Згадалося:

И я себя, как пыткой, мучил -
ну в чем же я недоборщил
и ничего не отчубучил
такого,
словно: "дыр... бул... щир..."?

Непонятным поэтам
Я так завидовал всегда
всем тем,
что пишут непонятно,
и чьи стихи,
как полупятна
из полудыма-полульда.
Я формалистов обожал,
глаза восторженно таращил,
а сам трусливо избежал
абракадабр
и тарабарщин.
Я лез из кожи вон
в борьбе
со здравым смыслом, как воитель,
но сумасшедшинки в себе
я с тайным ужасом не видел.
Мне было стыдно.
Я с трудом
над сумасшедшинкою бился.
Единственно,
чего добился,-
вся жизнь -
как сумасшедший дом.
И я себя, как пыткой, мучил -
ну в чем же я недоборщил
и ничего не отчубучил
такого,
словно: "дыр... бул... щир..."?

О, непонятные поэты!
Единственнейшие предметы
белейшей зависти моей...
Я -
из понятнейших червей.
Ничья узда ьам не страшна,
нас в мысль никто не засупонил,
и чьё-то:
"Ничего не понял..." -
ним слаще мирра и вина.
Творцы блаженных непонятиц,
поверх сегодняшних минут
живите,
верой наполняясь,
что вас когда-нибудь поймут.
Счастливцы!
Страшно, между тем,
быть понятым, но так превратно,
всю жизнь писать совсем понятно,
уйдя непонятым совсем...
1985

http://ev-evt.net/stihi/n/neponya.php

джерело

)

Сонцемісячне сяйво красою наповнює світ
Світлотіні однаково грають на ликах & писках
Хай оспівують Сонце художник письменник піїт
А під Місяцем мліють ціловані ним одаліски

Місяцевий пегас не псуватиме зораних нив
І небесних копит не торкне сатирична калюжа
Колосками утіляться смисли які він зронив
А між них посміхнеться закохана в Сонечко ружа

Якось ніяково казати, що я не можу уречевитися ружею, яка у сяєво місяця буде закохана. Мені не імпонують такі зблиски.
Без мене буча вляжеться.
Є справді вартісна поезія, на неї погляд переведу.

сатира не влучає, бо по-перше
мені реально байдуже, що Сушко там ще
про себе самого пише
а по-друге, сатирик-то реальний нездара
який простого тексту до купи склеїти не в змозі
зате понти які ~
авжеж, все під маркою «дебіли™»

У поэта соперников нету —
ни на улице и не в судьбе.
И когда он кричит всему свету,
это он не о вас — о себе.

Руки тонкие к небу возносит,
жизнь и силы по капле губя.
Догорает, прощения просит:
это он не за вас — за себя.

Но когда достигает предела
и душа отлетает во тьму...
Поле пройдено. Сделано дело.
Вам решать: для чего и кому.

То ли мед, то ли горькая чаша,
то ли адский огонь, то ли храм...
Все, что было его,— нынче ваше.
Все для вас. Посвящается вам.

Булат Окуджава.

& Між ногами від горя набігла таланту калюжа. (c)

Про сам опус промовчу, він сам за себе промовляє, а от вибір процитованих у коментах авторів мене зацікавив )) В Окуджави наголос все-таки на посмерті, а шановний господар сторінки ще, слава Богу, живий-здоровий. Ну а цитувати тут Євтушенка, про якого Бродський казав, що поет він "...очень плохой. И человек он ещё худший. Это такая огромная фабрика по воспроизводству самого себя" - це що: недогляд чи іронія?
Повеселилася, спасибі ))

Психоделічну маячню на ПМ хвалять звично...
"Плохого" Євтушенка приходили слухати сотні. А нині вийдіть - хто до вас особисто прийде... А Бродського за вірш про Україну розпинають і досі. Ви переймайтеся власним. А я зупиняла драчку між авторами, уговкувала тими віршами.
Отож.

Досада: сайт перетворився на гладіаторську арену...вкотре. Але ж гладіатори боязкі...чи хитруни.
.....коментарі Сушка це таке, що розгадувати не один день. Нема на це часу. Із СМ ми давно на різних сценах ПМ. Мені все це нецікаве. Далі без мене.
Нема чого ділити.

"випердоси"
"Утаємниченим пердунам"... на головній..... це поетичний сайт...