ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:37
Невже не бачиш безодню- прірву?
В стосунках, мов в глухім куті.
Відбитки слова під корінь вирву,
Колишнього сухі прути.

Прошу, губами не торкайсь чола.
По пам*яті пройшлись вітри.
Я розчинюсь, немов вечірня мла.

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 прибрамне

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-12 01:41:14
Переглядів сторінки твору 11195
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-12 05:59:04 ]
"тобі не вернутися звісно
у найнебезпечніший вік"
Я так зрозумів - що кожен обирає сам який для нього вік найнебезпечніший. Припустимо - минулий вік. Але ж були інші віки - не менш небезпечні: там були і чума, і холера, і навіть... монголи. То де ж критерій за яким оце безапеляційне і безпредметне "найнебезпечніший" набирає конкретики? Питання повисло в повітрі.


"& музика запросто звише"
Ну скажіть - що таке "звише"? Те, що згори? Над? Я вперше зустрічаю цього словесного краба "звише". Треба запам"ятати і взяти на озброєння як сатирику.


"ніщо не існує згідно з
теорією про буття"
Яка ще така теорія "Про буття"? Дарвінівська теорія еволюції? Чи Ви мали на увазі працю Арістотеля?
"зима забирає срібно
& не пробачає тяг"

Неологізм "тяг" просто шикарний. Від нього можна провести семантичні ниті - паротяг, летяг тощо. Насправді це неграмотна форма слова "тягнув".


лишень елегійні вірші
у пролисках осяйних
яким особливо не віриш
хай жити не можеш без них

Без таких віршів і справді можна трохи пожити. Чи вже і справді - сил немає?
Сподіваюся, що Ви не образилися, настовбурчуватися не будете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 16:35:49 ]
Олександре, ну я десь-трохи очікував чогось кшталту подібного, може вже й не очікував як на тепер, та насамперед дякую Вам, хай лише за можливість розібрати трохи наочніш оте, що вважається, чи ввижається подеколи ’критикою’, або як Ви це самі ще класифікуєте...

атож, тепер по пунктах:


1. ""тобі не вернутися звісно у найнебезпечніший вік" Я так зрозумів - що кожен обирає сам який для нього вік найнебезпечніший. Припустимо - минулий вік. Але ж були інші віки - не менш небезпечні: там були і чума, і холера, і навіть... монголи. То де ж критерій за яким оце безапеляційне і безпредметне "найнебезпечніший" набирає конкретики? Питання повисло в повітрі.

тут йдеться про вік людини — слово, яке ви тут хочете читати чомусь тільки в значенні ’століття’.


висновок: маніпуляція

-- - --

2. "& музика запросто звише" Ну скажіть - що таке "звише"? Те, що згори? Над? Я вперше зустрічаю цього словесного краба "звише". Треба запам"ятати і взяти на озброєння як сатирику.

звише, те саме що звиш, звишки — слова собі зі словника, самої форми звише в онлайновому варіанті словника немає, згоден, але не кажіть мені, що Ви не в змозі зрозуміти, про що йдеться, бо це вже явно буде, що Ви без потреби доскіпуєтеся аж-аж,
а тут вже виникає зворотний інтерес, а хто такий цей строгий прискипун, що він за співець словників, а чи мовознавець, а чому тоді не в курсі щодо такого поняття, як інваріант, тощо

& відверто, я не вірю, як оце Станіславський, у те, що Ви вперше чуєте слово ’звише


висновок: накид

-- - --

3. "ніщо не існує згідно з теорією про буття" Яка ще така теорія "Про буття"? Дарвінівська теорія еволюції? Чи Ви мали на увазі працю Арістотеля?

а от тут Ви прискипуєтеся геть без потреби

теорія взагалі, про буття як таке, на відміну від практики
може бути варіант без ’про’, якщо завгодно: теорією буття, будь ласка
але це все насправді байдуже, це авторський вибір. мене поки що влаштовує варіант із ’про’


висновок: критиканство

-- - --

4. "зима забирає срібно & не пробачає тяг" Неологізм "тяг" просто шикарний. Від нього можна провести семантичні ниті - паротяг, летяг тощо. Насправді це неграмотна форма слова "тягнув".

ви знову не праві. тяга: те саме, що жага, снага, потяг і всякі інші синоніми — зі словника
тяг родовий відмінок від тяга, вжеж


висновок: невігластво & накид

-- - --

Ergo:

Ви займаєтеся критиканством найгіршого штибу, застосовуючи накид і маніпуляції, окрім цього, виказуючи щире? (нещире невігластво це теж маніпуляція) невігластво, і для чого це все

-- - --

тепер, власне, Ваш висновок, або ж, для чого це все було...

Без таких віршів і справді можна трохи пожити. Чи вже і справді - сил немає? Сподіваюся, що Ви не образилися, настовбурчуватися не будете.

перше і третє речення цілком толерантні, але вони маскують головне питання

Чи вже і справді - сил немає?

Ви знаєте, Олександре, чесно кажучи, сили мабуть ще є
бажання вже практично немає, а особливо — щось доводити

я давно собі вже все, що тільки хотів, довів, років уже 7 чи 8, як
доводити іншим, що я таки можу скласти вірша? який в тому смисл?

