ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Ліки




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-11 13:52:08
Переглядів сторінки твору 3620
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.907 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.194 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Еротична поезія
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.04.16 10:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 19:15:12 ]
Книжка вже готова. Золота.
Ось рахунок. Виручайте, люди!

Не знаю... як ставитися до заклику...і чи справді золота ваша книга.
Маю рецензії, відгуки, нова книга на підході...
Я не наважилася б просити на видання.
Вроджений сором. Чи гідність.
Видайте. Потім продавайте, побачите...чи таки золота, чи є попит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 21:01:23 ]
Золота книга. Немає їй ціни. А сатира на те й сатира аби як рентгеном просвічувати людські пороки: заздрість, захланність, зверхність. Підозрюю, читачі - люди скупі. Халявщики. Тому ніхто і нічого не дасть. Я це знав, знаю і буду знати. Але посміятися над результатами психологічного експерименту варто. Тож не напружуйтеся, розслабтеся та отримуйте задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:09:24 ]
Парадоксально, але я помилився! Почали надходити гроші. Я в шоці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:27:05 ]
Піар... я так сприймаю ваше запевнення.
до копійки власної три чужі приліпиться...
Яка може бути заздрість у мене, наприклад...
я про себе написала: мені соромно просити.
Є безліч способів видати своє...нетлінне.
заробити... взяти кредит... знайти спонсора...
От спонсор найцікавіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:28:48 ]
щодо розслабтеся...
Як поет може розслабитися?
Графоман може...
А поет - це енергетична субстанція)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 13:41:10 ]
Для мене однаково - що поет, що музикант, що художник, що космонавт. Кожна людина на цьому світі - творець. Пихаті субстанції про це забувають. Бачать тільки себе, і тільки своє. Нецікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 15:30:44 ]
А мені нецікаві ваші вірші. Отак відверто скажу......Бо щодня...бо всі схожі...
Хоча вважаєте, що майбутня ваша книга "золота".
От прочитала поезії Ігоря Касьяненка - справді неповторно, бентежить...
Щодо пихи... Хто б казав...
Якщо є чим пишатися, то можна. Якщо нема чим, то вже зайве.
Не кожна людина творець.
Серед лугу цвіркуни... Так і у віршуванні.
Скільки стрибунців, цвіркунчиків... Як я можу цінувати сире, недосконале, какофонічне?
Так, бачу лише своє та подібних. І цим цікавлюся.
А ви - відпрацьовуйте свій потенціал, нам нічого ділити... Моя книга...у помітках олівцем чи ручкою - щось було взірцевим для вас... Помічали.
Чи я захоплюватимуся вашим письмом... після виходу книги... хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 17:54:04 ]
Я подарував учора Вашу книгу хорошому знайомому. Можливо, вона знадобиться йому в житті. Іншу книгу віддав сусідові. Вчителює чоловік, віршує у вільний від роботи час. Думаю, щось у ній для себе знайде також. Ввіпхнув насильно. Кажу - читай, вчися. Відповів, що слідкує за Вашою творчістю. Але хоче передусім мою книжку. Навіть грошей дав. Дивак якийсь, їй Богу. За вчорашній день крапнуло на рахунок 6 тисяч гривень. Сподіваюся, що до кінця літа назбираю всю необхідну суму. Багато людей стало в чергу. І не тільки звичайні люди, наприклад - такі як я, але й викладачі, поети, музиканти тощо. Отже, комусь ця книжка і справді дуже потрібна.
Ключове слово у всій цій абракадабрі одне: "Потрібність". Можна усе життя носитися зі своїми творами як з писаною торбою і нічого не дати людям. Думаю, краще - аби люди взяли все. Хай навіть безкоштовно. І попит тільки зростав. Від чого це залежить? Відповідь для мене очевидна: я живу тим, чим живуть прості люди, не виокремлюю себе із загалу, підставляю плече в скрутну хвилину і ніколи не хизуюся власними так званими "здобутками". Бо це тлінь. А відностість тільки помножує відповідальність перед тими, хто буде тебе читати.
Можна бути Майстром, але залишатися великим засранцем. Краще залишатися людиною і скромно завершити своє життя.Бувайте, друзі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:14:27 ]
Я завжди відчувала вашу нещирість - підсвідомо... От щось мене запевнювало: не вір.
Ми побили віртуально горщик тоді, коли я вкотре написала: досить тягти ненатло мої слова, образи.
Ви отак написали: А можна я оце візьму собі?..
Хіба справжній поет пилососить... підбирає... Читати гарну поезію радять усім.
Не може людина бути у всьому майстром... І співати, і на дуді грати, і косити...і рибалити...
У вас це наче одне із зайнять...віршування.
Сягнути висот чи римувати для загалу...?
Своїх книг я вам не нав'язувала. Купили дві.
А те, що ви отак тепер пишете "нав'язав сусідові"...каже не про мою книгу, її рівень, про ваше флюгерне ставлення до поезії...до мене.
Що вам дало прочитання? наситилися словами...образами...покреслили сторінки, якщо вам вірити. Гарцюєте на пегасі...
Т. звані прості люди, над якими ви кепкували на стор. Укр поезії...де тисячі вподобайок, стали для вас ближніми...потрібними. От і добре.
Знайшли свою нішу.
Що ви їм даєте? ну от ЩО? така самовпевненість...
Не виокремлюєте, бо надзвичайних здібностей, мабуть, нема. Оці віршата - сиплете щодня...Кого вони смішать, для кого писалися? А возвеличили "золота книга".
Себе ж у золотисті клейноди не я записала...
Т. звані здобутки? Побачимо, чи хто з відомих напише вам передмову...
Бо мені писали...було про що.
Пішли в люди.
То ваш вибір.
Про "засранців" то лише вам відомі метафори... я з такими не приятелюю. Не знаю, про що ви.
Слугую поезії.
Намагаюся жити порядною. Вдається.
"Аби люди взяли все..." Оце трохи дивно.
Люди нині не читають майже нічого. Може, зацікавите...
Збирайте... Хто соромиться, а хто назбирає...))). Черга стоїть... не записуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:26:40 ]
Мабуть, я заслуговувала б на подяку, хоча б отут, а не коментарі в такому тоні. Це хороший урок: не допомагати, не зауважувати, не гаяти хвилин.
Хай всі ростуть самотужки.
Бо вдячність... ефемерна. Писали, що потребуєте зауважень, що вони ліпші, аніж захвалювання для автора... Підросли...трохи. І що тепер?
Майя... для вас...одна із привидів високої поезії, непотрібної т.зв. масовому читачеві.
Це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:58:42 ]
Наостанок.....
цитую
Щітки для пупків - гарний бізнес,
Іде чорт зна що "на ура".

