ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Короткі і повчальні історії з життя людей.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Короткі і повчальні історії з життя людей.
Короткі і повчальні історії з життя людей.
***Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м'якій іграшці в рекламній вікторині. Йшли і побачили розумово відсталого хлопчика з татом та віддали іграшки йому. Він сказав «Спасибі». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик не розмовляв кілька місяців
***Чотири місяці тому у мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила волосся. Було страшно йти в школу, я думала, що всі будуть витріщатися на мене. На наступний ранок я почула стук у двері, і десять моїх друзів стояли на ганку з повністю поголеними головами. Двоє з них - дівчатка ...
***Нещодавно бачив картину - домашня кішка впала з вікна, забилася і відразу навіть піднятися не змогла. Навколо стали збиратися собаки з явно нехорошими намірами ... І тут з підвалу вискочив бездомний кіт, затулив собою кішку і, грізно вигнувши спину, сичав на собак, відганяючи їх, поки не спустилася господиня і не забрала свою вихованку ... *** Іду вранці додому. На під'їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля прохідної двері були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні. Пенсія 1 640 грн. ». Я відкладаю 120 грн, піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене, протягує гроші, відразу обніматися, голосити і в сльози щастя. І розповіла: «Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під'їзду - гроші-то, напевно, і зронила». АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за пару годин я вже шостий (!!!) «знайшов» Бабулині гроші! Люди, я вас люблю за те, що ви такі !!!
*** Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: «За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй «Доброго дня». Ця дівчина сильно здивувалася спершу ... а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!
*** Днями моя десятирічна сестричка схилила до мене голову і сказала: «Ти пахнеш, як мама ...» Я мало не заплакав. Скоро буде два роки, як мами немає з нами, але вона все ще пам'ятає її запах. Це допомагає мені сподіватися.
*** Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака Кьяра сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене з занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною заяложеною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Кьяра поклала кістку на подушку і підштовхувала носом до мого обличчя - «погризи!».
*** Мої бабуся і дідусь прожили разом більше 30 років, потім він пішов до іншої. Бабуся сильно переживала, але знаходила сили спілкуватися з його новою сім'єю, з його новими дітьми і внуками. Вона завжди всім допомагала, ніколи не скаржилася вголос ... Кілька років тому мій дідусь помер. Бабуся займалася його похоронами, збирала поминки, говорила все прощальні промови. Сьогодні річниця з дня його смерті. Я знаю, що бабуся найдовше буде з ним прощатися, хоча і так кожен місяць їздить до нього. Довше за всіх буде боротися зі сльозами ... Бабуся любила дідуся все своє життя - і в горі, і в радості. *** Мій тато по роботі часто їздить у відрядження. Кожен раз, коли їде, він ховає вдома невеликий конвертик для мами. А вона завжди його знаходить: там може бути їх спільна фотографія, цитата або просто записка з освідченням у коханні. Вони одружені 25 років. Мої батьки і їх невичерпна любов і романтика дають мені надію.
*** Нещодавно поверталася з інституту і біля станції метро побачила ветерана війни. Він сидів поруч з планшетом, на якому були медалі та ордени ... Його нагороди, який він заслужив на війні. Він продавав їх, щоб купити собі хоч якоїсь їжі. Я підійшла, витягла весь вміст гаманця і віддала йому зі словами: «Візьміть всі мої гроші, але не продавайте свою честь і доблесть ...» Він розплакався, взяв гроші, зібрав ордена в долоні і поцілував їх, а потім тихо крізь сльози промовив: «Дякую, донька». У такі моменти мені здається, що я зможу змінити світ. Вони дають мені надію.
*** Напередодні мого 17-річчя моя дев'ятирічна сестра весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити в школу. І сказав: «Ти вже можеш вручити мені свій презент». Ще не встигнувши відкрити очі, вона потягнулася і обняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт з написом: «Дорогому братові на день народження!» Відкривши, я виявив одну купюру в 10 доларів, дві купюри в 10 гривень, одну купюру в 2 гривні, одну купюру в 1 гривню. Це були абсолютно всі її гроші. Я її міцно обняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
*** У торговому центрі я випадково підслухав літню пару, яка сиділа на лавочці. Чоловік подивився на жінку і сказав: «Оля, але ж ми зробили це. Ми постаріли разом ».
*** Знайшла сьогодні мобільник покійного чоловіка. Зарядила. Виявилося, там є нові повідомлення. Дочка шле і шле їх йому: розповідає всі важливі новини і взагалі як у нас справи ...
*** Ніколи не вважала себе навіть симпатичною. Нещодавно мій наречений забув роз'єднатися після нашої телефонної розмови. І я чула, як він розповідає про мене сусідові по кімнаті. Яка я сьогодні гарна і як йому взагалі світло поруч зі мною. І як сильно він мене любить. Чого вже тут - я заревіла. Перший раз відчула себе красивою. Я люблю тебе, Кіт.
*** У магазині до мене підійшла маленька дівчинка і попросила: «Візьми мене на ручки». Я так і зробила, подумавши, що вона загубилася. Малятко просто обняло мене, а потім стрибнуло. Я дивилася на неї, а вона пояснила: - Хотіла, щоб ти посміхнулася. Я так і пирснула зо сміху.
*** Моєму братові тринадцять, і у нього рак крові. Папа на рік взяв відпустку, щоб не залишати брата одного в клініці. Але йому цілий рік виплачували зарплату! У новозеландській поліції служать чудові люди.
*** Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось закрив його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим ...
Переклала на українську мову 21.07.18
***Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м'якій іграшці в рекламній вікторині. Йшли і побачили розумово відсталого хлопчика з татом та віддали іграшки йому. Він сказав «Спасибі». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик не розмовляв кілька місяців
***Чотири місяці тому у мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила волосся. Було страшно йти в школу, я думала, що всі будуть витріщатися на мене. На наступний ранок я почула стук у двері, і десять моїх друзів стояли на ганку з повністю поголеними головами. Двоє з них - дівчатка ...
***Нещодавно бачив картину - домашня кішка впала з вікна, забилася і відразу навіть піднятися не змогла. Навколо стали збиратися собаки з явно нехорошими намірами ... І тут з підвалу вискочив бездомний кіт, затулив собою кішку і, грізно вигнувши спину, сичав на собак, відганяючи їх, поки не спустилася господиня і не забрала свою вихованку ... *** Іду вранці додому. На під'їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля прохідної двері були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні. Пенсія 1 640 грн. ». Я відкладаю 120 грн, піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене, протягує гроші, відразу обніматися, голосити і в сльози щастя. І розповіла: «Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під'їзду - гроші-то, напевно, і зронила». АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за пару годин я вже шостий (!!!) «знайшов» Бабулині гроші! Люди, я вас люблю за те, що ви такі !!!
*** Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: «За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй «Доброго дня». Ця дівчина сильно здивувалася спершу ... а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!
*** Днями моя десятирічна сестричка схилила до мене голову і сказала: «Ти пахнеш, як мама ...» Я мало не заплакав. Скоро буде два роки, як мами немає з нами, але вона все ще пам'ятає її запах. Це допомагає мені сподіватися.
*** Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака Кьяра сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене з занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною заяложеною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Кьяра поклала кістку на подушку і підштовхувала носом до мого обличчя - «погризи!».
*** Мої бабуся і дідусь прожили разом більше 30 років, потім він пішов до іншої. Бабуся сильно переживала, але знаходила сили спілкуватися з його новою сім'єю, з його новими дітьми і внуками. Вона завжди всім допомагала, ніколи не скаржилася вголос ... Кілька років тому мій дідусь помер. Бабуся займалася його похоронами, збирала поминки, говорила все прощальні промови. Сьогодні річниця з дня його смерті. Я знаю, що бабуся найдовше буде з ним прощатися, хоча і так кожен місяць їздить до нього. Довше за всіх буде боротися зі сльозами ... Бабуся любила дідуся все своє життя - і в горі, і в радості. *** Мій тато по роботі часто їздить у відрядження. Кожен раз, коли їде, він ховає вдома невеликий конвертик для мами. А вона завжди його знаходить: там може бути їх спільна фотографія, цитата або просто записка з освідченням у коханні. Вони одружені 25 років. Мої батьки і їх невичерпна любов і романтика дають мені надію.
*** Нещодавно поверталася з інституту і біля станції метро побачила ветерана війни. Він сидів поруч з планшетом, на якому були медалі та ордени ... Його нагороди, який він заслужив на війні. Він продавав їх, щоб купити собі хоч якоїсь їжі. Я підійшла, витягла весь вміст гаманця і віддала йому зі словами: «Візьміть всі мої гроші, але не продавайте свою честь і доблесть ...» Він розплакався, взяв гроші, зібрав ордена в долоні і поцілував їх, а потім тихо крізь сльози промовив: «Дякую, донька». У такі моменти мені здається, що я зможу змінити світ. Вони дають мені надію.
*** Напередодні мого 17-річчя моя дев'ятирічна сестра весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити в школу. І сказав: «Ти вже можеш вручити мені свій презент». Ще не встигнувши відкрити очі, вона потягнулася і обняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт з написом: «Дорогому братові на день народження!» Відкривши, я виявив одну купюру в 10 доларів, дві купюри в 10 гривень, одну купюру в 2 гривні, одну купюру в 1 гривню. Це були абсолютно всі її гроші. Я її міцно обняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
*** У торговому центрі я випадково підслухав літню пару, яка сиділа на лавочці. Чоловік подивився на жінку і сказав: «Оля, але ж ми зробили це. Ми постаріли разом ».
*** Знайшла сьогодні мобільник покійного чоловіка. Зарядила. Виявилося, там є нові повідомлення. Дочка шле і шле їх йому: розповідає всі важливі новини і взагалі як у нас справи ...
*** Ніколи не вважала себе навіть симпатичною. Нещодавно мій наречений забув роз'єднатися після нашої телефонної розмови. І я чула, як він розповідає про мене сусідові по кімнаті. Яка я сьогодні гарна і як йому взагалі світло поруч зі мною. І як сильно він мене любить. Чого вже тут - я заревіла. Перший раз відчула себе красивою. Я люблю тебе, Кіт.
*** У магазині до мене підійшла маленька дівчинка і попросила: «Візьми мене на ручки». Я так і зробила, подумавши, що вона загубилася. Малятко просто обняло мене, а потім стрибнуло. Я дивилася на неї, а вона пояснила: - Хотіла, щоб ти посміхнулася. Я так і пирснула зо сміху.
*** Моєму братові тринадцять, і у нього рак крові. Папа на рік взяв відпустку, щоб не залишати брата одного в клініці. Але йому цілий рік виплачували зарплату! У новозеландській поліції служать чудові люди.
*** Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось закрив його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим ...
Переклала на українську мову 21.07.18
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію