ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-17 20:39:41
Переглядів сторінки твору 1805
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.102 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 07:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 21:36:04 ]
Гарно написано, але як в одному з моїх недописаних віршів - "радісно і сумно від зими". Це коли чорне і біле - сніг і плями.
Так от і у вірші. І печаль, і віват. На мою думку, цікаве поєднання, варте осмислення.
І останнє досягло кінця.
"Марно взивати всує" - це те ж саме, що марно взивати марно. Мінус на мінус дає плюс.
Тобто, варто взивати.
Фінальний рядок мене привів до питання про наголоси.
Бо "коли́". Нормативний наголос такий, якщо йдеться навіть про "кіл" у множині. Про кілок.
Автори, буває, навмисно, змінюють віршовий розмір - щоб викликати увагу. Зупинити читача, а потім - гайда з некопаного по копаному.
Загадковий вірш.
Дякую.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:53:20 ]
Дякую. Все чітко Ви зазначили. Певні зміни зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 00:40:45 ]
Вже краще.
Важко зрозуміти, що за біда спіткала літгероя.
Але це не проблема. У творі може бути загадка, на яку може знайтися відповідь якщо не в читача, то в автора або в нащадків.
Якщо автор знаний і визнаний, то чим більше загадковості в його творах, тим більший інтерес вони можуть викликати. Вони будуть як "джаконди", "квадрати" тощо.
Але я відхилився від курсу.
Про дієслова.
Дієслово "пошкодувати" має декілька значень. Якщо спиратись на перші, то виходить, що скрута не пошкодує, що щось вона зробила чи не зробила, втратила чи ні.
Якщо автор мав на увазі, що скрута нікого не пожаліє, то дієслово "пошкодувати" у такому значенні є перехідним. Тобто, дія повинна перейти з підмета на додаток - пошкодувати (пожаліти) [кого? що?]. Або не пошкодувати (не пожаліти) [кого? чого?].
Я запропонував би наступний варіант:

Скрута не дасть пощади,
Безвість за душу візьме...
Щастя біда не вкраде -
Вистачить їй харизми.

І що ми маємо:
Щастя (у род. відм.) біда не вкраде, бо вже немає чого красти, або біді вистачило чиєїсь харизми.

Можливі кращі варіанти. Свого я не нав'язую.
Існують вірші з більшою загадковістю, яка починається ще з граматики. Автор цього не розуміє, бо він "на своїй хвилі". Або ті чи інші фрази для нього є звичними, якщо не новими, перлами, творчими знахідками etc.

Вибачте мені обширне пояснення.
Буде видаленим - я не ображусь.
Тренування пам'яті ніколи не зайве.
Воно корисне.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 08:32:36 ]
Наскільки я зрозумів свого літгероя, то біда у нього досить типова. Він згадав, нарешті, приказку: «Не тратьте, куме, сили...» і зрозумів, що з його харизмою це –найраціональніший вихід. Аби полегшити його долю, спробував випрозорити закінчення вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 08:58:29 ]
Тобто, я діяв у правильному напрямку. За допомогою першої версії вірша суть проблеми літгероя була зрозумілою.
Залишалося лише узгодити між собою деякі розбіжності.
Можливо, за моїх порад відбулося певне вихолощення ідеї.
Але вона не вмерла.
Дякую за увагу та довіру.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-19 05:06:33 ]
Отже, віват печалі. Повтор тут непотрібен. Дуже коротка форма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 10:18:28 ]
Частково можна погодитись. Але "отже" - це вже остаточно, а "певно" - ще залишає якийсь люфт, невелику надію. Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-19 05:10:22 ]
"Годі впіймати мрію, бо заважа харизма". Тут маємо пояснення, чому маємо те, до маємо. А у Вашому варіанті трохи не чітко. Хоча можу помилятися.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 10:25:54 ]
Теж можна погодитись, але частково. Саме слово "заважа" мені щось "не до шмиги", та й акценти трохи зміщує. У першому варіанті харизма не заважає, її просто замало. А у запропонованому - харизма є, але геть не та. Чиновники, перед тим, як відкласти щось "у довгу шухляду", казали: "питання потребує подальшого доопрацювання".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 14:53:15 ]
Оскільки я брав участь у редагуванні цієї мініатюри, то дозвольте додати.
Крім усічених закінчень дієслів (-ти, -ть, -ся, - сь) існують і стягнені.
У прикметниках (наведу приклади) "коханая" - "кохана", "рідна" - "рідная" etc). У дієсловах - "буває" - "бува", "кохає - "коха", "робить - "робе" etc).
Про це я довідався з Інтернету. Посилань не надаю, бо головне - знання, а не докази та свідки.
Оце "бажа" мені теж не до шмиги :))
Дякую за увагу,
Ю. С.