ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.08.20 14:56
Середньостатистичний пацифіст
Країну тягне у багно війни.
Вже краще м'ясо пожирати в піст,
Аніж рожеві уявляти сни.
На побратимі веселиться крук,
Очата не закрив (хоч охолов)
І автомат не випустив із рук –
Козак, боєць… Ніяк не із хохлов.

Олена Побийголод
2019.08.20 14:06
Із Василя Олександрівського (1897-1934)

Біле розложисте поле,
віхи край довгих доріг;
серце від смутку та болю
я захистити не міг.

Млиста негода злоститься...

Олександр Сушко
2019.08.20 11:31
Я для кошерних гоїв, мов шпичак,
Бо наскрізь бачу їх гендлярську вдачу.
Малеча перестрибує рівчак,
А хохлачок через державу скаче.

З м'ясцем-сальцем на ярмарок спішить,
Ярмолку й пейса бгаючи під шапку.
Відкрийся, друже! Скинь тягар з душі!

Сергій Губерначук
2019.08.20 10:55
Мій палац стоїть на кордоні
архітектури і декорації.

Люди-ляльки живі-картонні
зазнають трансформації.

Лише одна половина – сцена.
Інша – глибока оглядна зала.

Ярослав Чорногуз
2019.08.20 07:15
Без тебе білий світ - пустий,
Усе, що в ньому є - немиле.
І буде зла рука вести
Мене безжально до могили.

В розлуці кожна мить - як ніч.
І щось під серцем жаско млоїть.
Не йде і сон тоді до віч,

Галина Кучеренко
2019.08.19 22:16
По зеленій траві веселиться розмай
Та в розквітлім саду ще не знайдеш плодів...
Не печуть коровай із зелених хлібів...
Для насіння достигле зерно обирай...

© 19.08.2019

Домінік Арфіст
2019.08.19 20:49
душі, о Господи, не суду – саду…
де виросли життя дерева...
де у мені блаженно мліє Єва...
і вибір є – не вибирати зраду...
любов сміється з вибору… надія
лиш там де всі рахунки несуттєві…
у світло виривається Марія
і віддає своє осяння Єві…

Олександр Сушко
2019.08.19 17:50
Я не брехун - казкар або політик,
До істини прямую навпрошки.
Зі мною хочуть всі жінки дружити,
А їхні благовірні - навпаки.

Мене уздріють - корчаться в судомі,
Хапає люд ножа або колун.
Чому такий суворий

Ніна Виноградська
2019.08.19 16:09
Який ти чорний,
Білий-білий світе,
Де від печалі
Зламані вуста.
А на снігу -
Замерзлі свіжі квіти.
Застиглий погляд,
В серці пустота.

Іван Потьомкін
2019.08.19 12:08
Не думай і ні в кого не питай,
Скільки тобі ще жить судилось.
День кожний ненаситно поглинай,
Байдуже при силі чи безсилий.
Якщо є що робить
(Ну, там майструвать, творити музику чи мудрувать над віршем,
Розводить квіти, садить дерева, марки збирать

Сонячна Принцеса
2019.08.19 12:04
Де я тебе чекала -
танув сніг
у снах моіх,
у сонячному герці...
У кожному такому
дивосні -
зорею сходив
у моєму серці...

Ігор Деркач
2019.08.19 11:24
Я тішуся собою однією.
Куди захочу, то туди й лечу.
Ось піді мною – наче, Піренеї...
На таці – круасани. Я плачу
і за меню, і за свою удачу,
за океан і небо голубе...
Але чому я, у долоні, плачу,
що не побачу іноді тебе?

Сергій Губерначук
2019.08.19 10:39
Розлогі простори розораних нив,
роззорених сутінок темне безмежжя.
Я йду по землі, бо бажання звільнив
і більш не літаю в світи протилежні.

Я йду по ріллі на те світло земне,
яке на стовпі, над хлівом, у хатині.
Я йду, щоб бездумно любили мене

Олександр Сушко
2019.08.19 10:04
Подам свій голосок із тилу
Я ж - патріот, не "cosa nostra".
Накрию совість підопрілу
Благеньким клаптем благородства.

Не воював, але при владі,
А був Майдан - жував у ліжку.
Тому життя у шоколаді,

Тетяна Левицька
2019.08.19 07:20
Ти все сказав і навіть більше ніж хотів,
а після замовчав зненацька у зажурі.
А я шукала, поміж змучених рядків,
зворушливу сльозу, дні сонячні, похмурі.