Хай виходить ваша книга, знаходить полиці.
А вірші не стануть "щітками для пупків", бо маєте, пане Олександре, енергійність, небайдужість, потенціал. І при вимогливості до себе вирости можете.
Цього я чекала від вас. Щиро. Прихильно.
Будьмо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 21:31:23 ]
Глибоко вдячний Вам за урок, який отримав. І за допомогу яку отримував від такого майстра як Ви. Але після того, як мені довелося почути цитую "ЖЕРУ ВАШУ ПОЕЗІЮ" - сталося цілком закономірне відторгнення всього, до чого торкався. Повне відторгнення. Нічого особистого - чиста психологія. Ви виштовхнули мою приязнь і бажання спілкуватися на задвірки галактики. Що ж - так тому і бути. Прикро. Був шанс порозумітися, але Ви ним не скористалися. Бажаю творчих успіхів та вірних і терплячих друзів. З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 22:14:15 ]
А може, торкався занадто АКТИВНО? Радять не писати під впливом....
Яка послідовна людина... Роздає мої книги автор, переріс)...
Ви написали: Можна взяти твоє?
Наче я дівчинка, в якої все спільне. А не її...
То моя парцела. І нічого зазіхати).
Це в мене пропало бажання спілкуватися.
Бо нема про що.
Людина брала слова, приглядалася... І це добре. Є словники... там спільне все).
А потім мої зауваження виявилися зайвими, рівень лишився тим же....
Людина уявила себе майстром. Далі йдіть самі)
Порозуміння не може бути. Бо слово жерти є у словнику - і це нічим не гірше, аніж оті циці, дупки, якими пістрявіють вірші із вашої майбутньої книги.
Бо ненатло споживати це таки жерти.
Є слова маркери... І...щоб творити, словника таки замало).
Ви гарно дружили із поетом-чоловіком. Тут на ПМ баталія гриміла, тепер мене, жінку, в іншу галактику відправили.
Я втратила інтерес до такого напівщирого спілкування з вами. Мені цілком зручно в іншій галактиці.
Я - за обопільну пошану.
Якщо її нема, то зайве спілкування. Хай вам щастить з іншими).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 23:51:26 ]

.....переглянула те все.......
ось так було:
ні...не можна.....
ти все жереш
всю мою книгу замалював
сам писав
смокчеш звідти слова та образи
я чужих не обписую...
........................
ось так я написала. Емоційно ... у приваті.
............додам:

Поезію жерти не можна.
Її відчувають). І шанобливо ставляться.

Мабуть, мені мусило бути байдуже, що мою книгу обписано, примітки...
Птахокардія була чим? підручником ... що її обписувати...своєю рукою... ? ти ж мені це сам сказав. Я б не знала про таке.
Я такого не робила з чужими книгами.
Досить дискутувати.
Теж - із повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-06-13 05:50:37 ]
Я теж підкину пару копійок на книгу! Зв'яжемося у приваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 06:39:09 ]
Гаразд, друже. Учора мене забанили знову на місяць за вірш про Україну та українську мову. Полюють по-дрослому. Комусь добряче муляє моє віршування та ставлення до кацапні та хахлів. Смартфон у ремонті. Півроку попрацював і здох. Тому будемо спілкуватися поки що на цьому майданчику. Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 06:43:43 ]
Ще одна цікавинка. Пару людей надіслали кошти інкогніто. Ніяк не можу допитатися хто це. Думав, що чисте меценацтво померло. Аж ні. Люди просто дають гроші і нічого не просять навщаєм. Це дуже приємно.
Велике прохання - розстав у групах і на моїй сторінці повідомлення, що мене забанено. Аби люди не хвилювалися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-06-13 06:54:15 ]
Добре, зроблю.