ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.12.15 07:04
Віряни, як правило, доктринальні книги не читають, бо слово «вірити» наказує передусім «слухати», а не читати. Але як могло статися, що ті, хто збирав біблійні книги воєдино, поєднав непоєднуване? Відповідь напрошується сама: канонізація несумісних книг

Микола Соболь
2019.12.15 06:04
Весь день мела. Покрила білий світ
Пухка завія сніжна і прекрасна
Встелила тротуари рясно-рясно
Й дерева похилили пальці віт.
Померзли бідні. Певна річ – зима.
Червоне сонце небосхил не гріє,
У паморозі втратило надію
Та й дня, мені здається, що не

Галина Сливка
2019.12.15 00:04
Камертони серця зазвучали щиро,
Забриніли струни із душі у душу.
У струмки джерельні простоти й довіри
Зоряного срібла мрій твоїх натрушу.
Пригорщами вповні черпатимеш щастя.
Досхочу нап'єшся. Із долонь - смачніше.
Із душі у душу радість, мов прича

Уляна Світанко
2019.12.14 21:26
Почуття заколисані, втім,
Що віщує прочинене небо?
Відречешся на ранок і дім
Заніміє від туги (без тебе)
Сім днів

Відчувала, що вічність болить,
Зараз знаю - звикаєш до всього,

Ігор Деркач
2019.12.14 20:19
Душею досягаю вище неба,
за обрії, до райдуги дуги,
коли ще відчувається потреба
побачити лани, гаї, луги.

Почути ще дитячу колискову,
яку несуть на крилах журавлі.
У висі долинає наша мова,

Любов Бенедишин
2019.12.14 19:56
Пекло, якого немає...
Донорство кровопивць...
Права рука вбиває,
Ліва - хапає "вбивць".

12.2019

Олена Побийголод
2019.12.14 16:17
Володимир Висоцький. «Аліса»

Мадам, не ставте хрест на Березневім Зайці!
Щоправда, шкодить він хазяйці,
                                                й огризається,
Але він так шкодує потім та терзається...
На Березневого не ображайтесь Заєця!

Олександр Сушко
2019.12.14 15:39
Я - Божий раб, слуга небес, невільник,
Шепоче отченаш щодня гортань.
Хрест на душі, на шиї, на могилі...
А решта - це житейська суєта.

Ходжу у храм, поводжуся святенно,
Є чорна ряса, дуля в рукаві.
Гріха боюся та...грішу щоденно,

Любов Бенедишин
2019.12.14 14:49
«НЕМА ПУТІ НАЗАД. ЛИШ ВИХІД Є» Бенедишин Л., Шлях до Воскресіння. «Плай», 2019, 72 с. Так довго тривати не могло. Погані віршовані твори не пишуть хіба що ліниві. Натомість добра поезія – вона або протестна або ніяка. Протест на тлі засилля сіризни є н

Олександр Олехо
2019.12.14 14:00
Наклавши купу на надії,
свиня, порохкавши, іде
і по дорозі мантри сіє,
що краще тут, аніж ніде…
Що краще бути наготові,
а раптом зміниться талан –
усі щасливі та здорові,
у вусі вата і банан.

Сергій Губерначук
2019.12.14 13:31
Сонячний зайчик – пустунець
з мене – на тебе,
з тебе – на мене!

Що він і хто?!
Не приховуй його на колінцях у себе!

Уїдливе вухате сонечко,

Ігор Герасименко
2019.12.14 11:46
Чи листя, чи сніжинок фестивалі,
а чи метеликів о будь-якій порі
самотніх перехожих частували
нектаром золотистим ліхтарі.

Допоки не доходили додому,
допоки снів садочок не доспів
допомагало подолати втому,

Володимир Бойко
2019.12.14 10:12
Народ наш є. І буде. Хоч тирани,
Заброди загребущі вікові,
З суміжних територій Кацапстану
Лаштують лицедійство на крові.

Як в трилері, вигулькує з болота
Мерзенної потвори голова,
Патьоками московської гидоти

Іван Потьомкін
2019.12.14 09:55
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
лолись стежки її

Козак Дума
2019.12.14 09:46
Я краю крайнощі як хліб
зі спогадів мого життя,
перевертаю сотні глиб
у пам’яті до забуття.
Я хмари слухаю сумні,
що вітру шепчуть – «зачекай».
І ніжусь в плетиві зі снів,
що розтяглись за небокрай…

Марія Дем'янюк
2019.12.14 08:40
Світло таяло у душі,
Сповивало теплом серденько,
Неокраїм молитвам в тиші
Миросяйвом всміхалася Ненька.

Огорнула умить крилом,
Цілувала мою голівку,
Сльози радості потекли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Вадим Василенко
2015.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Рецензії

 Вперті речі

Ho-ho-ho, merry Christmas!

