ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Всесвіт
Красуню цілувати - чиста блаж!
Найліпше - у вишнево-спілі губи.
Тремтлива длань заходить у віраж,
У відповідь лунає "Милий! Любий".

Догнала аж на старості судьба,
Покликало життя в свої обійми.
По душах промінь сонячний стриба,
Упали застороги, розум, ширми.

Танцюємо удвох тантричний вальс,
Розпліскується музика Вівальді.
А збоку зупинився мудро Час,
Даруючи хвилину благодаті.

Для чистих серцем рай один - альков.
Амур амріту наливає в джезви.
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

05.09.2018р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-06 01:32:54
Переглядів сторінки твору 2274
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.801 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-07 00:29:41 ]
Приємні слова, Олександре! Вірш світлий!Кожній жінці сподобається такий вірш.Умієте коли хочете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-07 08:20:02 ]
Я завжди хочу. І умію. Але забагато солодощів погано впливає на здоров'я і розм'якшує розум. Тому хорошого потроху. Дякую за хороші слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:56:33 ]
Брама зачинена...... Проходила повз ПМ... зайшла. Читаю - бо таки ж афішується. Чому ж не прочитати?
От стою і не знаю, як бути.
Промовчати? Але ж.
Джезва це посудина для варіння кави. Мідна зазвичай. Це кавний аксесуар.
І лише.
Якщо Амур чогось не знайшов у що налити для вас АМіТИ...амріта там має бути... р вставте....
то пийте з таких ємкостей.
Вірш не шедевр, але для автора це поки що пагорбок майстерності. Хоч без тих образів ... штампів. Але й свіжістю не пахне. Старість...а чи така вона важлива... Дітей народжують і за 50...
Успіхів!

Творіть так, щоб я не приходила на вогник, раділа за вас...мовчки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:59:46 ]
джезва
дже́зва, -и, жін.; рідко дже́зве, -е, сер.
Невелика завужена вгорі посудина з носиком та довгою ручкою для варіння кави по-турецьки; турка.
Вона, мабуть, йшла з кухні, бо тримала в руці електричне джезве (Богомил Райнов, Людина повертається з минулого, пер. Копиленка, 1968);
«Ще кави?» — тихо питає мама, і, не чекаючи відповіді, вже промиває вузьке горло старої джезви, аби наповнити її заново (Ірина Цілик, Родимки, 2012);
Зрештою Теофіл пішов в інший кут майстерні під умовною назвою «кухня» і заварив доброї кави турецьким способом — у джезвах (Василь Кожелянко, Людинець, 2001);
Кавові зерна розмелюють на дуже тонкий порошок. До джезви кладуть цукор і заливають водою. Пропорція така: на 50 г води (маленьке кавове горнятко) дві грудочки цукру і повна чайна ложка кави (Юрій Винничук, Таємниці львівської кави, 2008).
Етимологія:
турецьке cezve, з арабської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 18:54:26 ]
Прости, Господи! Та невже я не знаю, що таке джезва і для чого вона потрібна? Невже амрітою не може бути кава? Може, звичайно. І хто і де сказав, що амріту готують іншим способом? Глупство якесь.
Читайте на здоров'я! Вчіться як потрібно писати, якщо щиро вмієш любити. І пишіть щось подібне про свою половинкку. Хоча таене вам не під силу, бо ви постіно порівнюєте: що і де не так, чирки якісь шукаєте в портретах і чужих творах. Шукайтке сонце, радість, а не помилки. І тоді губи потроху розкопилюватимуться, і вапм стане краще.
А мою браму ви і не покидали. Тому що я цікавий автор, у якого є чому повситися. Навіть вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:23:36 ]
Авжеж...потекла зелена жовч....
а як вихваляв мене і друга свого...
Як оцінки ставив...
ой, мімікрія...Ой, хамелеонність)))))
Ви автор, якому дехто писав, що ви не поет.
Я цього не казала. Вказувала на хиби, дякували. А потім губу закопилили так, що назад не прилаштуєте...)
Так...вчитися у вас можна лише несусвітенного нахабства.
Писати про чоловіка...Я писала і не про одного.
Та Вам і не снилося, як потрібно ТВОРИТИ.
Ви продукуєте вірші. Ваша брама... була б вашою. якби це блог власний.
А це поетичний сайт, куди ви дурнички свої зливаєте і зрідка таке-сяке... А сонце шукати...Я сама Сонце.
Яке Вас засліпило.
Ховайтеся у тунель...і мовчки там сидіть.
А виходьте із красивою поезією.
А якщо АМРіТА, то літери не губіть...я ж про це кажу.
Хай Вам амур хоч у ночви ллє нектар, так пишіть же грамотно. Нецікавий ви мені, сміюся... зрідка. Чекала поезій, а бачимо...творчий продукт аля Сушко.
Чого мені стане краще? Від ваших віршів, де теща не нагодувала...а мавка стонадцятий раз прийняла в обійми... Ой лелечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:26:39 ]
Опритомнієте, то хоч пісню мені надішліть... Якусь медитативну. Це я люблю. Пісні Ваші слухала б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 20:58:04 ]
Читаю і душуся сміфхом. "Сонечко". Ви - джерело натхнення для сатирика, для гумориста. Вважайте, що ви мене засліпили. Дяккую за можливвість гарно посміятися на сон шгрядущий. Як я і куащзав - ви знову і знову приходите на мою сторінку. Як завжди, я був правий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:06:24 ]
Гарбузом давіться, вампірчику...
Не мрійте підскочити у стан титанів. Пишіть, як умієте.
І за поребриком шанобливо дивіться на мене.
Раз поцілували і доста...У щоку.
То велика честь для вас.
І набирайте грамотно, а то школярі сміятимуться.
Прощайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:11:11 ]
Для чистих серцем рай один - альков.
Амур аміту наливає в джезви. дві доби аміта
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

.....

хай кіт хоч вичитує...щоб огріхів набору не було.
Для вас жінка маленький Всесвіт...тушка... ЛГ ВАш не може повірити, що жінка буважє талановитішою.
А я просто Всесвіт Поезії.
Шануйте і нишкніть.!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:12:14 ]
(буває)...Все, лишаю вас у блаженному спокої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 23:23:46 ]
Та тут уже усі принишкли і душаться зі сміху! Такого титана в цих краях ще не було! Я аж пукнув од реготу! Продовжуйте самовихваляння! І буде вам бонус!