ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.10.16 21:44
Де сховок, про те вона лиш зна.
Ніхто її не бачив в пору сухостою.
Зграбненька, мов та прима-балерина,
Являється в Єрусалим лиш восени.
Дрібніш од горобця, але така ж проворна.
Не для музичного, сказати б, благозвуччя
В їм’я її вплелось Імення

Микола Дудар
2019.10.16 20:39
У бутлях світ, а небо в корках
Понтифік зник. Осиротів…
На поле битви пруть з Пріорки
Престол - хто встиг, той опосів…
А в Альпах сніг такий сліпучий!
Як хоч - засліпни, хочеш - з’їж
В Кореї "північ" знову пучить
От - от зів’яне цінний вірш…

Олександр Сушко
2019.10.16 17:58
Простий селюк на фронті гине,
Команда ЗЕ, як завжди, пас.
Гукаймо "Слава Україні!
Іди, герой! Воюй за нас!".

Мені дорожчий власний бізнес,
Дитина, жінка і бабло.
Іще й на носі прищик виліз!

Лілія Ніколаєнко
2019.10.16 14:47
Розділ 4. Розплата за ілюзії

Вінок 11. Вигнання із раю

1.
У тернові заховані перлини
Жбурну на небо, ніби на ріллю.
Збирала щастя по малій крупині,

Устимко Яна
2019.10.16 14:02
ріка ковтає небо і сивіє
повісмами вростає в береги
рум’янок сумно дивиться крізь вії
на пустку що лунає навкруги

не плачуть очі виплакали сльози
коли прощалось літо кілька днів
край неба гріють пелени морози

Олена Побийголод
2019.10.16 13:58
Специфічний образ Росії у віршах російських поетів Традиція уособлення Росії міцно вкорінена у російській поезії, і простежується аж до початку вживання терміна «Росія» (1721 р.) разом і замість терміна «Русь». Нагадаємо, що в російській мові ці два сл

Світлана Ковальчук
2019.10.16 13:57
драбиною – в синє небо
торкнутись його із даху
печалей мабуть не треба
літак заповзявся птахом

муркоче листок пожовклий
на вухо коту осівши
в глибини вернувшись мовкне

Сергій Губерначук
2019.10.16 12:17
Десь за майже розталою прозоро-світанковою межею сивих лісів народжувався новий день. Із-за ледь-ледь рожевого, стомленого сутінками обрію, мовби ненароком, поволі виринали перші вранішні промені. Роздратований веселковими кольорами марева обрій нарешті в

Олександр Сушко
2019.10.16 08:47
Я гетьманом ставати не хотів,
Але царя зробили мойші з пупса.
Вперед! До перемоги! Бий...котів!
А москалів не варто. Бо боюся.

Вмирають патріоти поміж вирв,
Країну ж зрада поділила навпіл.
Відводьмо зброю! Відсьогодні мир!

Ніна Виноградська
2019.10.16 08:35
Зав'язавши слова
У тугий і заплутаний вузол,
Заховалась душа
Між остатками фраз, мов лахміть.
Відучора ми вже
Не родина,
І, навіть, не друзі.
Мов китайська стіна

Леся Геник
2019.10.16 07:12
Нехай і так: від нині - все інакше.
Твій перший біль навчив тебе іти,
не важачи на сльози, піт і кашель,
не важачи на тіні і хрести.

Твоє мовчання - нині не безсилля,
твоє мовчання нині - скеля дій,
коли душа вгору долає милі,

Вікторія Лимарівна
2019.10.16 00:10
Присвячується українським футболістам

Бентежні емоції на стадіоні!
Запекла хвилююча гра!
Та все ж перевагу бере Україна
З рахунком "два-нуль" на «ура!»
Сміливо вона виграва!

Олена Малєєва
2019.10.15 22:29
Засуджена довічно до позбавлення волі
Так сказав мені кат і суддя
В голові моїй порожньо,
А в лоні жевріє ледь життя—
Там зростає маленька зернина
Буде з неї колись людина.
І людина ця я.
Народити себе із себе

Олександр Сушко
2019.10.15 21:48
Саджав троянди цілий день на клумбі,
Втомився, сестри, аж немає слів.
Прийшла пора товкти водицю в ступі,
Бо вечоріє й кашу вже доїв.

