ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
* * *
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
(Спомину фрагмент)
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
Аромату бузкового казка (акровірш)
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Бузок зацвів
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
Гнів (сонет)
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Перший дощ
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
* * *
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Рецензії

 купатися чи — ?
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-11-09 21:46:51
Переглядів сторінки твору 13112
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
ЛІТПРОЦЕСИ
Українська та давньослов'янська міфологія, рецензії
Дамський клуб, рецензії
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:00:01 ]



З Днем української писемності та мови, дорогі друзі!

а оце святкова порція похабних пригод сатирика сушка, пані й панове

щиро запрошую всіх небайдужих)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:34:12 ]
нема більше небайдужих?

а шо ж так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 23:56:38 ]
Тішуся, що потрапила в "бонус" ))
Дякую за порцію гумору на ніч )))
Цікаво, що то мені насниться після цього всього читання?
На все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:59:32 ]
дякую, Галино, сподіваюся, що ’на все добре!’ це не прощання...

а гумор, звісно ж, велика сила

потім може розкажете, якби справді щось цікаве наснилося)

гарної ночі Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-10 10:25:28 ]
Дякую ))
снилося чогось багато, але, чи цікаве, не знаю:
якась мансардна квартирка з декількох мацюпусіньких кімнат, багато людей - не то зустріч однокласників/однокурсників, чи богеми... велика тераса на плоскому даху... всі спілкуються, фотографуються, а я ходжу і нікого не впізнаю... тільки свою тезку по імені і по батькові - маму моєї подруги, і ще одну мамочку з гімнастики малого... - які й не мають наче жодного логічного відношення до тих всіх інших...
одним словом - тусня якась певно нині буде ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:35:52 ]
о Галино

невимовно Вам вдячний, що знайшли час зайти, поділитися, чесно

*задумався про тусню*

та хотілося би, щоби люди спілкувалися, мов у старі добрі часи

може це таке підсвідоме бажання, чогось теплішого-лампового
на фоні оцього всього, що є в наявності, натомість

я не тлумачу сни, ніколи, але дуже радий слухати, бо
мені думається, поетичні твори
вони є більшою, чи меншою мірою, але сновидіннями

або мали б бути



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 02:08:46 ]
тут прямо напросилася навіть епіграма:


мухоморами заправивсь. із полісся!
труселя в сусіди-рагуля
вкрав ашуг & борзописець лисий —
о. сушко, о сатирична тля )


ну як вам?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 09:46:34 ]
бонус-2

сусіда виявився якимсь Василем Василенком...
він ще любить розказувати анекдоти про ГоловаЧлєна, пригадую

ну шо ж, бидло ідентифіковане чисто інтуїтивно,
але безпомилково. хороша компанія, так тримати




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-10 10:30:16 ]
Навіщо Вам та вся нехороша лексика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:38:49 ]
я не прихильник, зізнаюся...

але що поробиш, ці сторінки досліджують питання творчого несмаку & людської агресії

яка маскується під сатиру

даруйте, це просто люстро, я ж старатимуся, звісно
мінімізувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:43:29 ]
може навіть, було би точніш сказати ’примітивної людської агресії’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 11:02:07 ]
а взагалі - Ви ж цікавитеся культурологією всякою хорошою, правда ж?

подивіться якось - де Вам зручно наґуґлиться
або, якщо маєте доступ до книг, це навіть ліпше

про мистецтво арлекінади

чомусь певний, що Вам буде цікаво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-11 06:00:16 ]
ось ще такий бонус про інтелект (sapienti sat),
із окремого посту:


1. моя пародійна спроба


зачерпнувши фарби охряної
(несподіванки дитячої зразка)
помалюю ставні, мов до бою —
вітрякові, імені сушка

щось він меле, наче би римує
жорнами без продиху довбе
хай тимчасом шашіль точить тую
в спину лихо дихає бобер —

крутить мацаками обсирака
кажанів з горища витряса
ліс пм мовчить, повсюди мряка
а була б, здавалося — яса

Cонце й Mісяць, паки вражі кулі
не втечеш, не змелеш, хоч би як
свині передохли, дохнуть кури
рохкає собі один — вітряк

часоплин спинивши на хвилину
вічність потихеньку обійма
вітрячиху на кого покинув —
чи задовольняється сама?

але що резони, «що там, дохтєр?»
«вас шиза ковбасить, навсібіч!» —
скрапує в очах пекельна вохра

Cонце й Mісяць
suka—
божий бич


*


2. Коментар сабжа:

Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-10 06:28:18 ] - відповісти
Ви правильно вчинили, друже, що написали оце. Хай люди побачать який Ви "майстер" і в сатирі. Кошлатий сумбур - оце і є Ваш стиль письма. І помилок тьма. А гумор потребує інтелекту і непересічного таланту. Перевірити якість написаного просто: почитайте спочатку котові. Якщо він зарегоче - все гаразд. Якщо буде вилизувати під хвостом - треба доопрацювати.











Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-11 06:03:13 ]
ну і фінальна наразі ’сатирична’ цяцька, без претензій


хай сумбур кошлатий. ні, не майстер
не сатирик, доля не важка
все не те, єдина дрібка щастя
поцілунок в гузно ~ від сушка



*