ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Вирок

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-08-01 05:59:26
Переглядів сторінки твору 3481
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.907 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.194 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 09:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 07:45:06 ]
Для чого це, пане Сушко? Для чого оцей перехід на особистості , на те, хто в кого тато, хто куди «проліз», в кого є талант, а в кого нема? Ви вдаєтесь до прямих образ людини. Хіба тут місце зводити особисті рахунки? Якщо ви маєте що сказати по суті творів, бачите помилки або недоречності – говоріть. У вас це часом непогано виходить. Проте усюди треба поводити себе цивілізовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 08:25:39 ]
Ви про що? Тут немає ні імен, ні прізвищ, ні регалій. Чистий вимисел автора. Ніякого стосунку ні до кого не має. Віртуальний літгерой описаний. Як у Ярослава Чорногуза, наприклад. Там він чиюсь вже мертву маму описав, яка зронила дитятко головою на підлогу і воно стало поетом. Жінка навіть здачі не може дати, бо вже в гробу. Отакі пироги. А кому ж захищати маму як не синочкові? Га?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 11:51:37 ]
Неможливо встежити, хто перший почав, хто що кому сказав. Загалом, коли стосунки надто псуються, треба просто зупинитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 09:52:35 ]
Олександре, Ви самі провокуєте, а потім жалієтесь. Заради миру припиніть!Перейти межу дуже легко, а повернути гідність ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 10:16:07 ]
А чого це до мене тільки претензії? Коли "творив" візаві - спільнота мовчала. Боялася зауважити генієві, що це негарно. А дехто навіть прицмокував язичком од задоволення.
Сьогодні матуся покійна наснилася. Подякувала, що захищаю її честь і достоїнство. Тому не втручайтеся. Якщо зачіпають честь мертвої матері - за це викликають на дуель.
Тому публічна порка буде продовжуватися, допоки людина не стане шовковою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 10:52:44 ]
Вам треба , щоб перед Вами стилилися шовком? Нічого собі. Чорногуза роздратуй і він зачепить не тільки маму. А всі Його поезія наповнена добром та ніжністю, а Ваша чим. Мені подобався інший Сушко, веселий, дотепний, кмітливий, чуйний!
Ваша злість перетворила Вашу творчість на ненавість та бруд. Давайте сьогодні з чистого паперу припинемо всілякі ворожнечі! Душа потребує очищення та тепла.
Мені не важко вибачитись, коли я відчуваю провину, чи й ні. Стелитися шовком ніколи не буду ні перед ким.
Вашій мабусі світла пам"ять і царствія Божого!
З миром,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 11:54:07 ]
Ніхто і ніколи не має права чіпляти Матері, тим більше покійної. Я б ще й у гризло дав! Цінуйте батьків поки вони живі! Мені вже тільки - молитися за них. Рідний батько пішов у 78-му, у 1998 пішов другий Батько, і матір схоронив... Тому знаю, що кажу. (У співчутті не потребую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 12:20:06 ]
Миколо, ніхто Вашу маму не зачіпав, так само як Сушка, чому Ви так збурились? Я своїх батьків теж втратила то що я повинна злитись на весь світ.
Річ у тому, що ми цінуємо більше тоді, коли втрачаємо. Чому ж ми не жаліємо один одного поки не пізно?
Де наша повага та людяність. Давайте закриємо цю тему і не будимо виясняти хто кого вдарив першим у пісочниці, ми не діти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 12:50:07 ]
Чого мені треба? Аби не чіпали мертву маму. А решта - по барабану. Мене хто хоче хай і обквецює. І як хоче - також. Є бажання - вперед. І (по секрету) мені байдуже подобаюся я комусь чи ні. Окрім жінки звісно. А чи злюсь я - звичайно ні. Не можу я злитися на дурнів. Мені це не притаманне. Люблю тільки щиглі одважувати. Все, піду покуняю трохи. А то живіт чешеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:27:36 ]
Бачу, що не тільки живіт чешеться, а й язик у когось. Яка різниця живі батьки чи ні, а до них треба ставитись з повагою. Миколо, Ви спитали у Чорногуза про дачу, чи Вам не однаково, яка вона у нього? Це, що заздрість? Видно і йому боліло, коли він Вас забанив. Мертвих батьків чипати не можна, а живих так? Ярославу цюпають батьком на кожному кроці. Замість того, щоб пишатися своєю родиною, як він доречі це робить, Ви намагаєтесь вселити в нього провину, що він народився в сім"ї письменника і поета. Може корону сонетів написав за нього батько? Чорногуз самодостатня людина і не потребує мого захисту, але я сказала те, що думаю. Бувайте здорові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:04:14 ]
Подивіться у корінь цього конфлікту! Знаєте за що мене забанив поважний пан? Лише за те, що я запитав, а дача у Кончі-Заспі його чи батькова? Є речі, які трогати не можна тут я повністю на стороні Сушка. Мати, Батько - Святе! А покійні взагалі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:31:03 ]
Миколо, Ви хочете знати про чужі дачі. Кому вони належать, а самі навіть обличчя своє не показуєте. Я свою сторінку не забанюю ніколи, заходьте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 15:36:53 ]
Я не хочу того знати, не люблю корони, які не влазять у двері. Вірші, як і гриби кожен чекає на свого і читача і автора. Заздрість погана річ, як і надлишковий гонор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:07:13 ]
А кому цікаво, що ви хочете знати чи ні?
До чого тут двері, корони тощо...
Є різні автори, є авторський стиль чи його нема.
Є початківці. Які не шанують майстрів, пнуться до їхніх пагорбів...
І щось( чи не заздрість?) спонукує принижувати більш відомого, вправнішого... Яка це риса? Назвати б її...Мені не хочеться ставати між вами і мирити, але оці словесні баталії на ПМ стали звичним явищем... Перенесіть свої дебати на природу.... у приват.
Коронування віртуальне декого так занепокоїло, що ладен свої вірші не вичитувати, а кпинити майстра.
вірші як гриби? Пане Миколо, ви серйозно? Так є ж істівні, а є нестравні.
порівнювати поезію з грибами? Та навіщо римувати, якщо не розуміти, що поезія - почуття, думка, образ.
А образи плодити...то себе нищити.
Я зауважувала пану Миколі, він майже не сприймав критики. Ну...і нехай без неї.
Але отут навіщо підпрягатися?
Прошу мене не вплутувати в дискусії. Припиніть на сайті всі сварки. Публікуйте поезію, а не дошкульності та сирісінькі тексти. Радуйте себе і нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 20:23:56 ]
А давайте Ви будете вирішувати за себе, а я за себе. І якщо у мене буде питання то я залюбки звернуся до великої майстрині. А нав'язувати свої думки іншим дурний тон. Вибачте, якщо ці слова образливі. Не маю бажання продовжувати діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:10:12 ]
їстівні (огріх набору)
Я кожен вірш радила б подумки класти на стіл авторитеного для себе поета.
Що б він сказав? Чи є це значущим... неповторним...
Сайт називається Поетичні майстерні, а не пісочниця чи галявина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:20:15 ]
(авторитетного).....

