ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2019.06.25 20:15
Панує спека, ніби пекло,
Випалюючи все дотла.
Проноситься вогонь нестерпно.
Залишиться одна зола.

І все кпить у мозку гучно.
Горять думки, горять слова.
Розплавляться тіла і душі.

Борис Костиря
2019.06.25 20:14
Перелом у долі, перелом душі,
І надламність гілок нагадає вчасно,
Що сховались мрії в терпкім спориші,
Що втонули в морі відголоски щастя.

Хвилі набігають, мов сумні думки.
Йде всесвітній розпад і глобальний розпад.
Надломився голос дивної ріки,

Борис Костиря
2019.06.25 20:13
Весни оновлення кипуче
Ввірвалось, ніби в перший раз.
І наша доля неминуча
Штовхатиме в новий екстаз.

Ще спить природи половина,
А друга вільна від зими.
Оновлення щемке й невинне

Борис Костиря
2019.06.25 20:12
Зима відійшла, а весни ще немає.
Навколо пустеля безкрайня й німа.
Панує застиглість безбарвного краю,
Що нас на верхів’я зневіри здійма.

Розтали сніги, мов завали обманів,
Віддавши простори нечутній весні.
І вже забуття вдалину не поманить,

Борис Костиря
2019.06.25 20:11
Цей перелом, немов надлом судьби.
Творіння пекла, що ввійшло у дійсність.
Як відвести кривавий лик біди,
Щоб розчинити в просторах безвісних?

Лише хвилина поламала все.
Світ поламався з тріскотом надривним.
І випав час, який не принесе

Надія Тарасюк
2019.06.25 19:45
Люблю Вас чи ненавиджу?.. Не знаю…
Слів дармових така важка вуаль.
А літо знов леститься аж до краю,
Тремтливим смутком пагорбів мораль.
Не островки – маскована сторожа,
Де верб’яно розрісся волі смак…
І ділимо: на гоже – і негоже;
І з відчаєм хова

Ігор Деркач
2019.06.25 19:34
У Рашію не їдуть поїзди,
на заході триває чудасія,
очолена комуною орди,
і ласі на корупцію жиди,
улещують розбійницю Росію.

Воняє небезпекою біди,
але червоні лінії зелене

Володимир Маслов
2019.06.25 18:16
Stanisaw Lem
Nie wiem, czy rka lepca i czuek limaczy
Kiedy rzecz w sobie zamkn, czuj tak, jak ja
Kiedy palce i pi m zaciskam, gdy znaczy
W niej istnienia spoisto nagy ksztat, i trwa.

Nie wiem jakie atomw obroty i loty
Powrozami unerwie rozpdzaj dz

Вікторія Лимарівна
2019.06.25 17:22
За мотивами телефiльму "Чорнобиль")

Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.

Олександр Сушко
2019.06.25 16:49
Тиша. Сповідь. Мій слухач - ця ніч,
Кінчиком крила стираю сльози.
Мамо! Пташеня своє поклич!
Аби разом в піднебесну просинь...

Син твій одинокий пілігрим,
З дня розлуки вогнептах-мовчальник.
Шерех суму в крапельках жури

Іван Потьомкін
2019.06.25 12:06
Од цього свята – і до нових свят
Біжу за іншими в щоденнім марафоні.
Як тьмяні вогники жаданих хат
Тому, хто повертається в сльоту додому,
Такими лишаться свята мені до скону...
...Бо не застоллям пам’ятні вони,
Не бутафорською веселістю довкола,

Ігор Федів
2019.06.25 10:45
Ми так і не навчилися прощати
Тих, хто ховається за ницими словами,
Бажає бісу душу продавати,
Аби усі перетворилися рабами.
Себе ми не почали продавати
І не тому, що ціну дуже набивали,
А очі було важко заховати
І примиритися, як долю поламали.

Світлана Майя Залізняк
2019.06.25 09:58
Лікував від гарного смаку.
Тьменна ресторацій при дорозі.
Руколи насипав на лукум...
Прилітав на паті Осборн Оззі.

