ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2018.08.14 21:38
знамення ~ їхня відсутність присна
пекельний присмерк тліє на стелі
& тишу годує у ветхім костелі
сивіла з мармизою мони лізи

вершники мчать через пустелю
час неблизький, шлях надто пізній
& зіркові недогарки зносять до тризни

Микола Соболь
2018.08.14 14:03
Це моє життєве вето:
Не вживати «Амарето»!

А – C2H5OH* –
Цей напій одвіку наш!

Гей, ви, хлопці! Гулі-гулі,
(До зарплати у загулі)!

Іван Потьомкін
2018.08.14 13:32
Не для нашого слуху соловей співа.
Не на те ворони, аби дощ сповіщати.
Не лічить літа найнялись зозулі.
Навдивовижу доля птаства проста –
Вижить самим і лишить потомство.
А чим доходять до нього наші голоси,
Коли ми сваримось чи в забутті співає

Олександр Бобошко Заколотний
2018.08.14 12:56
…Так, може, спинимось отут, зробивши паузу?
Під ноги яблунь із-за Спасової пазухи
червоні й жовті осипаються плоди.
А ти казала, що… до осені не близько ще;
про те ж – і дощик на Іллю: ледь-ледь побризкавши,
немовби,
і не натякав

Володимир Бойко
2018.08.14 11:17
Засмутилось понуре небо,
Заливаючися дощем.
Засмутилась душа без тебе -
Тисне щем.

Любов Бенедишин
2018.08.14 10:26
Час трясе дірявим ситом:
«А могла би попросити
Чи прозрінь, чи простору…»
Залишаюсь осторонь.

Мимо - дзенькітне, звабливе.
Мала б вісь, і вись, і диво…
Тільки – доля Мавчина:

Олександр Сушко
2018.08.14 09:17
Доліплюється образний кульбіт,
Крещендо у строфі заключній, гуркіт.
Але чи правду вам сказав піїт?
Звичайно, ні. Віршець - луска від тюльки.

А дехто каже: - О! Це - діамант!
А я в одвіт: - Творити так не можна.
Письмо - це біль, страждання, а не ж

Ігор Деркач
2018.08.14 07:48
Які багаті ниви і гаї
весною, літом, осінню, зимою...
Які ми не косили врожаї,
коли не повінчалися з тобою!

У тебе – осінь, а літа мої
лишаються за нашою рікою.
Між нами сиве плесо течії,

Ігор Шоха
2018.08.14 07:22
Уже нелегко й поле перейти
і вижити одному – ой, нелегко.
Оглянешся на спалені мости,
усе одно до обрію далеко.

А мусиш не летіти, а іти,
долаючи і холоди, і спеку
у цій хиткій юдолі суєти,

Ірина Вовк
2018.08.13 22:34
Випарів краплини – сльози небайдужі -
Затемняють синій різьблений кришталь.
Миті дві нетлінні – дві зів’ялі ружі,
А на них німая, мертвая печаль.

Одна із них білая-білая
Була, наче спроба невмілая,
А інша – червона… вогненная,

Ластівка Польова
2018.08.13 22:17
Ти мене в сновидіння кличеш, де найгірше давно збулось, -
Сонне місто апокаліптичне, з рятівною приставкою пост-,
Постає аж до горизонту, як покинута цитадель.
Майже зник мій маленький контур серед цегли й бетонних скель.

Йду по площі, давно знайомі

Лілея Дністрова
2018.08.13 21:01
Мовчи та диш...бо тиша голосиста,
Гучніша за промовисті слова.
Німує сонно гладь озерна склиста,
Тамує голос стоншений кришталь.
Мовчазні дні...у тиші невимовність,
Незрадна даль незримих берегів,
Безбурна синь, і криється вагомість
У безголоссі

Сонце Місяць
2018.08.13 21:00
Новий розвиднюється світ
Що сяйніше від світел сонць усіх
Зримо на баштах, мохом вкутих
Наше дивне незбагненне і майбутнє
Вчорашній дім, набридлий нам
Сьогодні вже чудесний храм

Відчинено любові брами

Світлана Ткаченко
2018.08.13 17:50
Вітер розчісує трави зелені й пахучі,
буде, де бжілці присісти – спочити на мить.
Квітка комашок годує, і літо горить,
пузики в рисочку жовто літають на лузі.

Соти повнісінькі, вистачить меду усім:
бджілкам на зиму і людям – поласувать радо,
краще

Лариса Пугачук
2018.08.13 14:33
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
краплинка долі затекла у вірші
і там відкрилася струмком джерельним.
Чи буде річка з берегом квітчастим,
а чи криниця з чистою водою —
покаже час.
А поки тихим щастям

Світлана Майя Залізняк
2018.08.13 10:58
Хорошою бути - мовчати повсюд:
у черзі, де кпини і рейвах,
отам, де готують теракт і салют...
У янгола вдягнено дева.

