ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 І що воно таке – любов?
Образ твору І що воно таке – любов,
Пропущена крізь років призму?
Це – рай, що пекло поборов,
Чи власний виплід егоїзму?

Це – мрія, послана з небес,
А чи – реальності картини?
А чи тваринний це процес
Запліднення яйцеклітини?

Це – почуття чи плоті клич?
Буття загадка й вічне диво,
Коли утілюєш за ніч
Усі фантазії примхливі?

…Любов – це наче Прометей*,
Щоб серця пломінь дати світу.
І без взаємності за те –
Страждать, каратись і… СВІТИТИ!!!

4.07.7526 р. (Від Трипілля) (2018)

*Прометей - Картина Гейнріха Фюгера.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-07-04 23:49:02
Переглядів сторінки твору 2815
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.099 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.099 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-07-05 00:30:09 ]
А що ж... Любоффф- вона така... Різноманітна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-05 00:41:44 ]
Так, друже Серго! Життя дарує кожному свій варіант любові!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-05 19:46:19 ]
Після 40-ка думаю, що це переважно процес...запліднення. До 40...здавалося, що то високе почуття. Магія...
Цікавий вірш. Можна цикл...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-05 19:53:23 ]
F 63.9.
Такий шифр любові у списку психічних розладів.
На думку вчених любов можна порівняти з обсессивно-компульсивнмм розладом. Любов може тривати до 4 років, стверджують дослідники медфакультету мексиканського університету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-05 23:30:39 ]
Зрозуміла Ваша точка зору на любов, Світлано-Майє. Дякую за ідею про цикл. Вже мрію про окремий том любовних віршів, бо вже є їх чимало.
Мало того, що хвороба, то це ще й психічний розлад - цікава інформація. А те, що деякі подружжя живуть по 50 і більше років, то любов триває в них тільки 4 роки, а далі, кажуть, залишається повага...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-06 07:59:01 ]
У тварини — це тваринний процес, у людини — всепрощення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-08 01:02:32 ]
А чому всепрощення? Не завжди доходить до того, що треба прощати. Є пари, які живуть у злагоді все життя і помилок не роблять, за які треба прощати.
Але у вашому випадку йдеться, очевидно, про іншу любов - людини до людини, незалежно від статі.
То я Вам так скажу, пане Шохо! Розбаньте, мене, перестаньте кидати каміння у мій город, вибачтесь і я все Вам прощу і дам уроки сонетописання, якщо Ви цього хочете.
Мені нічого не "мерещиться" - я без з"ясовування із РМ та іншими авторами, суто за стилем, визначаю, хто є хто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2018-07-06 12:11:21 ]

Цікавий, інтимно-філософський вірш. Хвилює душу.
Звичайно. не кожну.
"...Как объяснить бедняге,
рожденному с рыбьей кровью,
Тайну земного чуда,
названного любовью?..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-08 01:04:34 ]
Дякую за відгук, дорога Нінеле, дуже радий, подвійно радий тому, що ми - однодумці, про що свідчить блискуча цитата з класиків, наведена Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-06 15:02:40 ]
https://www.youtube.com/watch?v=sTnNdpFw0Yk

Ось моя точка зору на любов.
Озвучена поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-06 15:04:07 ]
Не було...

...бува любов рожева, бура, синя.
І чим обарвити, якщо бліда?
Росте - як сонце, колосочок, диня...
Тече униз - немов гірська вода.

Підхоплює зорю, живицю, пісню.
Довкола гуки... неозорий ліс.
Не вірить слива, що цвісти запізно...
Втіка любов під скреготи коліс...

А я спізнала вітряну, високу.
Летіла вслід ...
Розбилася об скло.
У дощ підняв чужий ліловий сокіл.
Клює...
Джерґоче: "Вітра не було...".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-08 01:06:13 ]
Треба покликати Вітра, він у нас чоловік жагучий!..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-07-06 15:22:48 ]
Ваші рядки, Ярославе, сколихнули в мені бурю спогадів та емоцій) Не втрималась, зайшла на ПМ, щоб підтримати цікаву розмову. Таки справді "у кожного любов своя" ) Дякую Вам.

І знову про любов…

У кожного любов своя:
сліпа, блаженна чи свавільна,
свята, наївна як дитя.
Мені судилась… божевільна.
Втікаю – годі утекти,
а проганяю – не прогнати.
Благаю вкотре: відпусти! –
вона ж не вміє відпускати.
Сама од себе не своя,
зорить у тиші передрання
і заборонене ім’я
шепоче, ніби заклинання.
Мирські умовності й табу
їй, божевільній, не збагнути.
І знову зірвано скобу
із мрій, що прагла я забути.
І заздрю всім, хто перехресть
життя твого не міг минати,
і жінці тій, що мала честь
тебе – як сина – пригортати.
І тій, з якою восени
відзначиш бронзове весілля.
…Мені зостались тільки сни
й любові тихе божевілля.

Зі збірки «Крізь роки і сузір’я»




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-08 01:16:41 ]
Любо, дуже радий Вашій появі на "ПМ" знову. З поверненням! Дякую за чудовий вірш, він дуже зримо демонструє "божевілля", я б сказав одержимість кохання Вашої ЛГині, суто по-житейськи - я їй глибоко співчуваю, а як колега-поет - щиро радію, бо якщо почуття не минає, що б там не було, то це невичерпне джерело для творчості!)))))
P.S. А бронзове - це скільки років 10 (?), бо я знаю за срібне - 25, золоте - 50 і платинове - 75.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-07-09 19:09:29 ]
Бронзове - 22 роки. Вірш давній. У першому варіанті було - ситцеве (1 рік). Роки летять...
А ось тут інші можна знайти. Річниць багато і всі з назвами.

http://porady.pp.ua/2014/03/nazva-vesil-vid-0-100-rokiv/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-10 18:46:20 ]
Дякую за інформацію. Прочитав з цікавістю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-07-13 20:23:02 ]
Філософське трактування любові — вражає осяйною думкою автора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-07-13 20:58:26 ]
Дякую дуже, дорога Таню! Ти мене розумієш, як мало хто! Хай щастить тобі в усьому!)))