ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Михайлик
2019.01.21 21:42
В ієрархії його цінностей
їй – порцелянове місце,
почесна першість
у визначеній регламентованості,
дозовані літери, звуки, видива,
пошанівок і дистанція.

О так! Корона!

Олексій Кацай
2019.01.21 19:23
Дивочний берег без води й прибою,
без водоростей, мушель, суходолу,
біля якого хвилі хилитають
грузьку математичну порожнечу,
що прилипає до бортів і тіла
з імлою та фракталами галактик.
Там, серед них, – моя. З якої випав
броньований артилерійс

Петро Скоропис
2019.01.21 17:34
Троє пані з в’язанням під теревені
у кріслах холу за муки хресні;
пансіон «Аккадеміа» зі усім
білим світом пливе до Різдва розбухлим
в телевізіях; клерк зі своїм гросбухом
обертає колесо вкіл осі.

II

Вікторія Лимарівна
2019.01.21 17:02
Сніжний ранок, сніжна днина:
Всі дерева білі-білі.
До зимової вітрини
Долучилися намети
Та й змінили силуети.
У обіймах заметілі,
Наче зовсім заніміли
Кущики, паркани, хатки,

Маркіяна Рай
2019.01.21 14:20
А в січні вишні такі морозні
На груди білі, на плахту снігу...
Хрипить з простуди, або ж від бігу,
І просто все, як ніколи в році.

Ми - мерзлі ягоди придорожні,
Комусь - під ноги, комусь - в долоні.
Ніхто не знає, в якому лоні

Нінель Новікова
2019.01.21 13:37
Добре б пригадать було
Факти дуже давні –
Скільки гетьманів пройшло
В Україні славній!

Так хотілось надарма
Їсти їм і пити –
Дозволяли жартома

Іван Потьомкін
2019.01.21 09:34
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку вина випить.
Випив першу – стрепенувся,
Випив другу – похитнувся.
Ноги, руки мліють.
«Чи не вічної отрути ти в вино підлила?...»
«Та невже ж дурна така я чи несамовита,
Щоб своєму коха

Віктор Кучерук
2019.01.21 07:57
Мені б лише не збитися з дороги,
Моя любове – вічно молода, –
І я вкраду із терема чужого
Тебе, мов яструб пташеня з гнізда.
Звільню ураз безклопітно з полону,
Мальованих в уяві почуттів, –
І шанувати буду, як ікону
Всі віруючі люди, у житті.

Олександр Сушко
2019.01.21 07:44
Знайшов його обабіч лісової галявини, там де закінчується молодий сосняк і злітають до неба двохсотлітні ялини. Істота лежала на животі, а з-під її лівої лопатки текла густа, аж чорна кров. Арбалетна стріла сильно застрягла в кістці, невідомо наскільки, м

Ярослав Чорногуз
2019.01.21 00:56
Ти думаєш, тебе я спокушав
Й отим хмільним поїв навмисне зіллям?
І що твоя прекрасная душа
Позбутись хоче цього божевілля?

Ти каєшся – не скоїла ледь гріх,
І у небес очищення прохаєш…
Я умлівав од пестощів твоїх

Ігор Деркач
2019.01.20 21:53
Буває соромно мені
за несодіяне на часі:
не бив лихої кацапні,
не дав у вухо костомасі,
не уберігся відкоша,
не анґажований у п’янці...
Не підійшла моя душа
аполітичній вишиванці.

Тетяна Левицька
2019.01.20 09:34
Мені ділити
З дощами небо
не до снаги.
За хмари лину
шукати де Бог,
цвіт райдуги.

Я Водохрещем

Олександр Сушко
2019.01.20 04:54
Любить наш народ владу як собака редьку. Ой любить! Чого тільки не наслухаєшся про наших звитяжних очільників. Особливою популярністю користується Президент. Любить про нього мій сусіда навпроти детально оповідати. Іду уранці на поле косити (є в мене в кі

Марґо Ґейко
2019.01.19 23:44
Згадуй про мене, лягаючи спати.
Знаю, це пізно, глибокої ночі.
Тіні вповзають до чрева кімнати,
Грають у трупі німі поторочі.

Пам'ять птахами випростує крила,
Спогади в гнізда збирають події.
Плоть перепитують, що натворила,

Володимир Бойко
2019.01.19 18:37
В славном царстві з колонами щось негаразд зі законами:
Владні блоковані функції – царство з'їдає корупція.
І, як нема на те ради, Цар закликає у Раду –
Обраних в липових виборах хруників різних каліборів.

Хруні мої, перекинчики, ось вам папери т

Ластівка Польова
2019.01.19 18:26
Нехай на світі немає щастя,
Нехай життя – то суцільна лажа,
Ти душу знову відчиниш навстіж,
У неї плюнуть – не зауважать.

І скільки можна отак у стіну
До крові, крику, до болю в пальцях?
Чекати зустрічі, бути тінню,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Ереміт (1974) / Критика | Аналітика