Пролізли у шпари віскрявий, лихий,
згубили і совість, і віру.
А Правда конає під "сука" й "бухи...".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Вікторія Волецвіт
2018.08.13

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Одарка Любомир
2018.06.26

Оксана Винник Ксенька
2018.06.25

Александра Макуха
2018.06.14

Ясен Лад
2018.06.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Словесное разноцветье


Люблю остроумных людей. Их моментальная реакция на высказывание собеседника своей краткостью просто поражает. Вот хотя бы ответ Уинстона Черчилля на реплику знатной, но заносчивой дамы: «Будь вашей женой, я бы подсыпала в ваш стакан яд». На что Черчилль, не мешкая, ответил: «И я бы его с удовольствием выпил».
Как-то, услышав, что нашлась могила отца Лермонтова, я спросил знакомую, знает ли она, где это. На что последовал мгновенный ответ: «Там, где была».
Библиотекой издательства «Радянська школа», где мне пришлось поработать, заведовал Абрам Вольфович Вольфзон, человек на первый взгляд медлительный и далекий от остроумия. Но каково же было мое удивление, когда на вопрос одной из сотрудниц, как распутать ею же запутанное дело ( при этом она покрутила сложенными вперед руками), услышал: «А вы сделайте вот так». И Абрам Вольфович сделал то же самое, но в другую сторону.
В редакции спортивного журнала, куда я перешел из Политиздата, как-то пришлось стать свидетелем такого разговора. Запенсионного возраста ответственный секретарь, который вел рубрику «И старость –в радость», говорит редактору: «Ты знаешь, я не замечаю своих лет». На что последовало: «Зато мы хорошо замечаем».
Но в моей памяти откладываются также и перлы, далекие от остроумия…
…Еще в Киеве услышал от знакомой, как соседка, желая выдать за нее своего сына, превозносила его достоинства : «Дорогая Мальвиночка, вы бы видели моего Йончика в трусах!.. А какой у него кругозор!..»
О том, что матери, в особенности еврейские, безумно любят своих сыновей, известно давно, но так, как тетя Клара, пожалуй, трудно найти кого-то другого. «Прихожу я как-то с работы,- поведала ее невестка,- хочу что-то перекусить, а свекровь, упреждая мое желание открыть холодильник и не скрывая при этом своего сожаления, говорит: «Идочка, остались две котлетки для Саши…А ваша упала на пол, и я ее выбросила».
В редакции эстетического воспитания, где начиналась моя карьера по выпуску книг для школьников, младший редактор поражала всех своей непредсказуемостью. Открывается как-то дверь и кто-то говорит: «Как у вас тут шумно и гамно!». На что следует: «Ходят тут всякие».
Бывший мой сокурсник, заядлый курильщик и любитель посидеть в хмельной компании, увлекся йогой и, как мне казалось, оставил вредные привычки. Встречаю его и спрашиваю: «А как йоги относятся к выпивке?» И слышу: «Йогу также легко отказаться от выпивки как и согласиться на нее».
А вот уже израильские перлы.
В разгар лета, когда температура в тени превышала тридцать градусов, на трамвайной остановке все прячутся под тент. И только чернокожая девушка эфиопского происхождения стоит, подставив лицо солнцу. Такого же цвета кожи подруга зовет ее к себе. На это следует ответ: «Спасибо, я хочу загореть».
«В который раз приходит ко мне одна занудная клиентка,- рассказывала агент по международному туризму,- и просит включить ее в группу, едущую в Париж. А за неделю до отъезда спрашивает: «Сколько длится полет?» Услышав ответ, после минутного раздумья: «А еще же и возвращаться надо... Нет, видимо, мне не суждено увидеть Париж и умереть».
Дедушка-бедуин повез своего внучонка в Тель-Авив. Идут они по улицам этого неусыпного города и малец, беспрестанно крутя головой, бесчисленное множество раз спрашивает: «Дедушка, что это?» Ответа ни разу не было. Когда уже возвращались домой, в свои шатры, внук обращается к деду: «Ты наверное сердишься, что я так много спрашивал?» На что старик отвечает: «Нисколько. А как же можно знать, если не спрашиваешь?»
…Не каждый день приходится слышать и видеть то, что поражает своей оригинальностью, вызывает улыбку или недоумение, чем хочется поделиться. И я радуюсь, как кладоискатель, каждой такой находке.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-07-16 21:41:30
Переглядів сторінки твору 61
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.022 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.08.14 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-07-17 18:14:57 ]
Я ж, наприклад, на подібне ніколи уваги не звертав...