ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2018.10.23 20:06
в останній оселі моїх батьків
де часом заводять іще кота
панує спокій осінньо так
& я би навіть із ними жив

в меду квітковім або в пилку
навпроти ~ фронти дощових хмар
я знов не тут ось мене й нема

Любов Бенедишин
2018.10.23 19:29
Біленька хустка – акуратні кінчики.
В тісний автобус жіночка зайшла.
Не зморщечки довкруж очей – промінчики
Від осені до літнього тепла.

Звичайна, тиха, втомлена, спрацьована…
Я ж погляду ніяк не відірву:
І від чола, що злістю не тавроване,

Катерина Боброк
2018.10.23 18:49
думки складні й великі, як міста.
свободу волі всотують дороги.
без сил молитва крихітна й проста
веде по стрічній стежці босі ноги

в досвітнє небо в ніжність навзаєм
у тихе світло з ласки і любові
здаля біжить в обійми, й скільки є

Олександр Сушко
2018.10.23 09:14
Дружина - це трояндовий бутон,
Цей світ на ружі пишні пребагатий.
А жінка без любові - моветон,
На манівці заводить долю фатум.

Не любиш милу? Отже - ти осліп,
Діра у серці з каменем холодним.
А на моїй красуні світить німб,

Юрій Лазірко
2018.10.23 06:23
цвяхом вбився нині рай
болю свято
вибирай не вибирай
що приспати

світе видуманий нам
для покути
ти не бачив де вона

Віктор Кучерук
2018.10.23 05:45
Т. І...
Ловлю безсонними очима
Світіння зоряних суцвіть,
А за бідацькими плечима
Моя жура, як тінь, стоїть.
І помокрілим оксамитом,
Украй розхристаних садів, –
Її, напевно, не зцілити

Серго Сокольник
2018.10.22 22:13
Дзвеніла пташка в гаї калиновім...
І купували в бутіках обнови...
І форвард сотий м"ячик забивав...
І літератор пташкою співав
Надвечір на гламурному бенкеті...
І вояки вдягли бронежилети
І на "нульовку" вийшли... У столиці
Злодюги вщент "обчи

Василь Кузан
2018.10.22 19:23
Сидить… Висиджує тепло
На помежів’ї сну і грудня,
А діти не приходять, блудні.
Вірніш, заходять й знов ідуть.

Тепло не муляє. Терпець,
Немов клубок міцної нитки.
З такої час дороги виткав,

Сонце Місяць
2018.10.22 16:20
хай промайнуть ~
немов умисно
але мене тим не бентеж
осінні настрої без меж
святковості твої о місто

реінкарнації ~ світлини
іржавіють мов на очах

Любов Бенедишин
2018.10.22 14:48
Хто вище, моторніше, вдатніше –
Пружинить митецький батут.
Вертких викрутаси… Не впав іще?
Оступишся – вмить затовчуть.

Довкола – умільців із ряднами! –
Чигають на жертву, авжеж.
Шліфую стрибки між огрядними:

Іван Потьомкін
2018.10.22 13:37
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Майя Залізняк
2018.10.22 13:13
Офіційні версії, віяла чуток...
Крокодили - ридма... і фламінго змок.
Обсадили соняхом гуси автобан.
Шарпанина зайва. Ліпиться бовван...

В шелесті осінньому - втіхоньки мотив.
Обживають людоньки площі та кути...

Тетяна Левицька
2018.10.22 13:05
Нині у пошані кішки,
слимаки, сороконіжки.
Мабуть, гине в морі краб,
бо їдять зелених жаб,
тарганів, вужів смердючих…
І коліт їх не замучив!
Жирну гусінь, хробаків...
Що замовив - те і з’їв.

Віктор Кучерук
2018.10.22 11:42
Т. І...
Дозволь мені, несмілому, сказати
Очікуване слово або три, –
Уже чуття таким теплом пройняті,
Що ними можна душу обпекти.
Дозволь мені тебе поцілувати
І жадібно обняти хоч на мить,
Аби не почуватись винуватим

Олександр Сушко
2018.10.22 11:03
Дуже ласий, сестри, до кохання,
В цій науці - геній! Патріарх!
У картинках розвеселих спальня,
Пустунець ворушиться в трусах.

