хоча деякі чоловіки думають інакше. Якщо так склалося, що ваші почуття не взаємні, то відпустіть її, адже на землі є хтось, кому вона потрібна по-справжньому. Якщо ви тримаєте її в якості запасного варіанту, то також не потрібно цього робити, адже красивих дівчат багато і ви завжди зможете влаштувати повторний «кастинг». Якщо ви бачите, що ваші відносини зайшли в глухий кут, прямо скажіть їй про це, без натяків і «мені потрібно побути на самоті».
Кожен чоловік повинен зрозуміти, що їх «колишня» не вестиме себе, як неадекватна героїня американських мелодрам. Дівчата рідко переслідують своїх екс-коханих. Всі відносини складні, все почуття заплутані, але не варто робити з мухи слона, і особливо поспішних висновків.
Спочатку завжди потрібно зрозуміти жінку і чого вона хоче, якщо з цього нічого не вийшло,то всеж, ви обидва чесно спробували побудувати ці відносини. Зрештою, у вас з'явиться додатковий навик спілкування і відносин з ще однією чудовою особливою протилежної статі і це тільки плюс вам і вашому досвіду.
Автор: Ганна Федулова
Переклала на українську мову 29.05.18 8.30




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-05-30 05:44:13
Переглядів сторінки твору 529
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, проза
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 21:10
Автор у цю хвилину відсутній