ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2019.12.12 11:05
Я крайнощі краю, як ріжуть хліб,
Що лежить на дерев’яному столі буття
І кажу волохатим хвостатим людям:
Не сідайте на гілку, яка росте
З гнилого дерева вашої «реальності»,
Тоді не треба буде її пиляти
Залізними зубами вічності.
Я слухаю хмари – слу

Ігор Деркач
2019.12.12 09:46
ІЩось і було, а нація не знає, –
що то воно у Франції було?
У злодія на голові палає,
а виглядає, наче еНеЛО.

І наче упилася наркотою
Московія великого Пуйла.
Ні спокою немає, ні покою.

Любов Бенедишин
2019.12.12 09:42
Виправдань крайнощі.
Розпуки обнулення.
Течії радості.
У спогад занурення…

2.
Хвилі зневіри.
Тривоги маневри.

Н Кап
2019.12.12 08:21
Містом блукають трамваї - залізні ведмеді,
сонце підсолений сипле до ніг арахіс.
День прилипає асфальтом - розтопленим медом,
запахом кави - із присмаком стріляних гільз.

Місто пульсує-плюсує-фасує новини:
спека, гарячі путівки, прем'єра, футбол.

Микола Соболь
2019.12.12 07:33
Позиція влади – зректись України,
Зломити огидний народний хребет.
Ну, що? Попоїли: стабільності, зміни…
Потрапив хохол до московських тенет.

Не шкода йому побратимів убитих –
Самі винуваті. За волю пішли.
Могли б одірвати частину корита

Тамара Шкіндер
2019.12.11 22:20
Сніг перебілює барви осінні.
Паморозь сріблить зело.
Бризне на трави коштовним камінням...
Ніби тепла й не було...

Ні йти, ні - бігти, увімкнено гальма.
Мертвий сезон – на поріг.
Пустка відлунює дзвоном печальним

Галина Сливка
2019.12.11 21:18
У осердях негоди і хуг,
На розхрестях туги і завії
Щемом нив не засію під плуг.
Хай приймається зерня надії.

Що живе, те лишає ясу.
Я її не ховаю між ребер:
Звикла дневі віддати красу,

Галина Кучеренко
2019.12.11 20:36
За позування сплачена ціна
В той самий день - три наших пацана
Убиті!
Не останні….
Високий Cаміт у Нормандії
На хліб мастив поразку всій команді…
Сюжети…
Незнані….

Ігор Федів
2019.12.11 20:15
Балакали і волали,
Не переконали.
Образою годували,
Губи надували,
У істериці кипіли,
Ноги тупотіли,
А питаю: « Що ділили?» -
Двоє оніміли...

Олександр Сушко
2019.12.11 14:04
То, хто ж я, сестри? Штепсель? Тарапунька?
Беззубий пень? Із вусами хлоп'я?
Не дід і не юнак, а лисий вуйко,
Ні бе, ні ме! Ні риба, ані м'я!

- Йди в монастир,- збиткується сатира,-
Пракорінь спить - таких беруть у скит.
Для музи ти, немов на

Сергій Губерначук
2019.12.11 13:25
Порожня банка – ґеніальна річ!
холодна – лід,
прозора – світ,
пластмасову покришку скинь:
море – вухо болить!
Чим літровіша за розміром,
тим більше почуттів,
тим менша твоя аномалія розвитку,

Н Кап
2019.12.11 09:40
Мій малесенький білий і сонячний "Port Lligat",
Де рибальських човнів ще блукають солоні душі,
Де кімнати здаються за безцінь... З усіх принад
Не Wi-Fi, казино, ресторани, несправжні сУші,
А блаженна самотність. І голос - у кожній мушлі.
І примарні

Олена Побийголод
2019.12.11 06:51
Володимир Висоцький. «Аліса»

Пояснюю, як ерудит, досвідчено цілком:
Чеширський Кіт - не індивід, що чеше язиком;
чеширський - не замислений, чи ширшати, чи ні,
а просто він - зачислений в істоти чарівні!

Чим ширші роти,

Микола Соболь
2019.12.11 05:45
Від чаю ранок терпкий
Сон у провалля кане.
Чашка благає: «Допий,
Буде тобі нірвана.» –
Напій випиваю до дна,
Мудрість вбираю книги…
Посвіт упав до вікна,
Сипле додолу снігом.

Галина Сливка
2019.12.10 22:27
Вітром гойдається вишня,
В небо вростає гілля.
Вкутана в пам'ять колишню,
Прийшле вітає здаля.
Інеєм сріблені віти -
Стежка в заобрію вись,
Духом аби забриніти
Мріям, що вшиті колись

Іван Потьомкін
2019.12.10 21:14
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мидрон Тазинк
2019.12.09

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Коли розлучаються двоє
Образ твору Під укіс літо тисне педалі
в баритоновий рокіт грози…
Безпросвітня мара. На вокзалі
ні душі... Ні троянд, ні сльози.

