ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Багрянцева
2019.02.17 01:12
Ця історія знову почнеться для нас із кінця.
Не тривожся даремно, минуле пустивши за вітром.
Знаю, серце твоє крижане не зумію зігріти.
Знаю, вперте мовчання не буде ніяк до лиця.

Може, завтра зійдуть нанівець всі важливі слова.
І роздмухає хтось н

Вероніка Новікова
2019.02.17 00:27
Бачу тебе просту, гілля смаглявих рук,
в жилах свята вода, сповнена темних звуків.
Груди твої гіркі - грона зимових вин,
полум'я губить глузд поміж твоїх колін.

Хто ти мені така? Згуба моя й усе.
Може заснув би з ким, тільки печеш у серці.
Жінка

Юрій Сидорів
2019.02.16 12:19
Бузиною заварюють в Хотові
Для гурманів чаї бергамотові.
Дозріває полин
Між дерев і рослин.
І його культивують у Хотові.

Завалили метро у Батурині
Наркомани, «Паміром» обкурені.

Вероніка Новікова
2019.02.16 00:47
Темна чи світла буде твоя сторона,
іди до горіха, спускайся в старий підвал.
Спалимо ковдру і, може, старий диван.
Заліземо вище, до Інчиного вікна.

Там, за вікном, хтось провалився в тінь.
Скло у руці, зіниці блищать, як сталь.
Краще тримайся, мо

Віктор Кучерук
2019.02.16 00:13
Не так, як сусід подарунками
До свята дружину лишень, -
Вітаю тебе поцілунками,
Кохана моя, повсякдень!
Пробач, що плекати обновами
Тебе не навчуся чомусь, -
Що тільки з вітанням віршованим
Щоранку до тебе горнусь.

Ірина Вовк
2019.02.15 21:10
Якось дниною ясною
Стрінулась Зима з Весною.
Так уже з віків ведеться –
День цей «СТРІТЕННЯМ» зоветься…

Зима й каже: «Весно, люба!»
А сама – бліда й беззуба
Трусить снігом понад бором:

Іван Потьомкін
2019.02.15 12:45
Ейн сомхім ал ганес На Бога покладайся, а розуму тримайся. Бог то Бог, та не будь і сам плох. Богу молись, а до берега гребись. Боже, поможи, а сам не лежи. Надія в Бозі, коли хліб у стозі. Ейн ані ела бедАат Бідний лише той, хто не має знань.

Олександр Сушко
2019.02.15 12:32
Дописав елегію таки,
Прочитай, мій братику, не бійся.
Космос чхнув, посипались зірки,
Захитався в піднебессі місяць.

Ласий люд до незвичайних тем,
А мені екзотики не треба.
Про любов писати - це святе,

Ігор Деркач
2019.02.15 10:13
Зима минає. Літо наступає.
Але нічого кращого немає
як на порядку денному – весна,
коли сигнали подає вона, –
зима минає.

Але коли – ніхто не доганяє.
Бо це не те, що буча затяжна.

Віктор Кучерук
2019.02.15 00:01
Мерехтлива віхола лютнева,
Попелом сріблястим уночі, –
Ластиться вагомо на деревах
І хоронить глибоко корчі.
Кружеляє, сиплеться і гусне
Втомлено на влежаних снігах,
Давній наст винищуючи з хрустом
І невидним роблячи весь шлях.

Сонце Місяць
2019.02.14 21:45
у вечір подібний на цей
без будь~ яких панацей
змальований трохи криво
та прискіпливим олівцем

мов деінде альтернатива
дощовий чи сум чи то дзен
градієнт карамельно~ сивий

Олександр Сушко
2019.02.14 21:06
Поете! Не сиди у хаті пнем!
Від компа геть! Існуднув як, ой леле!
Немає мавки - пишеться сумне,
А є красуня - радісне й веселе.

Ти з виду - кремез, ще не у літах,
Цікавити повинні пані пишні.
А в тебе - тьху! - в паперах борода,

Ярослав Чорногуз
2019.02.14 21:05
Не печаль брови ясної
Ти, красуне чарівна.
За холодною зимою
Сонцесяйна йде весна.
Не тривож сердечну рану,
Не роз`ятрюй самоти.
Ще веселка за туманом
Буде квіткою цвісти.

Ігор Деркач
2019.02.14 19:27
Коли любов'ю пахне і весна
свої права качає в повну силу,
ми віддаємось почуттю сповна
і де б тоді по світу не носило,
хміліємо, буває, без вина,
коли приходить щастя і весна.

І навіть лютий майже не лютує,

Вероніка Новікова
2019.02.14 17:06
Цей вірш я писала нікому, тож він нічий.
Складала, як дім чи казку, з простих речей.
Ховаючи світло сорому, страху тінь
У темінь північну з виру його очей.

