ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2018.07.15 22:00
глядачі виглядаючі ню
одинокі пуантилісти
парасолька пивна & пристань
трохи знаючі про війну
німі безвідмовні статисти

відтінюючи пляжну блаж
ейфорію без ностальгії

Сергій Гупало
2018.07.15 21:44
Пережду печаль, пережду насмішшя,
Перетну невір’я, що мені нашлють.
І наллю у глеки, зроблені в Опішні,
Недоречну зовсім неба каламуть.

Де ж оті зайчата, що ловив я змалку?
Де мої дівчата? Тиша не одвіт.
І кричать пекельно ворони і галки:

Ігор Деркач
2018.07.15 21:25
Живуть же люди! Ні тобі безсмертя,
ні раю пекла, ні надії чертям
на перемогу зла у боротьбі
за житіє, дароване до смерті,
молитвою у храмі, у мечеті,
у синагозі - дякою судьбі.

Воюємо одними язиками

Олександр Сушко
2018.07.15 14:48
Давайте обнімемось! Ну ж бо!
Забудем хвилини гіркі.
У нас із Росією дружба,
Завчають дітки матюки.

У Мокші живуть чорноброві,
А Київ бояринь прийма.
Ординські церковки та мова,

Тетяна Левицька
2018.07.15 13:36
Скипень бессоня, а дріжджі неспокою
зрощують ніч, на годиннику - вічність.
Тиша незаймана, пугач не зойкає,
небу блаженному стулює вічі.
Спи, відпочинь, заколисує затишно.
Котиться хвилею тінь некваплива.
Пасма думок, ніби спутана зачіска,
гребнем

Маріанна Алетея
2018.07.15 12:23
Ми зустрілись у місті снів,
Наша зустріч була як сон
Поміж краплями в унісон
Стукотіли серця дощів

Швидкоплинна гучна гроза
Сумовитий осінній дощ
На бруківці холодних площ

Іван Потьомкін
2018.07.15 11:54
Бачу світ, як у напівсні,
Без співу і плачу,
Мовби віднині мені
Інший світ призначено.
Світ незнаної країни,
Цей світ перевтілень,
Наче бачу сни тії ж,
Але в новім вимірі.

Галина Михайлик
2018.07.15 00:06
з кожною думкою
про Tебе
я молодшаю
на день
тиждень
місяць
рік
століття

Віктор Кучерук
2018.07.14 20:49
Не потрібно, Вітю, сумувати
Та світами ширити жалі,
Поки можеш човгати по хаті
І когось кохати звіддалі.
Пий вино потроху й сигарети
Час від часу знищуй по ночах, –
І не думай про ніякі злети,
Раз позаду молоді зачах.

Микола Дудар
2018.07.14 19:38
Лежать... гойдає. Збірники. На ринку
Асфальт зісподу, зверху целофан
- Що, двайдцять рупій? ні, а в половину?…
Куди вже нижче… болісно від ран

І потекло їдке, убоге, липколице
Туди, де харч, об’їдки зі стола
Безбожні "миколайчики" і "гриці"…

Віта Парфенович
2018.07.14 18:21
Почуваюся скибкою хліба, що лежить на столі. Коли є що їсти краще, то можна і не помітити, що хліб тут, нарізаний, м’який з хрусткою скоринкою. Він просто є і все. І лежить отак цей окраєць на столі і помалу обвітрюється і засихає… Засихає, бо йому ніколи

Сонце Місяць
2018.07.14 16:19
з оновленнями в тисячах коментарів
війна скидає шкіру
скасовує шаблони & кліше

*

театр накрився цирк подівся хтозна де
хоч пеклу все єдино

Любов Бенедишин
2018.07.14 15:11
Зриваю сну намисто.
Їм і п’ю.
Той самий дім і місто.
Дежавю.

Ті ж плани і знаряддя,
Де живу.
Хрещусь, як на прокляття –

Олександр Сушко
2018.07.14 13:16
В Україні влада унікальна,
Голову зламав би й Архімед.
Шиворіт-навиворіт - нормально,
Непогано й задом наперед.

На "Рошені" дід столітній паше,
Уночі гарують малюки.
Гніть горби! Від цього стане краще!

Марта Январская
2018.07.14 12:05
В Подстиховье, у прибрежных ракит
Монастырь мой бесприютно стоит,
На распутье трёх дорог, Стих-Успенский.
Сделай, Господи, его Воскресенским!
Новодевичьим и Новостиховным,
Не сословьем славным, а Новословьем!

