ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Надосіннє

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-08 13:32:33
Переглядів сторінки твору 4635
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 14:06:00 ]
Музичний супровід тільки посилює сприйняття глибини вірша. Це справжня насолода для пізньої Осені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 14:09:40 ]
О так, скрипка і така музика, і прекрасна осінь )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:06:50 ]
Відразу зауважу на цілком справедливі скерування уважних читачів щодо "спільнице і госте", в кличному відмінку, що саме так в найбільшій кількості випадків і мало би бути, але тут ось ліргерой цілком свідомо відходив від прямих звертань. і йдеться саме про осінь, яку ось ліргерой констатує, визначає як "спільницю і гостю", без звертання до неї. Тобто, не йдеться про розмови з духами, навіть духами Осені ).
Отакий от ньюанс, хоча , чесслово, не знаю, що мені би відповіли на це фахові мовники.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 23:16:21 ]
Я не фаховий мовник, сприймаю вірш на слух, на дотик, на чуйність на віхолу слів. Можу сказати, що вірш вдався! Гарна осінь наповнена змістом і поетичним флюїдами емоцій, цікаві, зрілі думки та образи! Осінь надихає, мені теж пишеться легко, бо природа цього року нам подарувала золоту осінь. Натхнення Вам, Володимире, та тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 23:38:17 ]
Дякую, Таню. Справді маємо красу природи. І можливість ще доопрацювати тексти )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 00:13:47 ]
Дуже гарна знахідка "У кровотечі часу". А чи нема одруківки у словах: " у крапі суму", може - крапЛі? Чи так замислено? Хоча чорний крап суму - саме в десятку.
Загалом романс-роздум вдався і дуже нелегко, якщо поставити вірне звертання: Кружляй зі мною, спільницЕ і гостЕ, буде потім заримувати, бо передмісте не скажеш, треба шукати щось інше і можливо зовсім нове...
Дуже підсилює настрій твору віртуозна скрипкова музика, хочеться повертатися до неї знову і до вірша!
Неологізм "осенестасу" від іконостасу - досить вдалий, вітаю! І "обрії кармічної зими" теж гарно сприймаються!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:38:41 ]
Дякую за ваше, як завжди, тонко музикальне бачення і сприйняття. Для мене музика стає чомусь саме тим, що звабливо постає замість роїв думок. )

А щодо "літостасу", "зимостасу", "осенестасу" - то напевно такі стереоскопії значно веселіші і живіші за "іконостасм" і "парастаси" )
З останнім рядком ще поки суто ритмічна проблема, але то таке, колись знайдеться вирішення, сподіваюся.

А з кличним відмінком "спільниці і гості" теж поки залишаємо на констатації, просто увиразненні статусу особи )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 06:09:51 ]
оце і Вас пригорнуло падолистом, Володимире...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:32:43 ]

Росте зацікавлення музикою з невидимого )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:47:34 ]
Крапу вистачає. Ось їду електричкою, напханій пенсіонерами та грибниками як оселедцями в бочці. І нікому немає діла до пейзажів за вікнами, і нічого не приходить на ум, співзвучного з метафорами та епітетамїи цієї поезії.
От присвята доречна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:31:47 ]
О так, пане Ігорю, і я завжди обстоюю, що "ум" інколи зайвий, і без падолисту думок так хороше ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 21:41:14 ]
Скрипка грає, серце крає, вже і осінь догорає.... ))

насправді - світло, легко, невловимо, той край одежі наче й війне зовсім близько, а не торкнеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 14:25:38 ]
О так, як пропозиція до ще не розпочатого танцю, під ту ще музику - від лінії серця і вище - можливо з долею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2019-05-13 15:47:25 ]
не наслухатись, не надихатись…
тільки стати частиною цієї мелодійності невимовного щему,
цієї тонкої ніжності, такої глибокої чуттєвості
і розчинятися, губитися, тонути
і любити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-10-21 13:03:59 ]
О, дякую, дорога Оленко. Такі вони - наші осінні періоди )