свідчень більше,так, а скільки людей куди кинулось за порятунком, колись дізнаємось по статистиці...

і - так, оцей фрагмент дійсно про біду людську і про те, що війна не розбирає, хто за кого, а шматує всіх підряд

так, Галю

Ну да, німцям відмовлено було в праві на горе, незважаючи на те, винні вони були чи ні. Вони мовчки оплакували своїх дітей, поки ми голосили на весь світ за своїми втратами.
От і донеччани і луганчани хай виють мовчки, не зважаючи на те, винні чи ні. Закрийте рота, донбасчани, права на співчуття у вас нема. Ви не українці. Ви - німці.

Співчуття є, але Вас не насторожує те, що ці люди не відчувають ніякої провини за те, що сталось, не визнають ніякої своєї відповідальності? Десятиліттями вони жили в Україні, наче окрема держава, глузували з неї (у трамваях -- «Нет денег, плати гривнями»), вибирали тих, хто заважав Україні стати реально (а не на папері) незалежною. Те, що населення Донбасу в більшості своїй не вважає себе ні в чому винним і не бере на себе ніякої відповідальності, факт загальновідомий. Тому й точаться увесь час суперечки, чи дійсно він Україні потрібний, той Донбас, чи він вартий тієї ціни, яка за нього платиться. Для чого публікувати ще раз типову точку зору типової обивательки, яка так нічого й не зрозуміла, крім того, що їй особисто і її дочці було погано? Вона питає: ««А за что меня?». Хоча б за те, що ти мову знала, але, я впевнена, ні разу нею не скористалась. Можливо, це комусь би нагадало про те, що Донбас – частина України, а не філія Росії.

Відповім на перше питання. ПМ – взагалі, мабуть, не є сайтом для політичних дискусій. Я дивуюсь, що нам обом ще не закрили роти. Зате у соціальних мережах (ФБ та інших) роками, від самого початку війни, донбасці висловлюють усе, що думають, як і решта українців. Кожен має можливість, і вони користуються нею вільно й досить агресивно. Я сама не раз спілкувалася з ними у коментарях під різними політичними статтями, так що рівень їхньої політичної свідомості мені добре відомий. Підіть також на youtube, там повно їхніх виступів – біженців і кого завгодно. Як я вже казала, вона висловлює точку зору рядової обивательки з Донбасу, яка випадково потрапила у приціл історії, але яку нічого не цікавить, крім неї самої (і ваги її дочки).
Всі решта питань, вибачте, не варті відповіді, тому що вони не мають сенсу. Ніхто цю жінку не карав, не судив (до чого тут Нюрнберг?), ніхто й не збирається цього робити. Ніхто їй не забороняв голосувати, за кого вона хоче. І мовою ніхто її не може примусити користуватись, так що не спотворюйте мої слова. Просто якби вона хоч трохи користувалась нею або голосувала обдумано, не проти інтересів своєї країни, це показало би, що рівень її свідомості вищий, ніж в інших. Тоді б не було оцього питання: «За що мене?». Я не є кращою за неї. Я на її місці так само би боялась і плакала, і лягала б на землю, і тікала би (тільки в протилежну від Росії сторону). Це все нормальна людська поведінка в таких умовах. Єдине, чого б я не робила, це не питала би – «За що?». Я би розуміла, що свідомо чи просто через збіг обставин опинилась у складі 5-ї колони, яка десятки років діяла проти інтересів власної держави, і усе це – закономірний результат. Може, я би картала себе за те, що не виїхала звідти раніше, якщо мала таку можливіть, а як ні, то й ні. Коли вона вкотре буде проголошувати своє чергове «за що мене?», запитайте її: «А за що розрізали живіт, напхали піску й втопили депутата Рибака і ще двох хлопців (один просто приїхав до своєї дівчини?). За що вивезли в поле й розстріляли подружжя Кулешів? За що Ірину Довгань прив’язали до стовпа, плювали на неї й били ногами?». Ще є десятки таких запитань, але нехай вона відповість хоча б на ці. А ви нам напишіть її відповіді, якщо захочете. А ще краще – дайте нам точку зору матерів та дітей волонтерів, убитих на своїй землі, які також довіку будуть питати «за що?». Закінчую писати на цю тему, доки редакція дійсно не поклала цьому край.

Забула додати: є чудові статті Олени Степової, вірші Тетяни Малахової, є грунтовний аналіз цієї війни правозахисницею з Донбасу (на жаль, забула прізвище)...Є багато інших, хто там був або є і все це пережив, чиї погляди -- більш виважені й об'єктивні, які не виходять тільки з того, "як мені було погано".

ха, німцям. В даному випадку доречніше провести аналогію з кримськими татарами,приміром, чи з чеченцчми _ не можна ж засуджувати тих біженців в Росію і одночасно розуміти ту колаборацію представників тих народів

Вікторіє, саме Ви розпочали під твором політичну дискусію і продовжуєте її.
І, будьте ласкаві, не вказуйте іншим авторам, про що їм краще писати, а які теми обходити стороною. Якщо адміністрація сайту зауважить, що я порушила якісь правила, я дослухаюсь.