ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Герасименко
2019.04.23 14:08
Яка ця зелень соковита,
яка п`янка вона у трав.
То юний Квітень аквавіту
у Сонця і Землі украв.

Не перестане з них доїти
не літри - кубометри трав.
То ж добиратися до літа

Світлана Майя Залізняк
2019.04.23 13:50
Є художник моторний - віхтем
намалює оте й оце.
Ще й тримає: не варто бігти!
Грію вишпортане слівце...

Придивлюся... протру єдвабом.
Не хвалю ті ерзаци, ні.
Кіміфуса чи Кобо Абе

Тетяна Левицька
2019.04.23 12:20
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
Мавку в озері мрій, божевільну любов
і картату краватку від Неї.

Я шукаю в тобі теплий промінь очей,
трепіт губ поцілунку хмільного.
Птаха міцне крило в хмарнім небі, а ще

Ярослав Чорногуз
2019.04.23 11:42
Я ніколи не сяду без весел в човна,
Без вітрил не пливу в океані.
Моя подруго мила, від чого сумна?
Чом душа, наче далеч туманна?

Чи гостреньких любителька ти відчуттів?
А чи жити набридло на світі?
Позникали з голівоньки думи святі,

Олександр Сушко
2019.04.23 10:47
Хто сказав, що любов - це дурман,
Той зневаги та осуду вартий.
Від лебідок відбою нема,
Не встигаю красунь цілувати.

Щойно пані сумній догодив,
Встала з ложа, неначе з похмілля.
Дарував їй солодкі меди,

Любов Бенедишин
2019.04.23 08:59
Тулюсь до крила німоти:
Не злюсь, не благаю, не плачу…
Бували й меткіші кати,
А цей – ще вагається, наче.

Згасивши сумління вогні,
Вигадує – як покарати.
Так легко й спокійно мені

Юрій Сидорів
2019.04.23 07:39
гукаю небо на розмову
і шлю Творцю земний уклін
за цю красу життя казкову
доби покращення та змін
і в молитвах шаную знову
Його не в церкві а з колін
я попри виправку військову
природні лінощі та сплін

Олександр Сушко
2019.04.23 06:47
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжаки збіг

Віктор Кучерук
2019.04.23 06:29
Лоскоче ніздрі запах пряний
Розквітлих дружно абрикос, –
Манливі пахощі дурманять
Мене і збуджують чогось.
Здається, в юності лиш пахли
Так терпко й солодко вони, –
Вдихаю жадібно і спрагло
Цілющі подуви весни.

Іван Потьомкін
2019.04.22 21:48
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

Вячеслав Семенко
2019.04.22 19:34
Вже звечоріло. Поховала.
До цвинтаря вели сусіди.
Стояла, наче скам'яніла.
Заупокійну відспівали,
розплився біль по хмарах сірих.

Лише тоді здригнулась мати,
коли по цинку домовини

Ярослав Чорногуз
2019.04.22 16:07
Хмарин прозорих дим –
Легкий то неба подих.
І сад увесь під ним
Зеленим гіллям водить.

Верхів`я – як мана –
Укрила грива біла.
Мов юність чарівна

Вікторія Лимарівна
2019.04.22 15:49
Терпіння у склянку налито надміру!
До краю дійшов терпець!
Бо втрачений шанс та й немає вже віри:
Для влади прийшов кінець!

Роками війна йде, зруйновані мрії!
Шкода, незворотній час.
В чеканні вже згасла остання надія.

Олександр Сушко
2019.04.22 14:42
Я ж неначе помер! Триста літ як уже поховали,
Пам'ятаю, як клали кацапи живим у труну.
З пекла рвуся на волю крізь диби, розп'яття і палі,
Щоби діда на очі побачив байдужий онук.

Хай помацає пальцями рану під серцем від кулі,
Руки рвані зал

Ін О
2019.04.22 11:20
Навколо тумани...до кого ти йшла?
Сорочка тонка та волосся вологе...
Навшпиньки, ледь чутно торкалась підлоги.
Бліда та русява, два білих крила...
До кого ти йшла ще допоки пливли
Хвилини містралей до цих видноколів?
Лиш очі, що ледь споглядали спр

Володимир Бойко
2019.04.22 11:02
Повстаньте, голодні і гнані!
Об землю ударимо лихом!
Як нас москалі не дістануть,
То гідно помремо від сміху!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Вірші / Просто лірика

 Надосіннє

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-08 13:32:33
Переглядів сторінки твору 647
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.151 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2019.04.15 21:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 14:06:00 ]
Музичний супровід тільки посилює сприйняття глибини вірша. Це справжня насолода для пізньої Осені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 14:09:40 ]
О так, скрипка і така музика, і прекрасна осінь )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:06:50 ]
Відразу зауважу на цілком справедливі скерування уважних читачів щодо "спільнице і госте", в кличному відмінку, що саме так в найбільшій кількості випадків і мало би бути, але тут ось ліргерой цілком свідомо відходив від прямих звертань. і йдеться саме про осінь, яку ось ліргерой констатує, визначає як "спільницю і гостю", без звертання до неї. Тобто, не йдеться про розмови з духами, навіть духами Осені ).
Отакий от ньюанс, хоча , чесслово, не знаю, що мені би відповіли на це фахові мовники.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 23:16:21 ]
Я не фаховий мовник, сприймаю вірш на слух, на дотик, на чуйність на віхолу слів. Можу сказати, що вірш вдався! Гарна осінь наповнена змістом і поетичним флюїдами емоцій, цікаві, зрілі думки та образи! Осінь надихає, мені теж пишеться легко, бо природа цього року нам подарувала золоту осінь. Натхнення Вам, Володимире, та тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 23:38:17 ]
Дякую, Таню. Справді маємо красу природи. І можливість ще доопрацювати тексти )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 00:13:47 ]
Дуже гарна знахідка "У кровотечі часу". А чи нема одруківки у словах: " у крапі суму", може - крапЛі? Чи так замислено? Хоча чорний крап суму - саме в десятку.
Загалом романс-роздум вдався і дуже нелегко, якщо поставити вірне звертання: Кружляй зі мною, спільницЕ і гостЕ, буде потім заримувати, бо передмісте не скажеш, треба шукати щось інше і можливо зовсім нове...
Дуже підсилює настрій твору віртуозна скрипкова музика, хочеться повертатися до неї знову і до вірша!
Неологізм "осенестасу" від іконостасу - досить вдалий, вітаю! І "обрії кармічної зими" теж гарно сприймаються!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:38:41 ]
Дякую за ваше, як завжди, тонко музикальне бачення і сприйняття. Для мене музика стає чомусь саме тим, що звабливо постає замість роїв думок. )

А щодо "літостасу", "зимостасу", "осенестасу" - то напевно такі стереоскопії значно веселіші і живіші за "іконостасм" і "парастаси" )
З останнім рядком ще поки суто ритмічна проблема, але то таке, колись знайдеться вирішення, сподіваюся.

А з кличним відмінком "спільниці і гості" теж поки залишаємо на констатації, просто увиразненні статусу особи )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 06:09:51 ]
оце і Вас пригорнуло падолистом, Володимире...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:32:43 ]

Росте зацікавлення музикою з невидимого )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:47:34 ]
Крапу вистачає. Ось їду електричкою, напханій пенсіонерами та грибниками як оселедцями в бочці. І нікому немає діла до пейзажів за вікнами, і нічого не приходить на ум, співзвучного з метафорами та епітетамїи цієї поезії.
От присвята доречна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:31:47 ]
О так, пане Ігорю, і я завжди обстоюю, що "ум" інколи зайвий, і без падолисту думок так хороше ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 21:41:14 ]
Скрипка грає, серце крає, вже і осінь догорає.... ))

насправді - світло, легко, невловимо, той край одежі наче й війне зовсім близько, а не торкнеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 14:25:38 ]
О так, як пропозиція до ще не розпочатого танцю, під ту ще музику - від лінії серця і вище - можливо з долею...