ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Цирк уїхав
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-09-04 18:33:37
Переглядів сторінки твору 10326
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 20:47:30 ]
Галагад майорить дівочістю? Це справді потужно. Сьогодні навіть технічно можливо. Косметична хірургія пішла так далеко, що йой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-04 21:45:57 ]
у віртуалі, Олександре, навіть косметичної хірургії не треба, бо все просто текст
або непросто текст, часом
& не приймайте надто близько до серця, я Вашому сюрному абсурдові явно не конкурент...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:57:38 ]
І справді - мізки штука складна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-04 22:02:59 ]
все буде добре (с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-05 13:55:05 ]
...Далі відпочиває...Сальвадор)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-05 17:20:44 ]
а в нього на дачі мабуть досі літо..
почитує собі гебдомероса, покурюючи сігарільї з
чорносливовим ароматом, та запросто)

дякую, Маріє..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-09-09 01:52:22 ]
Все-таки "поїхав", а не "уїхав" - звичайно, якщо те шапіто по дорозі не перепилося в хлам і в щось не врізалося, але тоді треба б уточнити, в що саме воно у(в')їхало ))
В укр. мові слово "уїхати" вживається у двох значеннях, і жодне не збігається з російським "уехать" в смислі "переїхати з одного місця в інше". Трошки несправедливо і незручно, бо в рос. мові є і "уехать", і "поехать" (які явно відрізняються за смислом), тоді як у нас є тільки "поїхати" (те ж саме стосується "уйти", "пойти" - у нас лише "піти").
Але це єдиний спірний момент ))
Короля жалко, королеву - ще більше, тяжке у них життя, все на виду, ніякої приватності, підданим ніяк не вгодиш... ((
Галагада жалко найбільше (теж бахур, до речі - в одному зі значень цього слова).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-09 15:02:28 ]
ну всіх жалько, безперечно
куди не кинь, усюди ще якась трагедь

момент із ’уїхати’ не зовсім спірний, бо
не декларується він однозначно
у самому тексті, а ще й останнім рядком пропонується
’Цирк поїхав’, як розвиток подальших подій

а назва... як оце щойно писав ~
назва, що її можна розцінювати як бірку, чи там
артикульну ідентифікацію, виразнішу за тупо зірочки
часто-густо хибить, щодо істини, хай навіть релятивної
чи там художньої, оскільки завданням назви є
притягнення уваги споживача
а для притягнення уваги теперішнього споживача
працює все що завгодно, окрім нудьги
навіть якщо написати ’Црк.пхв’, то і таке буде нормуль

нудьгуючий common sense полюбляє шаради, нє?

ну а оскільки тут ще й цирк, то ось вам ефект
а-ля гумор ілюзіоніста
в назві обіцяють, що ’уїхав’, а в результаті чогось ’поїхав’, хай

насправді, ’уїхати’, це такий слобожанський діалект
у який більшість критично настроєних не вірить
ну але знову таки,

хай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 00:50:07 ]
Ну, ’Црк.пхв’ - це вже стенограма якась виходить ))
А про слобожанський діалект (говір) цілі труди пишуть - не думаю, що пишуть, не вірячи самі собі.
Щодо назви - так, привернути увагу - головне (хороший заголовок "продає" навіть паршивеньку статтю), ну але ж доречна і вдала назва ніколи віршеві не завадить, більше того, часом саме завдяки назві і вірш не забувається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 01:31:59 ]
власне, що тут категорія ’вірш із назвою’,

а значить назва має бути самем такою, якої ні в кого більш нема
і не буде))

бо просто ’Цирк поїхав’ ~ це майже банально

а насправді, це була реальна епіфанія
мені її промовили просто в спину на ст.метро Бекетова
і я не міг позбутися її, ну ніяк більше