У темені цій північній горять ліси,
Як губи горять, які цілували мідь.
Хай спогад про це бе

Микола Дудар
2019.02.14 16:21
Фітотерапія
поучні… роки
затікають вії
хліб хіба з муки?
і тіла не з крови
більше - не з води
все воно із Мови
й зникне теж туди…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02

Надін Ко
2018.12.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 Ключ
Ніка замислилася не на жарт. Чому поєднуються часто в пари різні люди. Як от – йому подобається шансон і одеський жаргончик. Вона у захваті від віолончелі і скрипки і поезії срібного століття.
Спостерігаючи за оточенням – висновки ті самі. Знайомий чоловік з поетичною душею обрав собі для життя прагматичну жінку, взяв її за дружину і вже виховують маля. Вона – стіна, за якою можна сховатися, і камінь, який прив’язано до ніг, аби чоловік не полетів у далечіні неба.
Красиві часто у стосунках з квазімодами. Люди тонкої душевної організації рідко тандеми. Майже кожна пара має у своєму складі прагматика і поета.
Ніка визирнула з вікна, глянувши на вулицю. Спостерігала за людьми, які бігли на роботу чи у інших справах.
Дуальність всесвіту її зачарувала. Все існувало паралельно: чорне і біле, стриманість і розпуста, холод і пристрасть, добро і зло.
І якщо бути відвертою з собою, то для кожного окремого випадку треба мати свого партнера. З одним – ходити у театр і кіно, відвідувати виставки і музеї,захоплюватися полотнами Гогена і розмовляти про експрессіонізм, слухати Вівальді і поезію. З іншим – вивчати іншу сторону життя, сповнену пристрасті, брутальності, жаги, хуліганства.
Ніка примірювала на себе образ янгола, але часто гойдалка хиталася в інший бік, і вона хотіла бути не ідеальною занудою, а повноцінною, здатною бути різною.
Дівчині було сумно визнавати, що попередній день схожий сьогоднішній, і сьогоднішній такий, я буде завтра.
Одного дня вона вийшла на прогулянку, і вони стрілися. Гліб був симпатичним чорнявим молодиком з блакитними очима і густими віями, які закручувалися догори. Легка неголеність. Парфюм. Сорочка в клітинку, блакитна, розстебнуті два гудзики, вузькі джинси. Встояти було важко.
Ніка глянула на випадкового пасажира і відвела погляд. Її схвилював незнайомець. І тим, як впевнено тримався, і зовнішністю, і запахом. Вона не втрималася і ще раз глянула на нього.
Гліб усміхнувся. Дівчина зашарілася. Її кинуло в жар від посмішки, зіниці очей розширилися. Рум’янець ліг на щоки. Ліфт спинився. Ніка, ніби куля, вибігла у коридор і помчала, забуваючи кинути привітання консьєржці.
- Дівчино, - гукнув незнайомець, ви загубили! – Ніка обернулася і побачила, як пасажир тримає у руках косинку, тонку, італійську, шовкову. Вона нечутно зісковзнула з шиї дівчини.
Незнайомець перед тим, як вручити, вдихнув повітря через тонку тканину хусточки.
- Психотроп. Оригінально, - протягуючи хусточку промовив він.
- Так, а Ви обізнаний, - сором’язливо відповіла Ніка, це були парфуми для особливих випадків. – Дякую, це подарунок близької людини.
- Вишукано, - усміхнувся Гліб. – А давайте якось зустрінемося? Прогулянка і кава з вас, за знахідку.
- То як ваше ім’я, рятівнику? – промовила Ніка.
- Гліб, - оголивши ряд білосніжних зубів промовив чоловік.
- Ніка, - відрекомендувала себе дівчина. Вони обмінялися телефонами аби домовитися про зустріч.
Дівчина ще ніколи так не хвилювалася, як перед кавою з новим знайомим. Вона витягувала з шафи сороміцьку сукню, потім після примірки ховала назад, натягувала панчохи, взувала туфлі непристойного червоного кольору на підборах, знімала туфлі, одягалася скромніше. Але ледве тримала себе в руках. Пристрасть оволодівала її єством, як згадувала оті надто блакитні жартівливі очі, триденну щетину і обтягнуті сідниці Гліба.
Скільки можна тримати себе в шорах і бути правильною? Скільки заперечувати свою пристрасність і сексуальність? Інтрижка? А чому не дозволити собі це?
(далі буде)





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-05 17:43:33
Переглядів сторінки твору 183
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.899 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.707 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.02.07 17:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-09-06 00:54:42 ]
ну, ну, ну - що ж далі? )