ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
2024.04.21
21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
2024.04.21
21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.
Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір
2024.04.21
14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял
2024.04.21
11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
«Велич не в мені - я в величі»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Велич не в мені - я в величі»
«Велич не в мені - я в величі»
Світло до Землі проходить дев'яносто три мільйона миль за вісім з невеликим хвилин. Воно не має смаку, запаху і, якщо немає веселки, то і кольору. Заломлюючі його крапельки вологи можуть зробити видимим те, що завжди знаходилося навколо. Радуга може стати прекрасним символом, що нагадує нам про те, що в невидимому світі таїться безліч скарбів для тих, чиї очі бачать.
У кожен день нашого життя наші почуття знаходяться під постійним впливом стимулів. В результаті постійного контакту з якимись предметами ми можемо надати їм особливого значення. Наприклад, ми можемо почати думати, що шматок торта може підняти нам настрій швидше, ніж добре слово. Ми можемо розраховувати на те, що солодощі зроблять нас м'якше і добріше, тому що наші почуття говорять нам, що смак і високий вміст цукру - це реальність.
Насправді матеріальні блага можуть бути розраховані на те, щоб відвернути нас від печалі, коли для нашого духовного благополуччя було б сумувати про втрату. Зовнішні обставини можуть приховати наші помилки, тоді як набагато корисніше було б їх визнати. Матеріальні розради можуть стимулювати недбалість, коли наше здоров'я і навколишнє середовище дають нам попередження про захворювання. У той момент, коли нам здається, що нашому благополуччю щось загрожує, ми кидаємося в найближчий магазин за «втіхою», чекаючи, що гроші принесуть нам те, чого за гроші не купиш, - духовне щастя.
Зрештою, стабілізуючі сили знову повертають нам рівновагу, як сила тяжіння, що діє на маятник. Ці сили можуть проявитися як економічний спад, перехід на нову посаду, зміна в сімейному житті або хвороба. Ці неприємності можуть стати важливими можливостями для духовного зростання.
Звичайно, це не означає, що не можна бути багатим матеріально і в той же час збагачуватися духовно. Золото і срібло небезпечні не самі по собі, а через нашу до них прихильність. Нам потрібно запитати себе: «З якими думками і цілями я використовую речі, які складають мій світ? Хто я - раб матеріального або зберігач добра, котре дотримується високих морально-етичних принципів і безкорисливо примножувати мої земні блага? »
Гроші не мають іншого значення, крім як служити законним засобом торгового обміну для людства. А духовні принципи, відірвані від відчутного світу, можуть бути дуже простими. Істинне щастя часто полягає в тому, щоб привести з духовного світу в матеріальний якусь дивно творчу ідею, а потім насолоджуватися тією користю, яку вона приносить оточуючим, і пожинати її плоди у вигляді подяки. Більш того, духовний добробут може підкорятися тим же універсальним законам, що і добробут матеріальне. Фізичні об'єкти нашого повсякденного світу можуть бути всього лише проявом їх духовної сутності. Приказка «На землі, як на небі» підтверджує, що ідеї духовного світу можуть мати результати в фізичному плані. Творча уява може співвідноситися з конкретними діями, духовна мудрість - з мирськими знаннями, безумовна любов - з конкретним служінням, спляче «я» - зі свідомістю. Зв'язок духовного і матеріального світів треба враховувати, якщо ми хочемо вести повне і осмислене життя.
В кінцевому рахунку, гроші допомагають організувати і гармонізувати підприємництво. Матеріальне багатство можна направити на вищі цілі. По правді кажучи, багато наших хвилювань з приводу того, що досить, а що ні, можна було б знищити, пам'ятаючи такі слова: «Велич не в мені - я в величі». Яку свободу дає ця думка! Ми не є джерелом щедрості і корисних вчинків. Ми - тільки провідники, через які ці блага виливаються на людство. Ми - розпорядники, а не власники всіх земних благ.
Коли ми починаємо застосовувати цю ідею до нашого життя, падають завіси, які приховували істину. Бажання купити нову машину часто виявляється усвідомленням того, що стара недостатньо добре працює. Коли це зрозуміло, «новизна» машини стає вторинною. Переїзд з великого будинку в менший може виявитися потребою спростити життя.Тоді з нещастя ця подія перетворюється в перегляд пріоритетів.
