ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Критика | Аналітика

  Зась читати недолуге

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2134166173311209&set=a.136243329770180&type=3&theater
ілюстрація

Поневажай свої жалі, допоки серце зріє, допоки на твоїм чолі твоя зоря шаріє. Василь Стус

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-12-15 08:02:34
Переглядів сторінки твору 4124
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 07:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-15 08:09:00 ]
А чому коментарів немає? Тема цікава, наче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-15 08:24:49 ]
От Ви й коментуйте, бо є що сказати про працю над написаним, самостійну, вдумливу.
Щойно поставила, тому ще нема коментарів. На фейсбуці чимало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-15 08:41:24 ]
"А ти розкажи Дудареві та Сокольнику... як працює Сушко, скільки часу вгатив у редагування, скільки критики наслухався, скільки редакційних правок вніс, скільки мотлоху викинув, як зі мною працює літредактор і коректор. Хоч пройшло уже півтора року від початку роботи я не поспішаю видавати. Ще раз вичитую. І ще, і ще, і ще. Це при тому, що з Павличком уже відсіяли всі слабкі твори. А перед цим із Козаченко. Треба буде - ще півтора року буду вовтузитися. Хоча гроші на видавництво уже є.
В мережі - будь ласка - бався, експериментуй, потихеньку вичищай огріхи на які вказують люди. А опаперення потребує грунтовної роботи, каторжної, нещадної до себе. Сокольник іде простим шляхом, в нікуди. Тішить власні амбіції., У мене інша мета, тому мені з ним не по дорозі".

Вчора ж Ви мені це надіслали. То прилюдно поставимо. Гарні ж слова Олександра Сушка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-15 17:58:24 ]
Так, можливо я висловився занадто емоційно, але правдиво. Не міг стримати обурення! То воно ще й так відплачує за увагу?! Ого!!! То не витрачайте час на цього нуля без палички, Світлано-Майє! Хай воно видає так, як написало. Як казав Петро І, "дабы дурь его была видна"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-16 11:06:23 ]
Саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2018-12-16 12:54:01 ]
ха-ха-ху!!! класичні перефирійні дешеві інтриги... тьоті Світлані - я і нежалкую, що звертася до вас, лице просяяло. Яреку - нуль, це про себе? "воно" - теж добавте до свого фейсу... класики ви наші. і щоб без вас ми, грамофони, робили? А, анонізм... він ще у темі? жаль, що сайт не дозволяє відповісти вам, поетичним жидам, тим, чого ви заслуговуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-17 02:08:23 ]
Пристарілий дядько 1950 року, що плете тини і не здатний вправно писати хороших віршів, пише мені "тьотя Свєта".
Я 1963 і виглядаю ще на 45. Українка. Хто Ви, не запитую.
З Вами лісом не ходила прутів збирати, вирізати. Є тьма поетів, чому ж до мене звернулися із проханням тягти Ваші ростки до стану дерев...
Бо я авторитетна.
Чому ж зараз таке бундючне нахабне ставлення?
Дивна метаморфоза.
Бачити себе у моєму вірші, де є рядок
"Є поети-онаністи, є кити і оселедці"...
Чого б це раптом?
Шануймося.