ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Логоша
2019.12.08 21:01
Серед зими яскравий маляр
Малює світ,який ніхто не бачить.
А я вдягнула чорні окуляри
на удачу.

Сумні вітрини гойдають перами,
Мов голуби.Злітають в далечінь.
А я іду і сиплю перлами

Ігор Деркач
2019.12.08 17:18
ІЯ б сіяв та орав, якби
не жав навіяні сюжети
і на овації юрби
не купувалися поети.
Чи спокушає сатана,
чи інші генії рогаті –
усім однакова ціна,
хто сіє суржики у хаті.

Іван Потьомкін
2019.12.08 17:00
Ячмінь знайшов на стежці вовк.
«Ну, що за глум?»-
Знахідку він топче з горя.
І раптом бачить –
Кінь назустріч скаче.
«Спинися, друже, на хвилину!
Не здогадаєшся, яка в мене новина.
Для тебе я зібрав і приберіг ячмінь.

Ярослав Чорногуз
2019.12.08 16:27
Принишклий сад. Іще не вкритий снігом.
Провіяний вітрами зусібіч.
Вляглася на калюжі сиза крига,
На віти легко звісилася ніч.

Химерний дим. За ним – зоря вечірня
Тихенько відпливає в далечінь.
Неоновими сніжками враз вирне

Сергій Губерначук
2019.12.08 13:25
Ми зберемося всі до купи
й підемо
за кинутим уперед яблучком
з Едему.
На кожній зупинці нашій
збудуємо пам’ятник,
в останнім гріховнім кутку
зупинимо маятник,

Олександр Сушко
2019.12.08 12:01
Весна в моїм сердечному саду!
Медами - солов'їне щебетання!
Вплітає світ в життєву суєту
Осонцену рапсодію кохання.

Я жив одинаком. Тепер воскрес!
Душа моя убралась у клечання!
Нарешті доторкнувся до небес,-

Козак Дума
2019.12.08 07:44
На щастя вішати підкову,
скажу відверто – марний труд.
Відчуєш вільно себе знову,
із з шиї скинувши хомут!

Микола Соболь
2019.12.08 05:48
Переродися! Духу не убити,
а наше тіло належить землі.
Прокинься, люде, страхом оповитий –
свіча волає у моїм вікні
та плаче. То материнські сльози,
які ж вони у розпачі гіркі.
Лежать малі роздягнуті на возі,
А небо сипле сотнями зірки…

Володимир Бойко
2019.12.08 01:46
По свежевыпавшему снегу
Меня лыжня ведет, скользя,
И как мне хочется, с разбегу,
Достичь всего, чего нельзя.

Но цепко белая пустыня
Места заветные таит.
Где, в околдованной твердыне,

Тетяна Левицька
2019.12.07 14:09
Дорогі друзі, всіх запрошую на презентацію моєї нової книги, "Долю пишуть небеса", яка відбудеться 14 грудня о 15,00 у Національній Спілці письменників, вул. Банкова 2.
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років пер

Ярослав Чорногуз
2019.12.07 14:07
Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.
Весні назустріч нареченим йду,
тебе обожнюю, її - люблю я!

Рапсодія любові нам звучить,
і водограєм розливає звуки.
Яка зворушлива, жадана мить

Сергій Губерначук
2019.12.07 11:00
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.

Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий народ,

Іван Потьомкін
2019.12.07 10:21
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Ольга Паучек
2019.12.07 10:01
Тривожиться душа моя
за долю України...
Невже святий наш Боженько
дозволить у руїни
перетворити рай земний,
святі поля, прадавні,
загине рід козацький весь
і справи його славні

Ігор Деркач
2019.12.07 09:41
Чи я поет, чи хуліган
і чи творю, чи витворяю,
а як видумую, не знаю:
де істина, а що – обман?