St. Nicholas

...все ж таки естетичні вподобання - вперті речі. Саме тому через них не сперечаються; саме тому я не сперечаюся, не переконую, а просто - висловлюю думку, яка може не співпадати з.

Отже, і до моїх вух, нарешті, долинули чутки про нову різдвяну стрічку від Netflix, яка (майже) зробилася Різдвяною класикою, щойно монтажер останній раз клацнув ножицями. А як же! - сам великий і жахливий Курт Рассел в головній ролі, це вже 90% успіху. Та у випадку "Різдвяних хронік" - це 100%. Тому що більш нічого вартого уваги, за винятком Курта, я в стрічці не помітив; Рассел вправно виконав усе, що йому звелів режисер; він абсолютно потрапив у пропоновану естетику, але... Але естетичні вподобання - вперті речі, впертіші за етичні. Що це означає? - а ось що.

Пригадуєте, в "Поттеріані", а пізніще в "Злочинах Гріндевальда" в учбовому процесі практикувалася боротьба з ховчиком? Це така магічна істота, що перетворюється на твій головний страх; як на мене, є абсолютно неетичним публічне викриття страхів людей, нехай і дітей. Адже повідомити решту про головний страх людини означає брутально й непристойно оголити душу тієї людини, а ще - дати іншим зброю проти неї, зброю, заборонену усіма етичними конвенціями. Але естетично ці сцени зроблені бездоганно - тому ними не дуже-то й дорікаєш митцям. А тепер назад до Хронік.

Хроніки зроблено як мультфільм на кшталт "Стражів легенд", але без майстерного натяку на "нєвсамдєлішність" або влучного перетину з мультяшністю (як, наприклад, у "Хто підставив кролика Роджера" чи "Прохолодний світ"). Через те геть усе видалося мені штучним - вирізані з картону поліцейські, ватяний сніг, карусельні олені, перевдягнутий Санта, надувне Різдво.

Не знаю, в чому справа. Можливо, все через вік - адже моєму 11-річному синові Хроніки сподобалися. Можливо, Хроніки втрачають через нарочиту й надмірну постановочність - вона, як на мене, відверто розрахована на непритомну малечу. Загалом у стрічці забракло мені справжності - адже кіно мистецтво буквальне; коли мені показують героїв, які щойно шкереберть гепнулися з-під хмар, а вони мають такий самий вигляд, як новесенькі ляльки Барбі та Кен на полиці іграшкової крамниці, - я бачу ляльок Барбі та Кена, і це все.

Все відбувається доволі стандартно: треба здолати негаразди, аби врятувати Різдво. Завдання нескладне, адже постановочним негараздам будь-якого ґатунку та розмаху вірити набагато легше, ніж постановочним гараздам, а кіношне Різдво не вимагає зусиль віри та знімальної еквілібристики. От просто зараз скажіть собі подумки "Різдво", і у ваших вухах неодмінно задзвенять дзвоники та колядки, а вуста самі собою складуться в посмішку. В цій частині постарався кращий Режисер усіх часів - все вже зроблене до нас. Через те, мабуть, на Різдво стаються дива - дива справжні, про які янголи, спостерігаючи з хмарки за метушнею людства внизу, тільки крилами знизують та нарікають:

- Ет, знову вони самі впоралися! - здається, навіть у мегасуперпуперпостановочному "Один вдома" все сталося саме так. Через те "Один вдома" - класика, а Хронікам це не світить, а якщо світить - мені дуже шкода, я був кращої думки про.

Зізнаюся: коли читаю відгуки про Хроніки зі словом WOW, пригадую зовсім не Курта, який таки WOW-заспівав у стерильній буцегарні. Пригадую WOW-католицизм з іншої стрічки - з "Догми". Я не богослов, але на мою думку, Різдво та Санта з тих речей, які не знають змін і не відчувають плину часу та віянь моди; вони просто лежать в основі світу, і світ завдяки цьому існує та може дозволити собі будь-які дивацтва - тому що в основі його зберігаються непорушними та незмінними старі добрі старомодні архаїчні вінтажні класичні дива. А коли дива перетворюють на дивацтва... - тут обурюються мої не тільки естетичні, а й етичні переконання.

...чим лікувався? - Мене зцілили Чеві Чейз із "Різдвяними канікулами" та Містер Бін із своїми Різдвяними негараздами. Люблю, знаєте, старі добрі дива - дива справжні, про які янголи, спостерігаючи з якоїсь хмарки за метушнею людства внизу, тільки крилами знизують та нарікають:

- Ет, знову вони самі впоралися! - і через те жодних сумнівів: ті крила нині таки добряче попрацювали...

Веселого Різдва!





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-26 09:58:20
Переглядів сторінки твору 317
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.287 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.924 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.14 07:08
Автор у цю хвилину відсутній