Сірі постаті на видноколі,
Крапля туги у цівці дощу.
Рейки вільні, відіграні ролі.
Не вагайся... Не бійсь... Відпущу...

Хто зневірився - небо не просить
воскресити минуле. Давно
не тримаюсь за марево. Досить
ткати з ветхої пряжі рядно.

Кане в Лету осмута. Жалобний
віднайдеться, що спалить альбом.
В судний день не обілиться жодний,
тож каміння збирати обом.

Не приборкати біль норовливий.
Щухне злива - себе не втрачай.
Відболить, чи згадаєш? Щасливо...
Потяг сліз не чекає... Прощай...

2017р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-26 13:48:41
Переглядів сторінки твору 783
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.11 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-08-26 23:21:22 ]
Під – під. Може – у рокіт грози?
Косить ніч - образно, але не для цього випадку. Чому б не:
уночі;
йду у ніч¿
Капка – краще крапля, бо капка частіше під носом:)
На гуру не претендую. Можете знищити цей коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 07:23:58 ]
Дякую, Ігоре, учора стільки раз редагувала і хотіла, щоб хоча хтось зайшов, бо переробляла, щоб збільшити коефіцієнт прозорості, от і до капкалась,:) тож дуже Вам вдячна, що вказали на недоліки і дали слушні поради!
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-27 08:41:10 ]
Сподобався вірш.
Панорамно.
безупинно ------ видалося зайвим словом.......а якщо у малиновий рокіт грози?
у рубіновий........ малюватиметься обшар передгрозовий чи ще який...щоб додати барви.......

Замість коментаря покажу свою поезію, тема дотична.
Світлана-Майя Залізняк
25 березень 2016 р.
Абстинентний синдром

Імеретинським шафраном яскрієш у пам`яті снів.
Кодлами-колами ходить луската сторожа.
Серпень ажурно дощить… На Супою маслинному дні
В рань прокидається квітка – пурпурне а може.

Наче не треба жадання, усе в ту грозу відбулось.
Ти – експонат-кучерявець юнацтва музею.
Як би жили-пригасали, злетівши за Ворсклу чи Рось...
Леви застрягли у гратах-зубах Колізею.

Що ж, дресируй левенят. Вибирай картоплі та листи.
Палиш духмяну – з торішнього пижма – цигарку.
Соняхи зрізано, вже вибиваю зернятка... не з тим...
Сік маракуйї – для кайфу. На шибі три марки.

Жовта горгопка привезена в дім для чудес.
Хтось автостраду накреслив, а стежку заплутав.
Ти вибачай…і зимове мовчання, і вірш-інтерес.
Дикою морквою тлумиться спогадів рута.

З маками житніми в осінь шафранну полегко іти.
Срібно дзвенять словеса, ізумрудна туніка.
Позатуляла батистом шиплячі стозубі роти.
Над шепотінням сосонок шугають шуліки.

«…встигла, не встигла...» – бубніє дівчатко, ступає услід.
Мрій хрестовик висисає рої махаонні…
Синя крамниця ваганів. Ти, мабуть, іще серцеїд.
Потяг наш котиться… час відчіпляє вагони.

2016


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 19:41:02 ]
Дякую, Світлано-Майє, рада Вас чути, слушна порада завжди доречна!
Дякую за вірш, кожна фраза наповнена змістом та вражаючим образом! Дуже до душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-27 22:04:15 ]
дуже-таки сінематографічно, зримо, Тетяно
із чіткими акцентами, і чуттям належним
без питань


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-28 13:54:13 ]
Дякую, Сонце-Місяцю, за відгук! Рада Вас бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-27 22:22:42 ]
Оціню 5, 5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-28 13:55:17 ]
Дякую, за високу оцінку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-28 06:42:58 ]
Не в сопрановий, а в баритоновий або у профундовий. Сопранова гроза - це із фільму жахів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-28 13:59:38 ]
Сашо, щойно із церкви , лікувала душу. Прошу у Вас вибачення, може чим образила. Дякую, що не проходите повз моїх віршів. Дійсно сопрано, це не баритон і навіть не альт. Ви праві на сто відсотків. Виправила мимохідь. Коли сама нічого не придумаю скористаюсь Вашою порадою. На все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-28 09:28:54 ]
у неоновий рокіт грози


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-28 14:03:49 ]
Маєчко, дуже красиво, але мені хочеться , щоб рокіт був погрозливим, невтішним. Дякую Вам , люба, за пораду, але десонує з настроєм вірша. Чудові фарби збережу для іншого разу. Обіймаю,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-08-29 12:30:55 ]
Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-31 18:05:12 ]
Дякую, Галино!