ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Свобода - це факт життя"
"Свобода - це факт життя"
Призупиніться на хвилину і чесно подивіться на світ з вашої сьогоднішньої точки зору. Чи можете ви сказати, що ваше життя йде плавно і відкрито? Або, може бути, часом ви відчуваєте, що в чомусь обмежені? Чи є у вас відчуття, що ви твердо керуєте ходом свого життя? Або бувають моменти, коли вас женуть вітри долі і збивають з курсу думки і дії оточуючих? Чи можете ви без перешкод переслідувати обрану вами мету? Або вам хтось або щось заважає, і ваше життя не йде так, як вам хотілося б?
Щоб жити в повну силу і по-справжньому, щоб не просто існувати, важливо зробити так, щоб ви перебували в гармонійному єднанні з оточуючими вас людьми і подіями, але в той же час не втрачали здатності просуватися до здійснення ваших щирих бажань. Нам не можна замикатися на жорсткому уявленні про те, хто ми і як, на нашу думку, мають робити ту чи іншу річ. Східний мудрець сказав одного разу, що ключем до свободи і щастя повинна бути здатність «перестати свої думки». Ця думка відкриває нам очі на багато що. Найчастіше ми нафаршировані звичками робити щось одним певним чином. Тоді, якщо події не йдуть в тому напрямі, в якому ми очікували, або якщо хто-небудь пропонує нову ідею або точку зору, ми виходимо з себе і дратуємо самих себе, і оточуючих. Один шлях до свободи полягає в тому, щоб звільнитися від старого ходу думок і накатаних звичок.
У книзі «Пошуки сенсу» Віктор Франкл розповідає про те, що пережив у нацистському концентраційному таборі. Він розмірковує над іронією долі: ніколи він не почувався таким вільним, як в той жахливий час. Як це може бути правдою? Хоча у нього була відібрана видима свобода і він жив під постійною загрозою хвороби, тортур і смерті, він виявив в собі внутрішню свободу, якої раніше не бачив.
У кожному з нас живе вільний дух і наш розум нічим не пов'язаний - якщо тільки ми самі не вважаємо себе зв'язаними. Кілька років тому по американському телебаченню йшла стара інтермедія «Три коміка». Ларрі кричав Моу: «Я не бачу! Я не бачу! »Моу негайно кидався Ларрі на допомогу, питаючи:« Що трапилося? Чому? »Тоді Ларрі з посмішкою оголошував:« Тому що я закрив очі! »І звичайно, Моу моментально давав Ларрі ляпаса. Це дуже хороша думка - іноді замислюватися про те, чи не осліпли ми по відношенню до чогось, просто закривши очі. (І бажано це робити до того, як ми отримаємо ляпаса від обставин!) Треба замислюватися над тим, чи обмежує нас життя, або ми самі обмежуємо себе за рахунок вузькості мислення. Було б дуже добре, якби ми зрозуміли, що наш розум не можна прив'язати до жодного життєвого досвіду, якщо ми не будемо пов'язані нашими власними думками.
Якщо ми зрозуміємо, що свобода неминуча, це свідомість може істотно допомогти нам вести щасливе і плідне життя. В умовах крайньої фізичної несвободи Віктор Франкл усвідомив, що таке справжня свобода. Він зрозумів, що куди б його не привело життя, якими б жахливими не були її зовнішні умови, з ним як і раніше залишилася свобода думки і поглядів. Він міг свідомо прийняти рішення дивитися на все очима вільного духу.
Ми часто добровільно відмовляємося від цієї невід'ємної свободи, вважаючи, що наші батьки, друзі, вчителі, роботодавці або ще хтось змушують нас відчувати так, а не інакше. Однак, якщо ми усвідомлюємо, що ніхто не може змусити нас щось думати і відчувати, ми почнемо розуміти всю повноту нашої свободи. Ніяка людина і ніякі обставини не можуть змінити цієї істини. Віктор Франкл показав нам, красномовно і зворушливо, що навіть посередині страхітливої трагедії можна пізнати щось цінне. Він міг опустити руки, зневірившись змінити свої обставини. Він міг переконати себе, що це нацисти винні в тому, що він здався. А він усвідомив, що навіть диктатори не можуть управляти нашими думками і ставленням до життя і що він сам може використовувати свій життєвий досвід так, як вважає за потрібне.Якщо ваші думки іноді йдуть в негативному напрямку, то хіба вам не здається, що це - результат якогось зовнішнього впливу? Чи не ловили ви себе на думці, що у вас немає майбутнього, тому що хтось змушує вас йти в якомусь певному напрямку? Чи не здається вам, що ви будете щасливі тільки в тому випадку, якщо зміняться оточуючі? Або ви намагаєтеся знайти сенс і благо в будь-якій ситуації?
Не можна піти від істини, яка полягає в тому, що ми вільні думати так, як вважатимемо за потрібне, і що ми самі відповідальні за наші думки і позиції. Якщо вони нас не влаштовують, то в нашій владі їх змінити, тим самим змінивши наше сприйняття життя. Поки ми плекаємо свою свободу мислити і бути, її у нас нікому не відняти. Рутина не може затягнути нас, якщо ми в неї не віримо. Звички дані нам для того, щоб вони нам допомагали, а не для того, щоб ми ставали їх рабами. Старе прислів'я говорить: «Подивися на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки висунувши голову з-під панцира!» Насмілюєтеся ви сміливо і вільно йти вперед? Справжня свобода може прийти до нас, тільки якщо ми будемо володіти собою. Коли в серці починає рости щире прагнення до духовної підтримки, тоді ця підтримка знаходиться, і вам забезпечена свобода. Тоді ви можете стати по-справжньому незалежні!
«Вільна людина - це не той, хто порушує всі правила, а той ... хто, визнаючи всі властиві йому спонукання, прагне прочитати, відзначити, вивчити і засвоїти події кожного дня». / Бернард Белл /
«Свобода, яка має справжній сенс, - це не просто позачасова абстракція, не просто відсутність обмежень». / Хелен Лінд /
«До чого якісь права, якщо ми позбавлені свободи і спокою думок, якщо наше внутрішнє і найособистіше« я »- це закисша каламутна калюжа?» / Анрі Торо /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя
Переклала на українську мову 14.12.18 13.43




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-28 11:44:15
Переглядів сторінки твору 343
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 21:10
Автор у цю хвилину відсутній