«Врешті-решт велич, незважаючи на її назву, це не стільки певний обсяг, скільки певна якість людського життя. Воно може бути присутнім в такому житті, діапазон якого досить малий ». / Філіппс Брукс /
«Немає нічого простіше величі: насправді бути простим - це і означає бути великим». / Ральф Уолдо Емерсон /
«Ми не можемо робити великих речей - тільки малі з великою любов'ю». /Мати Тереза/
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя Переклала на українську мову 14.12.18 12.13
Світло до Землі проходить дев'яносто три мільйона миль за вісім з невеликим хвилин. Воно не має смаку, запаху і, якщо немає веселки, то і кольору. Заломлюючі його крапельки вологи можуть зробити видимим те, що завжди знаходилося навколо. Радуга може стати прекрасним символом, що нагадує нам про те, що в невидимому світі таїться безліч скарбів для тих, чиї очі бачать.
У кожен день нашого життя наші почуття знаходяться під постійним впливом стимулів. В результаті постійного контакту з якимись предметами ми можемо надати їм особливого значення. Наприклад, ми можемо почати думати, що шматок торта може підняти нам настрій швидше, ніж добре слово. Ми можемо розраховувати на те, що солодощі зроблять нас м'якше і добріше, тому що наші почуття говорять нам, що смак і високий вміст цукру - це реальність.
Насправді матеріальні блага можуть бути розраховані на те, щоб відвернути нас від печалі, коли для нашого духовного благополуччя було б сумувати про втрату. Зовнішні обставини можуть приховати наші помилки, тоді як набагато корисніше було б їх визнати. Матеріальні розради можуть стимулювати недбалість, коли наше здоров'я і навколишнє середовище дають нам попередження про захворювання. У той момент, коли нам здається, що нашому благополуччю щось загрожує, ми кидаємося в найближчий магазин за «втіхою», чекаючи, що гроші принесуть нам те, чого за гроші не купиш, - духовне щастя.
Зрештою, стабілізуючі сили знову повертають нам рівновагу, як сила тяжіння, що діє на маятник. Ці сили можуть проявитися як економічний спад, перехід на нову посаду, зміна в сімейному житті або хвороба. Ці неприємності можуть стати важливими можливостями для духовного зростання.
Звичайно, це не означає, що не можна бути багатим матеріально і в той же час збагачуватися духовно. Золото і срібло небезпечні не самі по собі, а через нашу до них прихильність. Нам потрібно запитати себе: «З якими думками і цілями я використовую речі, які складають мій світ? Хто я - раб матеріального або зберігач добра, котре дотримується високих морально-етичних принципів і безкорисливо примножувати мої земні блага? »
Гроші не мають іншого значення, крім як служити законним засобом торгового обміну для людства. А духовні принципи, відірвані від відчутного світу, можуть бути дуже простими. Істинне щастя часто полягає в тому, щоб привести з духовного світу в матеріальний якусь дивно творчу ідею, а потім насолоджуватися тією користю, яку вона приносить оточуючим, і пожинати її плоди у вигляді подяки. Більш того, духовний добробут може підкорятися тим же універсальним законам, що і добробут матеріальне. Фізичні об'єкти нашого повсякденного світу можуть бути всього лише проявом їх духовної сутності. Приказка «На землі, як на небі» підтверджує, що ідеї духовного світу можуть мати результати в фізичному плані. Творча уява може співвідноситися з конкретними діями, духовна мудрість - з мирськими знаннями, безумовна любов - з конкретним служінням, спляче «я» - зі свідомістю. Зв'язок духовного і матеріального світів треба враховувати, якщо ми хочемо вести повне і осмислене життя.
В кінцевому рахунку, гроші допомагають організувати і гармонізувати підприємництво. Матеріальне багатство можна направити на вищі цілі. По правді кажучи, багато наших хвилювань з приводу того, що досить, а що ні, можна було б знищити, пам'ятаючи такі слова: «Велич не в мені - я в величі». Яку свободу дає ця думка! Ми не є джерелом щедрості і корисних вчинків. Ми - тільки провідники, через які ці блага виливаються на людство. Ми - розпорядники, а не власники всіх земних благ.
Коли ми починаємо застосовувати цю ідею до нашого життя, падають завіси, які приховували істину. Бажання купити нову машину часто виявляється усвідомленням того, що стара недостатньо добре працює. Коли це зрозуміло, «новизна» машини стає вторинною. Переїзд з великого будинку в менший може виявитися потребою спростити життя.Тоді з нещастя ця подія перетворюється в перегляд пріоритетів.
«Врешті-решт велич, незважаючи на її назву, це не стільки певний обсяг, скільки певна якість людського життя. Воно може бути присутнім в такому житті, діапазон якого досить малий ». / Філіппс Брукс /
«Немає нічого простіше величі: насправді бути простим - це і означає бути великим». / Ральф Уолдо Емерсон /
«Ми не можемо робити великих речей - тільки малі з великою любов'ю». /Мати Тереза/
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя Переклала на українську мову 14.12.18 12.13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію