Вітаю,Ярославе.Та нікого я ніколи не,,громлю,я пишу,бо прийшов мій час писати. Взагалі я зазвичай людина впівноважена...Про прозу-там забагато,,нескладушок,,якщо це художній твір.Або забагато запитань,якщо мемуарний. Стосовно опосередкованих образ авторів,вважаю,з цим треба покінчити і усім прийняти якийсь моральний кодекс літератора,і всім пообіцяти його дотримуватись. Бо як когось і забанять на сайті,будь хто у змозі повернутись з іншим фейковим ніком і все продовжиться. А мета наша тут не воювати і не знущатись одне з одного. Мета- творити. Бо це цікаво,тому ми і в літературі.Майбутнє розставить

усе по місцях. Пропоную ввести низку правил Попушив- з сайту геть.Простих і зрозумілмх. Вибачаюсь,пишу з тел,в дорозі,нет обмежений,одруківки.Зі Святами усіх!

Вітаю!
Вочевидь це і є найкраще - виробити правила поведінки на сторінках інтернет видання, котре ставить свою ціллю підтримку авторів саме в творчості, а не в будь-яких інших проявах.
Нагадаю, що адміністрація розуміє під "творчістю" спроби доброчинства, в нашому випадку виражені поетично.

Прощу подавати зважені пропозиції.
Порушення цих правил вестимуть до тимчасової чи постійної заборони перебування на ПМ.

Щодо ситуації в поезії взагалі, то на жаль нині маємо загальну проблему - вже не лише в молоді вкрай низька і вузька освіта аби бути "поетичними", в цілому в сучасній українській літературі змістилися акценти від "гостроти розуму" до банального "гострослів'я".
На жаль "Поет із дуба у дитинстві впав...", "Венера водить по губах"..., тощо. тут тонка грань між смаком і несмаком, між здоровим і хворобливим. І це , тут, несмак. Це біда, бо талановитий автор падає в ту ж безодню. (
Чи можливо тут, на ПМ, вирішити проблеми всієї сучасної української літератури? Це має перехворіти все суспільство.
Але конкретним авторам потрібно запропонувати звертати увагу на розвиток хвороби у їхніх публікаціях.
Безумовно, підтримувати авторську деградацію на ПМ не можна. Але боротися за кожного з нас - потрібно.

Кожен продукує те, що є в ньому. Одні - добро, інші - лайно. Тут треба чекати, поки в самій людині зміни стануться і вона зрозуміє, що не можна завдавати болю іншим, що потрібно творити, а не обляпувати інших.
Але це ж хіба проблема одного Сушка? Ну в нього це переросло вже в клініку. Але ж у творах багатьох авторів є отрута, і ніякі правила тут не допоможуть. Талановиті гадюки будуть лиш маскувати отруту вміліше, що не змінить ситуацію в принципі.
Тому єдиним виходом бачу слідкувати за чистотою своїх слів і помислів.

Шановна редакціє, дозвольте Вам зацитувати Ваші ж слова:

адміністрація розуміє під "творчістю" спроби доброчинства, в нашому випадку виражені поетично.

Де Ви бачили творчу доброчинність у творах О.Сушка? Навпаки, завдяки його псевдодоброчинності із сайту пішла Ю.Стиркіна, ось не видно вже Світлани-Майї Залізняк, яка вичерпала усі аргументи, певно, у щоденних битвах за справедливість. До процесу цькуання кращих поетів долучився Ю.Ереміт, в результаті його "доброчинності" творчої із сайту пішла одна з його кращих авторок Любов Бенедишин.
І все чому? Шановний Серго пропонує встановити правила поведінки на сайті. Певні правила уже існують і ми усі їх дотримуємось! Але правила цькувати кращих немає. А тут це правило застосовується на 200 відсотків.
Точніше - бої без правил. Сам Сушко признався, що нещодавно простудіював Нікколо Макіавеллі. Для невтаємничених поясню - усі засоби добрі для досягнення мети, що він і застосовує, нерідко з успіхом. Ось уже скількох авторитетних авторів нема на сайті. Рівеь майстерності загальний знижується, а тут ще й допомагають його знижувати.
То які правила годяться для Сушка, для вбивці талантів? Санкції тут потрібні, для нього годиться тільки одна - позбавити його можливості тут публікуватися і розливати бруд навколо, я так вважаю, а Ви?
Скажіть в чому причина Вашого, такого поблажливого ставлення до цього автора?

Ларисо, Ви правильно говорите, що є люди, яких Важко навчити бути вічливими. Моя бабуся говорила, що світ людини у людині в його поведінці і відношені до інших, його бачення світу. Ми ж тут не намагаємось когось примусити себе любити, хоча б поважати. Ви знаєте, мені зараз поезія Мироховича здається не такою брудною, як та, що чіпляє своєю творчістю і вбиває особистість. Ми на спільній тириторії і хотіли б того, чи ні повинні виконувати правила ПМ у відношені толерантності і поваги. Тільки час може сказати хто чого вартий. А висміювати це найпростіше. Чому б не шукати інші теми, розширювати свій потенціал у нових жанрах поезії. Ми із-за чвар втрачаємо найкращих поетів.

Таню, щиро дякую Вам за небайдужість. Я гадаю, ми всі цього прагнемо: займатися творчістю і сіяти розумне, добре і вічне... Але якщо людина уражена хворобою усіх критикувати і висміювати, де треба і не треба, займається цькуванням кращих авторів і контрпродуктивною діяльністю,то тут уже потрібне хірургічне втручання чи не так?

Поживемо побачимо, Ярославе, мені здається, що зараз саме є можливість домовитись про мирні відносини, бо прощення людині властиво. Друзі повинні порозумітися, я на це сподіваюсь.

Ні, Таню, на жаль, миру тут не може бути, як не прикро про це говорити. Адже ми вже, завдяки Вам, пробували миритися із Сушком. Як тільки він відчув послаблення, все почалося спочатку, знову полетіли словесні камінці у інший город, і Ви це знаєте! Людина визнає тільки силу, на жаль...