Інгредієнт один - щемне кохання,
Приправа - серце, сльози і душа.
Годиться для цієї справи спальня -

Оксана Логоша
2019.10.15 19:55
НІч.Ніч.Тиш.
Служки зложили віяла.
Хто ти?Чому не спиш і мерегтиш віями?
Ніч снить сни.
Ти їх гортаєш слайдами-
Знов утечеш від них правдами і не правдами.
Стогін.Совиний страх?Мудра сова-смілива.
Ніч на Чумацький шлях зціджує рештки млива..

Сонце Місяць
2019.10.15 19:45
знай що пазл
склався наразі
хіба так як
він сам захтів

хто ми є
у якій ще фазі
при активах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Маршалова / Проза

  Як у мишеняти Пікса у правому вусі дзвеніло (з нової серії оповідок про мишеня Пікса)
Сиділо якось мишеня Пікс липневого ранку на березі Струмочка, зі старою Черепахою розмовляло. А та розумна! Де яка квіточка, де яке зіллячко, все про них розповість. Та ще й чебрецевим чаєм с запашним медом пригостить.
І раптом – Дз-ж-ж-ж...
-​ Черепахо! Га, Черепахо! – підхопився на лапки Пікс. – У якому вусі дзвенить?
-​ У тебе, чи в мене? – не зрозуміла відразу Черепаха.
-​ Ну, звичайно ж, у мене! Швидше відгадуй! – занервувало мишеня.
-​ Та навіщо відгадувати? - відповіла незворушно Черепаха – Я й без того бачу, в якому.
-​ Невже? Хіба це можна побачити? – не йняло віри мишеня. – Ти навіть почути цього не можеш. Вухо як ніяк моє Тому чую тільки я.
-​ Нічого подібного, - образилася Черепаха. – Я також добре бачу й чую. У правому вусі дзвенить. От!
Пікс був приголомшений.
-​ Вірно! – вигукнув він. – І як це тобі вдалося? Ну... побачити. Чи ні... почути.
-​ А отак! - відповіла Черепаха. – Бджолу біля твого правого вуха угледіла.
Біля вуха мишеняти дійсно кружляла Бджола.
Пікс прислухався.
- SOS! SOS! SOS! – дзижчала Бджола – Рятуйте наші душі!
- Що сталося, тітонько Бджілко? – звернувся Пікс до Бджоли. – Чому ти так нервуєш?
-​ Та, як мені не нервувати, - крізь сльози промовила Бджола. – Коли мої діти в небезпеці. Наш... Наш вулик...
-​ Що?! Та кажи скоріш! .Що ваш вулик?! – не витримав Пікс.
- Захопили лиходії! – перевівши подих, промовила Бджола.
-​ Лиходії?! – насторожився Пікс. – Що ще за лиходії? Невже, знову мої родичі бешкетують. Казав же їм – не займайте чужого житла...
-​ Але, цього разу, - витираючи сльози, вела далі Бджола. – це вже не твої, мишеня, родичі, Твої родичі нам узимку дошкуляють. А тут інше. Міль Вогнівка зі своєю родиною в нашому вулику оселилася. Діточок моїх із колисок повикидала, павутинням усе затягнула.
А її численна родина весь наш мед та віск з’їдає, – знову запричитала бідолашна Бджола.
Без сумнівів, цього неподобства Пікс знести аж ніяк не міг.
-​ Лети, - каже, - тітко Бджілко, до свого вулика, а я слідом побіжу. Зараз я цій Вогнівці покажу, як чуже житло займати та господарів із нього виживати!
Полетіла тітка Бджілка до свого вулика, а Пікс слідом поспішив.
А от уже й бджолиний вулик видніється. Бджілка навколо нього кружляє, а залетіти всередину не може. Міль Вогнівка її не пускає. Та ще й погрожує.
-​ Не побачиш ти, Бджілко, відтепер своїх дітей! – кричить. – Геть звідси! Забирайся, поки ціла!
І отут вже Пікс не стримався:
-​ Ти чого це – звернулося він до Вогнівки, - тітоньку Бджолу до її житла не пускаєш? Хто ти така, що в нім свої порядки встановлюєш? Ану, забирайся з вулика зі своїм виводком! Чуєш?! Це я тобі кажу! Мишеня Пікс!