тепер Ви зайняли цей сайт під свої власні примхи, ну і що
з чого тут мені ’настовбуруватися’?
та купайтеся собі у світлі софітів, пройде і це
переживе цей сайт і Ваші вибрики
будьте певні

-- - --

*із джентльменською, чи якою там ще, посмішкою~
згідно з усіма приписами теперішнього часу

& цілком щиро*






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-12 18:34:12 ]
Та на здоров"я! Тут усім ясно, що я - критикан, невіглас і..усякий тут потроху докинув слів хороших на мою адресу. Я звик. що люди кидаються кізяками. Нічого незвичайного. Справа в іншому: мабуть, я справді торчу від вашої схоластики, тому і звертаю на неї увагу, вчитуюся, шукаю смислу, якихось ниточок здорового глузду. Інколи знаходжу, інколи ні. Так і мусить бути - ми різні.Ваші твори мене цікавлять виключно із сатиричної точки зору, бо така моя харизма. І тут нічого не вдієш. Але якщо не хочете чути моїх думок з приводу написаного вами - буду мовчати.Так навіть зручніше.
Те, що на цьому сайті мої твори публікуються щодня вас не повинно засмучувати.Це ж мої твори, не ваші. Отже, за них відповідальність несу я.
Шануймося, пишемо прозоро, і люди не будуть спотикатися і запитувати: що це тут таке ? І буде слава, і будуть оплески, і будуть товпи зацікавлених читачів. Амінь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 19:04:09 ]
Олександре,

перепрошую за імовірні непорозуміння
якщо вони-десь виникли, бо моєю метою є
якомога більша прозорість і це немає нічого
спільного із КП, котрий всього лише ’експеримент’....

я сам не маю анічого проти сатири, як Вашої, так і будь-якої
хочете, можете написати пародію
це можливо, наскільки я в курсі, адже
є певний авторський стиль і ті, хто знайомі зі стилем
угадуватимуть, що саме пародіюється
або схоластика, або фразеологія, абощо...

що саме мене десь-розхолоджує, це, насправді
коли із віршописання намагаються виробити якийсь фах
або навіть індустрію, і заробити навіть гроші, чи
там, заробити репутацію, яку можливо монетизувати, тощо

але мене насправді не цікавить
ані заробляння грошей на віршуванні
ані ’тиражування’, яке проповідує дехто
не цікавлять турне і телекамери
не цікавлять слеми, батли і партузи
не цікавить писання ’громадянських’ поез
(щиро не вірю, що вони когось на щось подвигнуть)
або, процитую Вас трохи ~
’ слава, і... оплески, і... товпи зацікавлених читачів’
це все суєта суєтна, марнота марнот і ловитва вітру

можливо, Ви трохи помилилися, якщо вважаєте, що я не в змозі
не виставляти щодня ще якогось текста, ’а міг би, то
виставляв би, як Ви оце, по п’ять’, але я всього-навсього
формую собі профиль на доступному всім
відомому багатьом сайті, який мене влаштовує
не в останню чергу, дизайново
і як тільки я викладу тут певну кількість текстів,
котрі вважаю за потрібне викласти,
можу і не публікуватися надалі взагалі
бо не є залежним від щоденного віршописання)

я хочу, щоби мої тексти десь були, в одному місці, розумієте?
більше нічого я тут ні від кого не хочу
якщо комусь до вподоби те, що я навіршував, то дякувати Б.
нема аніяких претензій узагалі, ані до кого, хочте вірте, хочте ні

я би не відповідав на Вашу ’критику’, але я собі подумав, що
може Ви могли би переглянути дещо і свої власні ідеї та
стереотипи щодо критикування і спілкування на літсайтах
бо вони, знаєте, неідеальні, але ж бажано прагнути більшого,
тим більше, Ви є амбітною особистістю

бажаю направді, всього якнайліпшого і Вам, всякчас



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 11:29:22 ]
люблю Ваші тексти за мелодійність, за те ледь вловиме в них, що прояснює світ, коли таки вловиш
дякую, що ділитесь здобутим

тут щедро так в рядках розсипано, хоч бери та й перераховуй точки входу в окремий розвиток: "столове якесь ігристе... рахунок не без інтриг...зима не пробачає тяг" - це те, що співзвучно мені сьогоднішній

а от віршам я вірю, вони правдиві


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 16:35:19 ]
Ларисо, дякую всяко


питання віри є наріжним, без віри просто все розвалиться

я пишу для себе першочергово ~ тож можете сприймати цей текст, як своєрідне credo, ще одне

вірші мають у собі музику, яку чути ~ або не чути
тут все знову таки вертається до віри, насамперед

бо насправді нічого немає & все тільки ілюзія




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2018-09-12 17:16:04 ]
усе таки лиш ілюзія, яка робить нас щасливими або ж дарує нестерпний біль; Ваші вірші - це справді осяйні пролиски; дякую щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-12 19:07:33 ]
дякую Вам, Василино
радий, що Ви з нами

все так &
все це добре є

& хай собі буде
авжеж


*усією душею*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-09-13 09:49:16 ]
яким особливо не й віриш,
та жити не можеш без них - це не правки, це моє прочитання ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-13 19:05:26 ]
о так, Галино
як був зауважив Олександр Сушко ~
в кожного своя схоластика


щиро вдячний, із усіма належностями
красоти вересневих плинностей & Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-13 23:12:43 ]
...гарно...і вірш і назва...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-28 23:53:40 ]
це якби від серця до серця, о Маріє

всі уклінні невимовності
із бонусними побажаннями

якомога світліших діб
& хвилин святковіших

повсякчас


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 12:38:34 ]
З цікавістю прочитав. Формально ніби в руслі модерну, а по суті вихід до постмодерну.
Це я пробую відчути нову стилістику шановного автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-28 23:58:11 ]
о дякую


до речі зауважив, що рубрикування ритмізованих текстів як ’Поезія постмодернізму’ кудись зникло

власне, ним ніхто не користувався, тому якби логічно

або ж, все що ми тут робимо, і є апріорі постмодернізмом, хіба не так?