Як парость виноградної лози,


Плекайте мову. Пильно й ненастанно


Політь бур′ян. Чистіша від сльози


Вона хай буде. Вірно і слухняно


Нехай вона щоразу служить вам,


Хоч і живе своїм живим життям.


От і все. Політь власні бур'яни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:27:49 ]
Ви, Миколо, можливо... звернутися забажаєте, та "велика майстриня" не відгукнеться. Бо тон ваш не належний, на жаль.
І не варто мені - відомій, старшій, досвідченішій - отак відповідати... Хто ви тут? Автор, яких тисячі.
От і шануйтеся. І не перетворюйте сайт на філіал галявини. Я зрозуміло написала? Мене хвилює клімат на сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 21:08:43 ]
На все воля Всевишнього! Ніяк не Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 21:37:48 ]
Ех, мої друзі! І справді - мало на сайті стало критики. А когось зачепиш - гвалт. Яке маєш право? Хто тобі дозволив? Сам дурень! І пішло-поїхало. А раніше і справді вчитувалися в кожну помилку, в кожен промах. Давали слушні поради. І не дуже. Але слухали усіх. А нині критики бояться. Або не хочуть її чути, бо це дратує.
Я багато чого міг би розказати як треба працювати. Скільки часу це забирає. Як можна потроху набувати досконалості, на що варто звертати увагу. Але не хочу, бо скажуть : Сушко зазнався.
Але рецензію одному з творів завтра усе ж таки зроблю. Не полінуюся. Занадто шикарна річ я Вам скажу.