А в Стих

Тетяна Левицька
2018.07.14 11:56
У батька очі волошкові.
Таким ще синім льон цвіте.
Він гарним був, повір на слові,
І серце чуйне - золоте.
Бувало залунає пісня -
Леліють сльози на очах.
Любив борщі і юшку пісну,
Гриби збирати у лісах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Одарка Любомир
2018.06.26

Оксана Винник Ксенька
2018.06.25

Александра Макуха
2018.06.14

Ясен Лад
2018.06.08

Юлія Джа
2018.05.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Йоси из Назарета


Эта история дошла до меня, как говорится, уже из десятых уст. Так что, если вам придется услышать ее в другом варианте, не посетуйте. Ведь даже о только что случившемся разные свидетели рассказывают по-разному. Такова человеческая память. И тут ничего не поделаешь.А произошло вот что.
Одна бывшая ленинградка, а ныне преуспевающий бизнесмен, после долгих лет разлуки с некогда родным городом решила отправиться вместе с мужем и сыном-подростком – коренными израильтянами – в Санкт-Петербург. Оба они говорили по-русски с горем пополам. И вот, когда уже основные музеи были осмотрены, неутомимая мама принялась за памятники. Решила начать, как ей казалось, с самого что ни есть интересного для сына и привела своих мужчин туда, где в студенческие годы сама неоднажды засиживалась допоздна с книжкою в руках, готовясь к очередному экзамену. Так вот, пришли наши израильтяне к намеченному домашним экскурсоводом объекту, а был это памятник легендарному баснописцу, который восседал на высоком пьедестале в окружении своих знаменитых героев.
Никогда не читавший басен Крылова муж-марокканец спросил, за какие такие заслуги директор зоопарка удостоился такой высокой чести. Спросил и, конечно, был не рад, так как вместо ответа получил укоризненный взгляд сына. Темнота, мол, а еще мнит себя интеллигентом да и мораль, случается, читает...
– Мама, расскажи ему, кто такой Крылов. Ты же как-никак у нас филолог, – не без иронии, присущей этому несговорчивому возрасту, проговорил сынок.
Пока жена знакомила мужа с классиком русской литературы, сын не спеша обошел памятник, не без интереса рассматривая то, что папа назвал зоопарком. Потом, видимо, ему надоел этот натурализм, и взгляд его перенесся на аборигенов, как он назвал про себя сидящих на скамейках.
“Люди как люди. Ничего особенного”, – сказал про себя подросток. И вдруг его внимание привлекла одинокая сгорбленная старушка. Может быть, потому, что она почему-то внимательно рассматривала сначала маму с папой, а потом и его самого. Сердце мальчика сжалось от боли, так как ему еще никогда не приходилось видеть такую печаль и безнадежность, разлитых в слезящихся глазах старушки. Он подошел к ней и, с трудом подбирая русские слова, спросил:
– Что с тобой, бабушка?
По акценту, а, может быть, и по другим приметам, старушка поняла, что перед ней иностранец, и раньше, чем отвечать на вопрос, сама спросила:
– Откуда ты, мальчик?
– Из Нацрата, – ответил он, но, вспомнив, что по-русски это звучит несколько по-иному, тут же добавил:
– Из Назарета.
– Из самого Назарета? – c нескрываемым интересом переспросила старушка.
– Из самого Назарета.
– А величать-то тебя как?
– Йоси.
– Как, как? – то ли не расслышав, то ли не доверяя своим ушам, снова переспросила старушка.
И как только Йоси повторил, бабушка бухнулась ему в ноги, обнимая и обливая их слезами:
– Боже ж ты, мой! За что же мне такая награда выпала на старости лет, что Он прислал ко мне своего сыночка?..
Йоси стоял ошарашенный и не знал, что делать. Бабушка продолжала голосить и целовать его ноги и руки. Боясь пошевелиться и инстинктивно чувствуя, что нужно что-то делать, он поглаживал белую-белую, как впервые увиденный здесь снег, голову старушки. Не зная, что там происходит, начали подходить любопытные. Появился и милиционер. И тогда старушка, заливаясь слезами и поднимая к небу высохшие руки, прохрипела:
– Люди добрые, посмотрите – кого нам Господь Бог послал во избавление грехов наших. Самого Исуса Христа. Аж из Назарета! Так помолимся же, братие!..
...Трудно предположить, чем бы закончилась эта невыдуманная история, если бы до смерти напуганная мать не вырвала новоявленного Исуса из мало-помалу приходящей в религиозный экстаз толпы и не увезла его к приятелям. Скорей всего – крестным ходом по Невскому проспекту. Но достоверно известно, что, придя в себя после душевного потрясения, Йоси поклялся никогда больше не приезжать в некогда родной город мамы.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-31 19:13:17
Переглядів сторінки твору 62
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.022 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.07.15 14:07
Автор у цю хвилину відсутній