Жаливу губ, солоний смак сумних долонь,
давно зітлілий прах стосунків тривіальних.
Не відпуск

Микола Соболь
2019.08.19 06:49
Ранок не випитих думок.
В роси ступаю прохолоду.
Туман дрімає край городу
Та вчасно вийшов. Саме строк.
По зелені дзвенить коса.
І стеляться трави покоси
І соловей дзвінкоголосо
Виспівує… Яка краса!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Ще зима
Образ твору Не плач, моє серце. Та ну ж, перестань.
Це просто зима. Просто зимно -
Тобі і котові, скуйовдженим горобцям,
Старій абрикосі та диму,

Що геть просочив і двори, й небосхил,
Неначе й без нього не гірко…
Лиш вітру дарма: он, розхристаний і лихий,
Продерши віконце для зірки

У хмарах, незграбних спросоння,
Регочеться люто, в два пальці свистить
І жменями кидає вниз перестрашене гайворóння.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-12 18:55:46
Переглядів сторінки твору 684
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.894 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.07.09 22:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 20:44:48 ]
Діагностика

З душі виривається хрип...
Он, дивись: кладу на живіт руку –
такий поміж циніків тип:
не чути власного стуку!

Стоять хмарочоси зачісані –
посеред новобудов
так холодно їм, безлісно,
вночі – без умов чи сов.

Блукають пересмішники...
Сміятись, на жаль, недоречно!..
Безцінні сміливі речі,
кумедні – чомусь – речники.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:01:04 ]
Ага, і сміливі речі бувають недоречними - то вже і від часу, і від місця, та й від речника залежить ))
Про хмарочоси сподобалось, тільки правильно - "зачесані", ну але тоді рима пропадає (( але є слово "зачісуваний", може, воно придасться.
Уявила, як тим хмарочосам погано без лісів і сов... так жалко їх стало :( Міста, особливо мегаполіси, - то взагалі щось страшенно штучне і дике, я б у такому жахітті не вижила. Але ж усі ми різні, комусь і таке подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-12 22:14:49 ]
Квалітативна форма віршування, але з поправками чи на погодну аритмію з її атмосферним тиском, чи на щось власне, замислене. Де амфібрахій, де ямб + спондей на початку...
Всього потроху.
А гарного бажано щоби було більше.
Воно ж гарне.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:32:55 ]
Та це ви у нас відомий знавець теорії - а я шо, я так, погуляти вийшла... Мені що анапест, що дактиль - один, прости Господи, хорей ))
А ота мішанина наприкінці - то вітрова справа, налетів та понаплутував, з нього й питайте ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-02-12 22:20:21 ]
Ну, так – глупство також буває сміливим, але то вже діагноз :)
Зачесаний - зачесати - зачісувати - зачіс | зачіска
Насправді, мав на увазі найвищий ступінь "зачесаності" – але тоді, мабуть, варто узяти у лапки?.. Щось на кшталт – "задрипаний" абощо :)
Новобудови – без жодного деревця – іноді нагадують величезні шрами, на тілі... на тілі! Але може комусь й подобається :)
А в останньому рядку хтів "безцінність" обіграти "обсценністю", але то вже, мабуть, занадто!.. Речники – й справді бувають недоречними сміливцями!..
Приємно читати Ваші коментарі і ще більше – вишукані вірші – на ПМ-і:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:33:26 ]
Дякую ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-14 21:42:02 ]




актуальна зима в нас, прикладом, на диво лагідна
але звісно, сума всіх сум, зима всіх зим...
все впізнавано, зимно, вітряно, димно, страшно
інколи страшно по-казковому
інколи по-дитячому
часом навіть і не по-....

ну і форма цілком відповідна, шож
хороші контрасти
продуктивна стримана іронія
красивий лаконізм
без всяких невиправданих надій на щось-
невідомо звідки й нащо...

продукт впевненості & досвіду

може навіть і
шедевр

але цього за життя ніхто не декларує
бо насправді хто ж зна, а раптом будуть
ще крутіші

атож, хай би, хай





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:54:49 ]
Знаєш, самотнім завжди холодно. Кіт, канєшно, гріє як може - але з ним не дуже побалакаєш ))
Хотіла б я твою поезію так розуміти, як ти оце мою писанину. Але, певно, не в цьому житті ((
За всі гарні слова дякую. Як правильно реагувати на похвалу - поняття не маю, не навчилася досі, то вже, певно, і не навчуся )) Але носа не задираю, бо ж усе це тільки частково - моє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:05:59 ]
Люблю такі тексти, коли наче й про сумне, але всередину воно не рветься, а сприймається погодою, що завтра точно зміниться до кращого. Ну і знахідки-образи ціную, смакую їх вдячно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-04-12 22:55:49 ]
Дякую. Про веселе чогось не пишеться, коли весело - про вірші думається в останню чергу ))