ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2019.05.24 11:56
Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
усміхається небесно жовтому нарцизу,
розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
Аж до

Віктор Кучерук
2019.05.24 07:38
Доцвітають весняні квіти,
Час вже літнім цвісти поспів, –
А від тебе самі привіти,
З побажаннями гарних снів.
А від тебе, моя відрадо,
Лиш рої неприкаяних слів
То розгадую, як шаради,
То нема до розгадок шляхів.

Ярослав Чорногуз
2019.05.24 00:01
В час, коли співають солов`ї,
І черемхи китиці пресвітлі
Розливають пахощі свої,
Це кохання диво в нас розквітло!

Я забув од захвату слова,
Розтопилися страждання гори.
Бог Ярило нам подарував

Тетяна Левицька
2019.05.23 23:28
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
у долині прохолодне молоко туману.
Дай напитися любові, джерело моє,
і медовим поцілунком причасти кохану.

Загубилися у травах весни осяйні,
та душа заголубіла в волошковім раї.
Залюби мене до млості, подар

Іван Потьомкін
2019.05.23 21:07
Лапатий сніг січе у січні.
Зима найбільш лютує в лютім.
Береза частує соком в березні.
Кульбабами та розмаїттям квітів дарує квітень.
У травні трава у зріст людини.
У червні черви розпушують старанно землю.
А в липні схиляє віти липа, обтяжена запах

Ірина Залюбовська
2019.05.23 17:32
Із якої далини -
з лісових озер глибоких
і джерел зеленооких -
до людей приходять сни?

З річки темної води,
де верба купає віти,
сни зринають, а сліди

Світлана Майя Залізняк
2019.05.23 09:39
Заслабнути на «Птахокардію» Симптом перший Коли натрапляєш на Поезію Світлани-Майї Залізняк, розумієш, що в твоєму світі вона (її Поезія) оселяється на постійно. Бо так тобі хочеться. Бо там є чим живитися з кожного пірнання в неї. І як оминути ба

Ігор Деркач
2019.05.23 08:09
Усім відомо, – де війною віє,
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.

Куди не йди, усюди їхнє рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила

Олександр Сушко
2019.05.23 07:10
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи! Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої

Вячеслав Семенко
2019.05.23 00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.

Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів

Вероніка Новікова
2019.05.22 23:44
Ніч збирається на гілках. В чому ти бачиш страх?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.

Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю

Серго Сокольник
2019.05.22 11:52
Як це сталося... Літній день
І кульбабок щасливі личка...
Пригадалося нині, де
Заколисувала травичка,
Нам нашіптуючи казки
Про кохання, і ми кохались,
Приховавши у квіточки
Тіл оголення, і ховались

Тетяна Левицька
2019.05.22 09:23
Навколішках спокутую провину,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Плекала літепло пташиним клекотом.
В'язала спицями з альпаки шалі,
із сонця - китиці, з роси - коралі.
Вкривала маківки сусальним золотом.

Стікала по свічі сльозою в храмі,

Олександр Сушко
2019.05.22 09:03
Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.

Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга об

Ольга Паучек
2019.05.22 08:53
Будує Лелека гніздо на стовпі,
Сім"ю йому треба створити,..
Гілки тихо падають, падають вниз,
Нема їм за що зачепитись.

Той стовп гордовито і струнко стоїть
Туманами весь оповитий,
Електромережива він захисник

Ігор Деркач
2019.05.22 08:35
Стихає «Отче наш...» у хороводі націй.
І не байдуже тим, кому не все одно,
як будуть павуки кусатися у банці,
які з усіх усюд окупували дно.

Оточення одне міняється на інше.
Куди не подивись – однаково брудне.
Банкіри і бомжі хвилюються найбільш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дмитро Бугера Брилінський
2019.05.22

Юлія Савіцька
2019.04.01

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Дубровський (1977) / Проза

 Справжній ветеран
Був десь приблизно 2007 рік, 9 травня. Я ще тоді працював в районному будинку культури, на новій в той час посаді комп’ютерщика, як мене тоді називали ті, що комп’ютера ніколи не бачили, хакером. Записував музику, набирав тексти виступів, концертні програми. У зв’язку з цим мусив бути на усіх святах і заходах, щоб включати фанеру , носити колонки, допомагати звукорежисеру. Робота в ті часи не бий лежачого, крім того після кожного свята і стіл, і до столу. Але мова не про це. Відсутність справжньої роботи дозволяє спостерігати. І саме тоді я побачив те, що запам’ятав на все життя.
Свято було в самому розпалі, основний концерт вже закінчився, а залишилася грати лише духова музика. Ветерани з ніг до голови обвішані орденами, в основному полковники, підполковники, якийсь генерал. Море квітів. Підприємці з ковбасами, пивом, шашликами. Ветерани Афганістану своєю купкою. Діти , батьки , атракціони. Польова кухня із юшкою і солдатською кашею. Одним словом , шум, гам ніде пройти , ніде протовпитись.
Ветерани зібрались в кафе , їм накрили великий багатий стіл, представники адміністрації разом з ними, якісь виголошують тости, про щось говорять. Якісь заїжджені давно слова, червоні масні обличчя керівників району чи то від горілки, чи то від сонця, що так пекло немилосердно. Все йшло по встановленому багаторічному сценарію.
І раптом в куточку , десь зовсім близько з боку від кафе , за 2 чи 3 метри від цього великого свята, за дерев’яним круглим столом,що звичайно виносять тільки літом, я побачив ветерана, що сидів сам. Він - сивий ,худий і беззубий дідок, у солдатській м’ятій гімнастерці, мабуть дружина померла і нікому про нього подбати,поряд на столі солдатська пілотка із зіркою, самотня медаль, що позеленіла за довгі роки. Він весь час намагався пережувати якийсь кусочок хліба , поряд в мисці була ще тюлька. Я перевів погляд : багатий стіл з ковбасами,горілкою вином, і навіть шампанським, честь, хвала і шана і цей хліб і тюлька. Ветеран скоса поглядав на свято , що вирувало без нього. В його погляді не було злості, не було бажання піти туди. Він не хотів туди, хоча як я зрозумів його туди й не звали. Він сидів сам, старий і немічний, але у погляді його я побачив, хто з них воював ,а хто хапав ордени, хто сидів у окопах під дощем і снігом , а хто вигрівав своє пузо у бліндажах. Він дивився на свято і в його очах старечих і заплаканих був смуток, не радість , не щастя, а тихий смуток, можливо за такими як і він, справжніми солдатами, яких давно уже немає. У нього не було на столі навіть пива, у пустому стакані стояла лише зламана посередині одна єдина квітка… Я все зрозумів…Я хотів щось для нього зробити. Хоча б чимось пригостити. Але я бачив, він не візьме нічийого, він за все своє життя звик їсти тільки власний хліб, тільки те , що заробив сам…Він не візьме, а може навіть образиться.
Я більше не зміг на це дивитись і пішов додому, так і не дочекавшись того року професійного гульдебасу. Більше я його не бачив, мабуть він зустрівся із своєю дружиною…
03.12.2018 р (Реальні спогади).

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-03 21:19:47
Переглядів сторінки твору 46
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.567 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 18:34
Автор у цю хвилину відсутній