Олександре, ну я десь-трохи очікував чогось кшталту подібного, може вже й не очікував як на тепер, та насамперед дякую Вам, хай лише за можливість розібрати трохи наочніш оте, що вважається, чи ввижається подеколи ’критикою’, або як Ви це самі ще класифікуєте...

атож, тепер по пунктах:


1. ""тобі не вернутися звісно у найнебезпечніший вік" Я так зрозумів - що кожен обирає сам який для нього вік найнебезпечніший. Припустимо - минулий вік. Але ж були інші віки - не менш небезпечні: там були і чума, і холера, і навіть... монголи. То де ж критерій за яким оце безапеляційне і безпредметне "найнебезпечніший" набирає конкретики? Питання повисло в повітрі.

тут йдеться про вік людини — слово, яке ви тут хочете читати чомусь тільки в значенні ’століття’.


висновок: маніпуляція

-- - --

2. "& музика запросто звише" Ну скажіть - що таке "звише"? Те, що згори? Над? Я вперше зустрічаю цього словесного краба "звише". Треба запам"ятати і взяти на озброєння як сатирику.

звише, те саме що звиш, звишки — слова собі зі словника, самої форми звише в онлайновому варіанті словника немає, згоден, але не кажіть мені, що Ви не в змозі зрозуміти, про що йдеться, бо це вже явно буде, що Ви без потреби доскіпуєтеся аж-аж,
а тут вже виникає зворотний інтерес, а хто такий цей строгий прискипун, що він за співець словників, а чи мовознавець, а чому тоді не в курсі щодо такого поняття, як інваріант, тощо

& відверто, я не вірю, як оце Станіславський, у те, що Ви вперше чуєте слово ’звише’


висновок: накид

-- - --

3. "ніщо не існує згідно з теорією про буття" Яка ще така теорія "Про буття"? Дарвінівська теорія еволюції? Чи Ви мали на увазі працю Арістотеля?

а от тут Ви прискипуєтеся геть без потреби

теорія взагалі, про буття як таке, на відміну від практики
може бути варіант без ’про’, якщо завгодно: теорією буття, будь ласка
але це все насправді байдуже, це авторський вибір. мене поки що влаштовує варіант із ’про’


висновок: критиканство

-- - --

4. "зима забирає срібно & не пробачає тяг" Неологізм "тяг" просто шикарний. Від нього можна провести семантичні ниті - паротяг, летяг тощо. Насправді це неграмотна форма слова "тягнув".

ви знову не праві. тяга: те саме, що жага, снага, потяг і всякі інші синоніми — зі словника
тяг родовий відмінок від тяга, вжеж


висновок: невігластво & накид

-- - --

Ergo:

Ви займаєтеся критиканством найгіршого штибу, застосовуючи накид і маніпуляції, окрім цього, виказуючи щире? (нещире невігластво це теж маніпуляція) невігластво, і для чого це все

-- - --

тепер, власне, Ваш висновок, або ж, для чого це все було...

Без таких віршів і справді можна трохи пожити. Чи вже і справді - сил немає? Сподіваюся, що Ви не образилися, настовбурчуватися не будете.

перше і третє речення цілком толерантні, але вони маскують головне питання

Чи вже і справді - сил немає?

Ви знаєте, Олександре, чесно кажучи, сили мабуть ще є
бажання вже практично немає, а особливо — щось доводити

я давно собі вже все, що тільки хотів, довів, років уже 7 чи 8, як
доводити іншим, що я таки можу скласти вірша? який в тому смисл?

тепер Ви зайняли цей сайт під свої власні примхи, ну і що
з чого тут мені ’настовбуруватися’?
та купайтеся собі у світлі софітів, пройде і це
переживе цей сайт і Ваші вибрики
будьте певні

-- - --

*із джентльменською, чи якою там ще, посмішкою~
згідно з усіма приписами теперішнього часу

& цілком щиро*

Олександре,

перепрошую за імовірні непорозуміння
якщо вони-десь виникли, бо моєю метою є
якомога більша прозорість і це немає нічого
спільного із КП, котрий всього лише ’експеримент’....

я сам не маю анічого проти сатири, як Вашої, так і будь-якої
хочете, можете написати пародію
це можливо, наскільки я в курсі, адже
є певний авторський стиль і ті, хто знайомі зі стилем
угадуватимуть, що саме пародіюється
або схоластика, або фразеологія, абощо...

що саме мене десь-розхолоджує, це, насправді
коли із віршописання намагаються виробити якийсь фах
або навіть індустрію, і заробити навіть гроші, чи
там, заробити репутацію, яку можливо монетизувати, тощо

але мене насправді не цікавить
ані заробляння грошей на віршуванні
ані ’тиражування’, яке проповідує дехто
не цікавлять турне і телекамери
не цікавлять слеми, батли і партузи
не цікавить писання ’громадянських’ поез
(щиро не вірю, що вони когось на щось подвигнуть)
або, процитую Вас трохи ~
’ слава, і... оплески, і... товпи зацікавлених читачів’
це все суєта суєтна, марнота марнот і ловитва вітру

можливо, Ви трохи помилилися, якщо вважаєте, що я не в змозі
не виставляти щодня ще якогось текста, ’а міг би, то
виставляв би, як Ви оце, по п’ять’, але я всього-навсього
формую собі профиль на доступному всім
відомому багатьом сайті, який мене влаштовує
не в останню чергу, дизайново
і як тільки я викладу тут певну кількість текстів,
котрі вважаю за потрібне викласти,
можу і не публікуватися надалі взагалі
бо не є залежним від щоденного віршописання)

я хочу, щоби мої тексти десь були, в одному місці, розумієте?
більше нічого я тут ні від кого не хочу
якщо комусь до вподоби те, що я навіршував, то дякувати Б.
нема аніяких претензій узагалі, ані до кого, хочте вірте, хочте ні

я би не відповідав на Вашу ’критику’, але я собі подумав, що
може Ви могли би переглянути дещо і свої власні ідеї та
стереотипи щодо критикування і спілкування на літсайтах
бо вони, знаєте, неідеальні, але ж бажано прагнути більшого,
тим більше, Ви є амбітною особистістю

бажаю направді, всього якнайліпшого і Вам, всякчас

Ларисо, дякую всяко


питання віри є наріжним, без віри просто все розвалиться

я пишу для себе першочергово ~ тож можете сприймати цей текст, як своєрідне credo, ще одне

вірші мають у собі музику, яку чути ~ або не чути
тут все знову таки вертається до віри, насамперед

бо насправді нічого немає & все тільки ілюзія

о так, Галино
як був зауважив Олександр Сушко ~
в кожного своя схоластика


щиро вдячний, із усіма належностями
красоти вересневих плинностей & Вам

це якби від серця до серця, о Маріє

всі уклінні невимовності
із бонусними побажаннями

якомога світліших діб
& хвилин святковіших

повсякчас

о дякую


до речі зауважив, що рубрикування ритмізованих текстів як ’Поезія постмодернізму’ кудись зникло

власне, ним ніхто не користувався, тому якби логічно

або ж, все що ми тут робимо, і є апріорі постмодернізмом, хіба не так?