Усі ми і ремісники,
і трудоголіки – од Бога.
Одному випали стежки,

Галина Сливка
2019.12.07 09:16
По льодах розлук, на хиткі мости,
По стежках думок тужних
Я до тебе йду, йдеш до мене ти.
І пощо зими стужі?
Зі світів перги залягли сніги,
А зимі їх все мало...
На кругах туги не знайшла снаги,
Послизнулася, впала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юра Ясінський
2019.11.13

Станіслав Н
2019.11.12

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Олег Вишень
2019.06.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Маршалова / Проза

  Як у мишеняти Пікса у правому вусі дзвеніло (з нової серії оповідок про мишеня Пікса)
Сиділо якось мишеня Пікс липневого ранку на березі Струмочка, зі старою Черепахою розмовляло. А та розумна! Де яка квіточка, де яке зіллячко, все про них розповість. Та ще й чебрецевим чаєм с запашним медом пригостить.
І раптом – Дз-ж-ж-ж...
-​ Черепахо! Га, Черепахо! – підхопився на лапки Пікс. – У якому вусі дзвенить?
-​ У тебе, чи в мене? – не зрозуміла відразу Черепаха.
-​ Ну, звичайно ж, у мене! Швидше відгадуй! – занервувало мишеня.
-​ Та навіщо відгадувати? - відповіла незворушно Черепаха – Я й без того бачу, в якому.
-​ Невже? Хіба це можна побачити? – не йняло віри мишеня. – Ти навіть почути цього не можеш. Вухо як ніяк моє Тому чую тільки я.
-​ Нічого подібного, - образилася Черепаха. – Я також добре бачу й чую. У правому вусі дзвенить. От!
Пікс був приголомшений.
-​ Вірно! – вигукнув він. – І як це тобі вдалося? Ну... побачити. Чи ні... почути.
-​ А отак! - відповіла Черепаха. – Бджолу біля твого правого вуха угледіла.
Біля вуха мишеняти дійсно кружляла Бджола.
Пікс прислухався.
- SOS! SOS! SOS! – дзижчала Бджола – Рятуйте наші душі!
- Що сталося, тітонько Бджілко? – звернувся Пікс до Бджоли. – Чому ти так нервуєш?
-​ Та, як мені не нервувати, - крізь сльози промовила Бджола. – Коли мої діти в небезпеці. Наш... Наш вулик...
-​ Що?! Та кажи скоріш! .Що ваш вулик?! – не витримав Пікс.
- Захопили лиходії! – перевівши подих, промовила Бджола.
-​ Лиходії?! – насторожився Пікс. – Що ще за лиходії? Невже, знову мої родичі бешкетують. Казав же їм – не займайте чужого житла...
-​ Але, цього разу, - витираючи сльози, вела далі Бджола. – це вже не твої, мишеня, родичі, Твої родичі нам узимку дошкуляють. А тут інше. Міль Вогнівка зі своєю родиною в нашому вулику оселилася. Діточок моїх із колисок повикидала, павутинням усе затягнула.
А її численна родина весь наш мед та віск з’їдає, – знову запричитала бідолашна Бджола.
Без сумнівів, цього неподобства Пікс знести аж ніяк не міг.
-​ Лети, - каже, - тітко Бджілко, до свого вулика, а я слідом побіжу. Зараз я цій Вогнівці покажу, як чуже житло займати та господарів із нього виживати!
Полетіла тітка Бджілка до свого вулика, а Пікс слідом поспішив.
А от уже й бджолиний вулик видніється. Бджілка навколо нього кружляє, а залетіти всередину не може. Міль Вогнівка її не пускає. Та ще й погрожує.
-​ Не побачиш ти, Бджілко, відтепер своїх дітей! – кричить. – Геть звідси! Забирайся, поки ціла!
І отут вже Пікс не стримався:
-​ Ти чого це – звернулося він до Вогнівки, - тітоньку Бджолу до її житла не пускаєш? Хто ти така, що в нім свої порядки встановлюєш? Ану, забирайся з вулика зі своїм виводком! Чуєш?! Це я тобі кажу! Мишеня Пікс!