Три відьмички різали перкаль,
від серветок тхнуло темним пивом.
Годував блеф-кухар серед паль,

Ігор Деркач
2019.06.25 09:44
Іще обіймуться не раз
жура з журбою.
Люблю я витрачати час,
але з тобою.
Але з тобою, геній мій,
душевні рани
не залікує ще не твій герой роману.
Герой роману, міфу, мрій,

Володимир Бойко
2019.06.25 09:32
Талдичив, як мантри, затято і всує
Свої уповання на краще.
Був певен, що ліпшої долі вартує,
Та доля вважала інакше.

Домінік Арфіст
2019.06.25 09:27
я тебе вимріяв… я тебе виміряв довгими верстами…
синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…
я тебе виманив ночі скрижалями…
виморив ворога… вимарив снами я…
вимістив тугу словами незнаними…
висміяв мудрого… висмикнув мертвого…
вистелив капи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші / присвяти*

 Любі
 
Cвіт переповнений чуттями
згадаю я про це тобі ~
коли ми будемо котами
& обтікатимемо всі

Cкладні матерії нерівні
безвинні бильця & кути
неначе витончені тіні
ачей романс як не крути

Віконні рами з протягами
& небо ~ зібганий сувій

Коли ми будемо котами
згадаю я про це тобі





 

 
2016




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-12-07 18:05:54
Переглядів сторінки твору 4776
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.31 13:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-12-07 22:51:30 ]
так, коти вони такі - гнучкі, обтічні.... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-12-08 05:38:40 ]
& надзвичайно чутливі
часом здається, що інтенсив їхнього життя
відповідно поширюється на всі інші якості та характеристики
хіба що із теоретичним розсудом невідомо
тим, що бавиться в т.зв. чистий розум
але може цей т.зв. насправді прокляття
я-от вигнання із парадизу
такі ось питання


*із зимою, о Галино,
і з теплими подячностями
та найсвітлішими побажаннями...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-12-07 23:09:30 ]
сакральна реінкарнація...

мій тотемний звірюга...
багато знає... про ще більше - мовчить...

єгипет удома...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-12-08 05:46:04 ]
дім або чуття дому або його навіть жадання
це така сфера романтики, в сторону бідермайєра
пізніший людвіґ тік, айхендорф, е.т.а. гофман, теофіл ґотьє...

з іншого боку вуличні, бродячі коти & всі їхні 9 життів
бійки, перелюби, співи, авантюри

& безпосередній такий еґоцентризм, сам для себе, просвітлений


До


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-12-08 12:47:55 ]
складні - я би подала з маленької літери, щоб не переривати хід думки.
Бо так не дуже зрозуміло хто що обтікатиме)

Сага про котів з майбутнього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-12-08 15:13:48 ]
зворушені дяки, о Любове
приємно, що і Вам завіталося

чуття складна річ, якщо вони не маркуються однозначно:
злість, ненависть, байдужість, жага, нуда тощо

лірика, як не жаль, не може уповні виразити, передати собою чуття
вона може певною мірою натякати, обіцяти
а які саме виникають, і чи взагалі виникають, відлуння ~
начебто залежить на читачеві

бо можна звісно вживати будь-які слова, але
вжити таке слово, як наприклад кохання, чи любов
ще не означає, що це таки правда, або навіть ~
почасти правда

щодо конкретики. . .
тут все будується на досить відомій цитаті з Ванільних небес
’коли-небудь, у прийдешньому житті, коли ми будемо котами...’
себто, відповідь тут-і-зараз є не відмовою виразити
глибину чуття, а відтермінуванням, з одного боку
і обіцянкою щодо майбуття, з іншого

стосовно великих літер, то вони тут декоративні
звісно, можна переписати все в нижньому регістрі
без питань

штука в тім, що я сам загалом це все написав, і розумію, загалом
про що це все, але тільки загалом

бо якщо почати реально вдумуватися далі, ніж безпосередній
ліричний фон ~

там імла