Ліг Венері молодим на плаху
Діву уподобавши руду.
Ну, а ти у любощах - невдаха!

Ярослав Чорногуз
2018.10.21 23:32
Взяла природа під крило своє
Мою ходу й завзяття молодече.
Тепло останнє днина віддає,
Надходить вечорова холоднеча.

Вже вечір обриси чіткі стира,
Усе сіріє спершу ледь помітно…
Отак приходить сутінок пора,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мессір Лукас
2018.10.14

Аліна Волошина
2018.10.06

Осінній Володимир
2018.10.06

Оксана Котвицька
2018.09.29

Людмила Бай
2018.09.27

Катерина Боброк
2018.09.25

Сергій Царенко
2018.09.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Політ
Надійшла із тьми хвилина зла,
Крок - і провалився в темну прірву.
Важко полетіти без крила.
Я ж - літаю. Думав - неможливо.

На хвилинку, втомлений, приліг -
Увігнали ніж по саму гарду.
Вогнептаха гномик переміг,
Пір'ячко засовує у лантух.

Кров спинилась. Буде шрам твердий,
З неба голос: - О, мій сину рідний!
Ти - поет! Мольфар-чаклун! Лети!
Мають силу Бога душі світлі!

Вітерець легкий здіймає чуб,
Бачу сонце і шматочок Лети.
Завтра всесвіт зранку облечу,
На сьогодні досить і планети.

19.07.2018р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-07-20 08:42:17
Переглядів сторінки твору 185
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.633 / 5.5  (5.022 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.633 / 5.5  (5.021 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.10.23 16:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2018-07-20 09:32:37 ]
Сильно! А закінчення, як на мене, рано чи пізно житиме само по собі, тобто окрилиться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-20 10:45:57 ]
Можливо так і є. Час покаже чи вірну ноту тут узято.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-20 09:39:17 ]
Вірш із підтекстом...
Хитрощами не переможеш вогнептаху, вона бачить...порухи... чує - чим дихає "гномик"...що підстрибує: ОТ БИ залетіти у .......
Шрамуватися чи жити красивим - от у чому питання.
Пнутися у розряд вогнептах із творчим вінегретом...чи варити власне поетичне у тиглях...міцне...
Якщо похвалили один тест, то купа одноденок, авторе...І ніхто не йшов із ланцетом до вас.
Швидше із пундиком... Вік живи... вік лети. Хто поземно, хто... над планетою. Буває, що вона - макет.
Окрайчик Лети це негарно, бо Лета річка, не хлібинка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-20 09:51:12 ]
... не зрозуміла, чому гномик...
якесь у ЛГ "самоунічіженіє".
і такі перемоги над кимось... наче его бунтує...
а варто власну планку піднімати. А не задобрювати друзів недругів) оцінками напівщирими...)
Хто це сином називав. що за голос
у Ахматової є
Мне голос был. Он звал утешно,
Он говорил: «Иди сюда,
Оставь свой край глухой и грешный......

Всоте повторю: писати щодня не варто. Поетична творчість - це не аеробіка.
Аеронавтика.
хоча...порад ви не сприймаєте, пригадала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-20 10:22:01 ]
.......гарда ... частина меча.....
нагуглила Гарда озеро в Італії.
бажаю ЛГ десь там відпочивати і не падати у темні прірви реалій, віртуалій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Василенко (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-20 10:47:13 ]
Гарда це частина холодної зброї (любої), яка береже руки від травми. У Японії це зветься - цуба і їй присвячено цілий розділ поезії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-07-20 10:27:06 ]
прірву неможливо
рими нема
наче все.......... фото Гарди на ФБ у мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-20 10:48:58 ]
Так, дякую. Окрайчик - слово хороше, але краще хай буде шматочок. Так буде точно. У творі немає персоналізації, образ узагальнено. З римою подумаю.