-​ І не подумаю, - презирливо гмукнула міль у відповідь. – Теж мені захисник знайшовся! Ще приндиться! Мене тепер із моїми діточками ніхто з цього вулика не вижене. Навіть не сподівайся.
-​ А це ми ще побачимо! – суворо відказав Пікс, пригрозивши Вогнівці знайденою в траві різочкою.
Але міль це зовсім не налякало.
Напіврозсохлий вулик, із безліччю шпарин, промовляв аж ніяк не на користь бджолиної родини, й злодійка Вогнівка це добре знала. Адже варто вигнати Вогнівку з однієї шпарини, як вона відразу в іншу влізе.
Піксу потрібна була порада. І отут саме він згадав про Черепаху. Мишеня чимдуж кинулося до Струмочка.
-​ Ха-ха-ха, злякався! – тріумфувала міль Вогнівка, побачивши, як той іде. – Казала ж тобі, що таким, як ти, не до снаги зі мною воювати.
Але Пікс не звертав на її слова жодної уваги.
На березі Струмочка на Пікса чекала Черепаха. Почувши про напіврозсохлий вулик, вона відразу ж відправила мишеня до теслі Бобра.
- Іди, - каже, - до теслі, він неодмінно щось порадить.
І от уже Пікс та Бобер стоять напроти бджолиного вулика.
-​ Та-а-ак, - промовив Бобер, дивлячись на старий, напівзруйнований, вулик, - ремонту не підлягає. Отже, будемо зносити.
Вогнівка, що сиділа біля льотка вулика, аж підстрибнула від люті.
-​ Як зносити?! Не треба зносити! Нас і це житло влаштовує! – заверещала вона.
-​ А вас, «шановна», я наразі не питаю, - спокійно вів далі Бобер. – Ви тут, вибачте, хто? Ніхто! Тож сидіть мовчки. Хто господар цього вулика?
-​ Я, - тихо відповіла тітонька Бджола, й додала. – А може, дійсно, не треба вулик зносити. Там, у вулику, мої дітки...
-Та не хвилюйтеся ви так - лагідно посміхнувшись до неї, відповів тесля Бобер. - Я вашим дітлахам лиха не заподію, Я обережно - дощечку за дощечкою, дощечку за дощечкою - розберу старий вулик. А замість нього новий змайструю.
Сказавши це, Бобер почав мовчки діставати із скриньки потрібні йому інструменти.
Для Вогнівки це був вирок. Вона знову лишалася просто неба.
-​ Я... я цього так не залишу! – горлала вона, виштовхуючи з вулика свій виводок. - Я ще повернуся! Я така, що й в новому вулику оселитися зможу...
-​ Оце вже ні! – розсміявся у відповідь тесля Бобер. – У новому не зможеш. Адже в ньому жодної зайвої шпаринки для тебе не буде. Це вже я тобі обіцяю! А ще запам’ятай - на чужому нещасті своє щастя не збудуєш.
І тесля Бобер своє слово стримав.
Ще засвітла у тітоньки Бджоли та її діток був новий, дуже гарний і міцний вулик.
А потім святкували новосілля.
Пікс із Черепахою подарували Бджолі великий букет чебрецю.
Чому чебрецю? Скажу. Дуже вже та злодійка Вогнівка чебрецю боїться.
-​ Черепахо! Га, Черепахо! – звернувся раптом Пікс до Черепахи. – У якому вусі дзвенить?
-​ У мене – в лівому, - відповіла Черепаха.
-​ А у мене - в правому, - посміхнувся Пікс, підморгуючи теслі Бобру.
Що? Невже знову?..
Та ні, не хвилюйтеся так, любі. Це ж тітонька Бджола усім своїм друзям за новий вулик так чином дякує.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-11-26 22:20:18
Переглядів сторінки твору 227
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2019.07.09 11:04
Автор у цю хвилину відсутній