ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Надія Тарасюк
2019.06.24 23:45
У Княжому місті ліхтар ліхтарю
Холодить купелю фонтана.
Розгойдує літо вечірню зорю, —
Палац припасує на вбрання.

У Княжому місті моргає, як цвіт,
Колесам кармінна бруківка,
Коли під’їжджає віночок століть

Світлана Майя Залізняк
2019.06.24 23:44
У Жори відсутні дзеркальні нейрони,
бракує емпатії... Кілька емоцій:
від їжі вдоволення, злість, оборона.
Є аспідна латка на лівому оці.

Пірат-акробат, прибиральник у тирі.
"Тіп-топ"... Не зуміє художником бути.
Малюйте такого на якорі, гирі.

Олександр Сушко
2019.06.24 20:20
Я - вогнептах, дитина сонця,
Люблю цей світ, не вередун.
Та заздрий люд на кожнім кроці
Кричить озлоблено "Ату!".

Блукаю лезами Оккама,
Ступаючи в сліди старі.
А в спину посмішка лукава

Віктор Кучерук
2019.06.24 17:10
Захотілось неквапливо
Та, маскуючись найтихше,
Смакувати довго пиво
І писати дивні вірші.
Захотілося погнатись
До отого п’єдесталу
На якім подібних натиск
Тільки кращі зупиняли.

Світлана Майя Залізняк
2019.06.24 15:36
Від хмари до хмари - драбинки хитляві.
Залізла малеча на яблуньку, явір.
До зірки не так і далеко... та сонце
розбризкало чай... і пряде з волоконця...

Індигова кішка вмиває кошатко.
Кладе забувайло стонадцяту латку.
Слимак виноградний упав на тар

Володимир Бойко
2019.06.24 11:36
Весна прийшла у наші села,
Корова гріється весела
І бик на вигоні гуля,
Спіймати хоче журавля.

Сидить ворона на сільмазі,
Неначе беркут на Кавказі,
Лежать пацята біля клубу

Ярослав Чорногуз
2019.06.24 10:26
Чого ж ятриться так душевна рана?
І серце невигойно все болить?
Зціли мене любовію, кохана,
Хай біль тяжкий ущухне хоч на мить.

Бо він от-от, здається, душу вийме,
На інший світ нещадно зажене.
Даруй мені свої палкі обійми,

Козак Дума
2019.06.24 09:27
На травичці біля річки
скачуть козенята –
після паші до водички
привела їх мати.

В лепесі, поміж рогозом
бавиться малеча,
за понтонним перевозом

Тетяна Левицька
2019.06.24 07:42
Ты близко и за морем в одночасье.
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Любить тебя, какое это счастье,
мой ненаглядный, искренний чудак.

Мне свет не мил, когда тебя нет рядом,
терзает ревность и гнетет тоска.
Мне, мой хороший, многого не надо -

Микола Соболь
2019.06.24 07:05
Матері відцвітають, як вишні.
Не успівши за нас порадіти.
Бережи їх, о Боже Всевишній!
Та моліться за матінку, діти.
Матері – відцвітають, як вишні.

У гармонії миру та злуки
Мати завжди чекає додому.

Ігор Федів
2019.06.23 23:50
Дитя малює світ на площині -
Будинок, сонце, квіти і дерева,
Блакиті смужка неба угорі,
Внизу земля по-літньому зелена.
Увесь сюжет - у лінії прості,
Емоції - у кольори локальні,
Без пафосу, де помисли складні,
Уписує у почуття звичайні.

Надія Тарасюк
2019.06.23 23:26
Гортало місто зшитки ліхтарів,
Дерев стрибали парасольки-тіні.
Десь наше сонце стомлений пиріг
Пило собі за ширмою мартіні.

Бриніла ніч, вростала у траву.
Кульбабам очі склеїла повидлом.
Йшли світлофори строєм за криву,

Олександр Сушко
2019.06.23 20:13
Енергія Всесвіту у зв’язаному стані, з урахуванням гравітаційного дефекту мас дорівнює нулю. Та це й не секрет,- маса ядра атома завжди менша, ніж маса нейтронів та протонів, які в нього входять, оскільки існує ще енергія зв’язку. Цю прописну істину я вже

Володимир Бойко
2019.06.23 19:17
Пісні порозбирали на слова,
А притчі розтягли на афоризми,
І, на догоду раціоналізму,
Вичавлювали людяність з єства.

Раціональність точить, як іржа,
Усе людське руйнуючи поволі.
Зростають люди – перекотиполе,

Вікторія Лимарівна
2019.06.23 14:40
За мотивами телефiльму "Чорнобиль")

Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.

Микола Дудар
2019.06.23 10:23
Привіт - привіт, неандретальцю!!!
Ай правда, чимось навіть схожі
Ці очі в дзеркалі і пальці…
Ні, краще вже крізь огорожу
Бо ще рванемось в бійку… можем
Є кілька сот претензій нині
Сумний занадто погляд, Боже
На фоні стрічки жовто-синій…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші

 До кінця!

« Терміново! »

ТСН

Немає героя... Убита Надія...
На черзі і Віра, а може й Любов
до ближнього... За́ що оці лиходії
у мантіях з неї знущаються знов?

Коли покарає безкарна Феміда
суди, прокурорів і сучих синів
за їхню «презумпцію» щодо сусіда
і явних замовників – багатіїв?

Ні слава, ні воля нікому не милі,
якщо шаровари оділи пани.
Ті ж самі орли і ті самі горили
розігрують карту на мапі війни.

І де ж бо ти нині, ура-патріоте,
у цій мімікрії, у злій боротьбі?
Ти теж її знову судити не проти?
А чим насолила Надія тобі?

Чи тим, що твоє потаємне бажання
кидає у пики пилатам своїм?
Чи тим, що без неї полегшає всім?
Чи тим, що згасає зоря її рання
і слово її до народу останнє
упаде громами на голови їм?

12/18




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-12-15 21:20:17
Переглядів сторінки твору 294
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.848 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.941
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2019.06.23 07:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2018-12-15 22:16:36 ]
Добре, якщо особистість зростає на падіннях і підйомах, добре, коли нарід ціліснішає і могутніє на історичних помилках...усе має значення - навіть крок назад. Зле - стояння на місці. Героі вкдадають себе і підмурівки історіі і прикладу для майбуття...важливий кожен рух, як і ці рядки.дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-16 22:26:50 ]
Жанна Д’арк напевне що не була святою, але чим далі, тим стає величнішою в історії, а ті, що влаштовують фарс, залишаються нікчемами назавжди. І все це повторюється з мовчазної згоди публіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-16 01:17:12 ]
Пани - це Божа кара за наші гріхи, бо ми помічаємо чужі гріхи, а самі нехтуємо Божими заповідями, тому й маємо що маємо

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-16 22:28:08 ]
А хто знає, коли кара Божа являється тим, що маємо, а не тим, що заслужили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-19 18:47:57 ]
Мені бабуся казала: Бог високо сидить і все бачить. А маємо ми те, що заслужили, українці звикли думати, що вони святі, але це не так

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-21 16:52:07 ]
Місію святого месії вже кілька віків поспіль перебирає на себе злодійка-сусідка. Але якщо Вам більше личить упослідженість, негайно поміняйте свій псевдонім на яку-небудь бузину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-22 11:47:34 ]
А що таке упослідженість?