 "Занепад" імперії
Якщо від самого початку є хороший імпульс, його потрібно лиш спрямувати – у благодатне русло... Якщо ж від початку все засновано на "договорняках", залаштункових іграх та "брудних" замовленнях – от і маєте "прекрасний" стан цікавого колись сайту!..
Усе це почалось у квітні 2017 року, коли "об'явився" О. Сушко. Ну, як об'явився – він й до цього був перманентно присутній, але під іншим псевдонімом (думаю, усі здогадуються, під яким).
Що стосується С.-М. Залізняк, то переглянувши трішки історію її попередніх коментарів, одразу стає зрозуміло, що це за людина (чи "поетка"). Вона вічно встрягає у якісь сварки із випадковими (чи "невипадковими") авторами, при чому з однією метою – привернути до себе увагу. Ну, це всі чудово знають!..
Але я хочу звернути увагу не на них, а на тих людей, що підтримували їх та усіляко плекали ось це нагнітання ситуації – Я. Чорногуз та Л. Бенедешин. Хоча якісь "війни" між Сушком та Чорногузом точаться від самого початку – але усе це завжди закінчується "в-обнімочку" та взаємними дифірамбами. Так що можна не сумніватись, що Чорногуз й сам включився в усю цю "брудну" гру, але у даному випадку – на правах замовника. Так би мовити, таємного натхненника...
І схожа ситуація із Бенедишин: авторка, яка користується непоганим авторитетом на сайті, але й усіляко не терпить, коли хтось цей авторитет не визнає. Вона ніколи не встрягала у "цькування", що зачинала Залізняк – або у її конфлікти із керівництвом сайту, або взагалі із більшістю притомних авторів. Але при цьому усіляко висловлювала "захват" від творчості С.-М. Залізняк – зрозуміло, що за безумовного визнання її, "вищого", авторитету.
Я з'явився, удруге, на сайті ПМ десь у жовтні 2015, і, вочевидь, що за наступні 1,5 року багатьом "перебіг дорогу". Тому що О. Сушко вчепився саме в мене. Й усі на це просто "доброзичливо" спостерігали...
Хтось би міг спитати, чи не вигадав я усе це? Або чим саме міг дошкулити і Чорногузу, і Бенедишин, і навіть вельмишанованому адміністратору? Зізнаюсь та каюсь: восени 2016 я опублікував вслід за публікацією В. Ляшкевича свою, яка могла знецінити а чи навіть трішки "підірвати" його авторитет у тій тематиці, якою він так цікавиться... Що ж стосується таких "гуру", як Бенедишин та Чорногуз – мабуть, я недостатньо вдячно відреагував на їх позитивні, спочатку, коментарі... Ну, не впав я, мабуть, на коліна та й не дякував уклінно! ))
І ще наприкінці 2016 стався невеличкий (підкреслюю, невеличкий) інцидент із іще однією "гуру", яка потім чомусь зникла – Гренуіль де Маре. Скорше за все, вона знову тут присутня, але вчергове – під новим псевдонімом. Оце й уся історія, яка, з моєї т.з., передувала початку травлі. Чи "тролінгу", як зневажливо висловився Сонце Місяць (чи висловилась)? А, іще колись випадково "залетіла" на сайт Яна Устимко, сприйнявши мої слова про гнітючу ситуацію як особистий напад на себе. Ну, може хтось пам'ятає – хоча на мої слова, як і решта, вона зневажливо відповіла: "тут увесь час таке твориться й мені все це не цікаво". Хоча стосовно своєї ж "вигаданої" нею образи вона роздула цілий скандал – так що я просто вибачився, ні за що, та й пішов на півроку з сайту!
Що я хочу сказати? Учасники усієї цієї історії, а саме О. Сушко, С.-М. Залізняк, Я. Чорногуз, Л. Бенедишин й навіть сам В. Ляшкевич – самі в усьому винні. Розпочавши безпідставно одну травлю, ви вже не змогли втримати "джина". Якщо ви дозволили О. Сушку просто так травити одну людину, то як ви потім могли заборонити йому травити іще будь-кого? Хто така Ю. Стиркіна, я не знаю – мене майже рік не було на сайті, але, вочевидь, постраждала не тільки вона. Постраждали усі! Й у першу чергу, сам сайт.
Чи ношу я на когось образи? Важко було би відповісти, що зовсім – "ні". Але сам перебіг останніх 3 років, сама політика цього сайту доказала її цілковиту непридатність та згубність. Почавши травити когось, ви вже ніколи не зупинитесь! Й усе це – через якісь ваші образи, що наче вам не приділяють в достатній мірі шани! Шана заслуговується не тільки владними поановаженнями (як у випадку Ляшкевича) та уявними коронами (як в Чорногуза та Бенедишин), а вчинками, словами та творами. Але здається, що саме творчістю тут давно ніхто не цікавиться! Й усі ці війни – лишн за престиж...
Й усе це – дуже й дуже сумно!..

2019

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-02 02:38:22
Переглядів сторінки твору 76
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.01.21 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-01-02 02:55:09 ]
Я тут продублював свої коментарі до публікації Ярослава Чорногуза. Цілком можливо, що видалять не тільки цю публікацію, але й взагалі мене із сайту ПМ! Отож, користуючись востаннє нагодою, хочу побажати деяким авторам, які точно що не потрапили у цю публікацію – натхнення, сміливості та віри в усе прекрасне!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-01-02 03:45:35 ]
Якщо мене видалять, останні публікації (разом із коментарями) можна буде знайти на сторінці Івана Петрова: facebook.com/ivan3.petrov


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-01-16 22:14:46 ]
п. Чорногуз, як вже згадуєте чиєсь прізвище, то не видаляйте коментарі цієї ж людини! Це негідно – з будь-якої т.з.

Коментатор Юрій Ереміт, [ 2019-01-16 21:17:03 ],
на сторінці твору "Ложка меду в бочці дьогтю або скільки ще можна терпіти упиричне шельмування?" Чорногуз Ярослав | Остаточно видалити

З Ереміта все почалось, нехай і закінчиться також... А хто тут найкращі (чи найавторитетніші), нехай вирішують читачі, а не "найкращі" та "авторитетніші")
Годі, Чорногузе, не надимайте бурі, особливо там, де її вже немає... Навіщо це вам?