-​ І не подумаю, - презирливо гмукнула міль у відповідь. – Теж мені захисник знайшовся! Ще приндиться! Мене тепер із моїми діточками ніхто з цього вулика не вижене. Навіть не сподівайся.
-​ А це ми ще побачимо! – суворо відказав Пікс, пригрозивши Вогнівці знайденою в траві різочкою.
Але міль це зовсім не налякало.
Напіврозсохлий вулик, із безліччю шпарин, промовляв аж ніяк не на користь бджолиної родини, й злодійка Вогнівка це добре знала. Адже варто вигнати Вогнівку з однієї шпарини, як вона відразу в іншу влізе.
Піксу потрібна була порада. І отут саме він згадав про Черепаху. Мишеня чимдуж кинулося до Струмочка.
-​ Ха-ха-ха, злякався! – тріумфувала міль Вогнівка, побачивши, як той іде. – Казала ж тобі, що таким, як ти, не до снаги зі мною воювати.
Але Пікс не звертав на її слова жодної уваги.
На березі Струмочка на Пікса чекала Черепаха. Почувши про напіврозсохлий вулик, вона відразу ж відправила мишеня до теслі Бобра.
- Іди, - каже, - до теслі, він неодмінно щось порадить.
І от уже Пікс та Бобер стоять напроти бджолиного вулика.
-​ Та-а-ак, - промовив Бобер, дивлячись на старий, напівзруйнований, вулик, - ремонту не підлягає. Отже, будемо зносити.
Вогнівка, що сиділа біля льотка вулика, аж підстрибнула від люті.
-​ Як зносити?! Не треба зносити! Нас і це житло влаштовує! – заверещала вона.
-​ А вас, «шановна», я наразі не питаю, - спокійно вів далі Бобер. – Ви тут, вибачте, хто? Ніхто! Тож сидіть мовчки. Хто господар цього вулика?
-​ Я, - тихо відповіла тітонька Бджола, й додала. – А може, дійсно, не треба вулик зносити. Там, у вулику, мої дітки...
-Та не хвилюйтеся ви так - лагідно посміхнувшись до неї, відповів тесля Бобер. - Я вашим дітлахам лиха не заподію, Я обережно - дощечку за дощечкою, дощечку за дощечкою - розберу старий вулик. А замість нього новий змайструю.
Сказавши це, Бобер почав мовчки діставати із скриньки потрібні йому інструменти.
Для Вогнівки це був вирок. Вона знову лишалася просто неба.
-​ Я... я цього так не залишу! – горлала вона, виштовхуючи з вулика свій виводок. - Я ще повернуся! Я така, що й в новому вулику оселитися зможу...
-​ Оце вже ні! – розсміявся у відповідь тесля Бобер. – У новому не зможеш. Адже в ньому жодної зайвої шпаринки для тебе не буде. Це вже я тобі обіцяю! А ще запам’ятай - на чужому нещасті своє щастя не збудуєш.
І тесля Бобер своє слово стримав.
Ще засвітла у тітоньки Бджоли та її діток був новий, дуже гарний і міцний вулик.
А потім святкували новосілля.
Пікс із Черепахою подарували Бджолі великий букет чебрецю.
Чому чебрецю? Скажу. Дуже вже та злодійка Вогнівка чебрецю боїться.
-​ Черепахо! Га, Черепахо! – звернувся раптом Пікс до Черепахи. – У якому вусі дзвенить?
-​ У мене – в лівому, - відповіла Черепаха.
-​ А у мене - в правому, - посміхнувся Пікс, підморгуючи теслі Бобру.
Що? Невже знову?..
Та ні, не хвилюйтеся так, любі. Це ж тітонька Бджола усім своїм друзям за новий вулик так чином дякує.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-11-26 22:20:18
Переглядів сторінки твору 207
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2019.07.09 11:04
Автор у цю хвилину відсутній