ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Цирк уїхав
Образ твору  
(спекуляція)
 
 
як воно ~ велемудрий артуре
ллється пиво & раки варяться
далі мерлін із вітром грається

ґвіневера все марить зграями
королівство собі регочеться
ґалагад майорить дівочістю

підмайстри пишаються бздурами
чи венера в пабі сатурниться
над чеснотами із докуками
аквілони крізь хмари хукають

уроборос красно звивається
у жорстокий розкішний вакуум
ватра мре & кволо спалахує
цирк поїхав ~ зостались бахури




 


 
2012



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-04 18:33:37
Переглядів сторінки твору 10328
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 20:47:30 ]
Галагад майорить дівочістю? Це справді потужно. Сьогодні навіть технічно можливо. Косметична хірургія пішла так далеко, що йой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-04 21:45:57 ]
у віртуалі, Олександре, навіть косметичної хірургії не треба, бо все просто текст
або непросто текст, часом
& не приймайте надто близько до серця, я Вашому сюрному абсурдові явно не конкурент...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:57:38 ]
І справді - мізки штука складна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-04 22:02:59 ]
все буде добре (с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-05 13:55:05 ]
...Далі відпочиває...Сальвадор)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-05 17:20:44 ]
а в нього на дачі мабуть досі літо..
почитує собі гебдомероса, покурюючи сігарільї з
чорносливовим ароматом, та запросто)

дякую, Маріє..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-09-09 01:52:22 ]
Все-таки "поїхав", а не "уїхав" - звичайно, якщо те шапіто по дорозі не перепилося в хлам і в щось не врізалося, але тоді треба б уточнити, в що саме воно у(в')їхало ))
В укр. мові слово "уїхати" вживається у двох значеннях, і жодне не збігається з російським "уехать" в смислі "переїхати з одного місця в інше". Трошки несправедливо і незручно, бо в рос. мові є і "уехать", і "поехать" (які явно відрізняються за смислом), тоді як у нас є тільки "поїхати" (те ж саме стосується "уйти", "пойти" - у нас лише "піти").
Але це єдиний спірний момент ))
Короля жалко, королеву - ще більше, тяжке у них життя, все на виду, ніякої приватності, підданим ніяк не вгодиш... ((
Галагада жалко найбільше (теж бахур, до речі - в одному зі значень цього слова).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-09 15:02:28 ]
ну всіх жалько, безперечно
куди не кинь, усюди ще якась трагедь

момент із ’уїхати’ не зовсім спірний, бо
не декларується він однозначно
у самому тексті, а ще й останнім рядком пропонується
’Цирк поїхав’, як розвиток подальших подій

а назва... як оце щойно писав ~
назва, що її можна розцінювати як бірку, чи там
артикульну ідентифікацію, виразнішу за тупо зірочки
часто-густо хибить, щодо істини, хай навіть релятивної
чи там художньої, оскільки завданням назви є
притягнення уваги споживача
а для притягнення уваги теперішнього споживача
працює все що завгодно, окрім нудьги
навіть якщо написати ’Црк.пхв’, то і таке буде нормуль

нудьгуючий common sense полюбляє шаради, нє?

ну а оскільки тут ще й цирк, то ось вам ефект
а-ля гумор ілюзіоніста
в назві обіцяють, що ’уїхав’, а в результаті чогось ’поїхав’, хай

насправді, ’уїхати’, це такий слобожанський діалект
у який більшість критично настроєних не вірить
ну але знову таки,

хай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 00:50:07 ]
Ну, ’Црк.пхв’ - це вже стенограма якась виходить ))
А про слобожанський діалект (говір) цілі труди пишуть - не думаю, що пишуть, не вірячи самі собі.
Щодо назви - так, привернути увагу - головне (хороший заголовок "продає" навіть паршивеньку статтю), ну але ж доречна і вдала назва ніколи віршеві не завадить, більше того, часом саме завдяки назві і вірш не забувається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 01:31:59 ]
власне, що тут категорія ’вірш із назвою’,

а значить назва має бути самем такою, якої ні в кого більш нема
і не буде))

бо просто ’Цирк поїхав’ ~ це майже банально

а насправді, це була реальна епіфанія
мені її промовили просто в спину на ст.метро Бекетова
і я не міг позбутися її, ну ніяк більше