ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Проза

 Я - свідок




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-19 12:14:10
Переглядів сторінки твору 3239
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 17:35:58 ]
наразі оцей фрагмент скоріше про людський розпач, Ларисо
так, війна не розбирає, хто там ходив чи не ходив на мітинги
але те, що жителі України, які розмовляють українською,
тікають саме до Росії, це красномовне свідчення, мабуть

але є інші свідчення, від тих, хто втікали в західному напрямку
хай би навіть не розмовляли українською
їх навіть, чисто статистично, більше в рази, як не в десятки разів, чомусь



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 11:18:57 ]
свідчень більше,так, а скільки людей куди кинулось за порятунком, колись дізнаємось по статистиці...

і - так, оцей фрагмент дійсно про біду людську і про те, що війна не розбирає, хто за кого, а шматує всіх підряд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-02-19 23:18:12 ]
Ці рани, ці процеси ще роки і десятиліття відгукуватимуться... як десятиліттями і століттями мішався той казан...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 11:19:57 ]
так, Галю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 05:46:02 ]
Мені дивна ця її логіка. Вона хоче сказати, що бомбили особисто її або конкретно її дитину? А "для чого" бомбили цивільне населення Німеччини, яке, можливо, також не було винне? Ні для чого, а тому, що звідти прийшла війна, і тому що ніхто не мав можливості питати в кожного окремо: "Чи ви голосували за Гітлера, чи ні"? Нагадайте їй, як сепаратисти вели свої обстріли із жилих районів, щоб туди ж їм приходила відповідь і кількість жертв серед цивільного населення множилась. І нехай (м'яко кажучи) не вдає наївність. Вона зі своєю дочкою живуть, а 10 тисяч українських хлопців -- вже ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 11:55:12 ]
Ну да, німцям відмовлено було в праві на горе, незважаючи на те, винні вони були чи ні. Вони мовчки оплакували своїх дітей, поки ми голосили на весь світ за своїми втратами.
От і донеччани і луганчани хай виють мовчки, не зважаючи на те, винні чи ні. Закрийте рота, донбасчани, права на співчуття у вас нема. Ви не українці. Ви - німці.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 12:24:26 ]
Співчуття є, але Вас не насторожує те, що ці люди не відчувають ніякої провини за те, що сталось, не визнають ніякої своєї відповідальності? Десятиліттями вони жили в Україні, наче окрема держава, глузували з неї (у трамваях -- «Нет денег, плати гривнями»), вибирали тих, хто заважав Україні стати реально (а не на папері) незалежною. Те, що населення Донбасу в більшості своїй не вважає себе ні в чому винним і не бере на себе ніякої відповідальності, факт загальновідомий. Тому й точаться увесь час суперечки, чи дійсно він Україні потрібний, той Донбас, чи він вартий тієї ціни, яка за нього платиться. Для чого публікувати ще раз типову точку зору типової обивательки, яка так нічого й не зрозуміла, крім того, що їй особисто і її дочці було погано? Вона питає: ««А за что меня?». Хоча б за те, що ти мову знала, але, я впевнена, ні разу нею не скористалась. Можливо, це комусь би нагадало про те, що Донбас – частина України, а не філія Росії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 13:57:31 ]
Відповідаю не для захисту донбасчан, а задля правди:

- покажіть будь ласка, масові публікації на ПМ, де відображені відчуття біженців, оскільки Ви питаєте "для чого ще раз публікувати типові...";
- поставте в один ряд з донбасчанами всіх українців, що голосували "не за тих"... і внесіть зміни до Конституції, де поки що вказано, що кожен громадянин має право на вільний вибір;
- якщо Ваша думка про те, що хтось має право вбивати людину за те, що вона "знала мову, але не користалась нею", є типовою, тоді нас чекає Нюрнберг;
- судити можна конкретних людей за конкретні вчинки, і ніяк інакше.








Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-21 04:23:34 ]
Відповім на перше питання. ПМ – взагалі, мабуть, не є сайтом для політичних дискусій. Я дивуюсь, що нам обом ще не закрили роти. Зате у соціальних мережах (ФБ та інших) роками, від самого початку війни, донбасці висловлюють усе, що думають, як і решта українців. Кожен має можливість, і вони користуються нею вільно й досить агресивно. Я сама не раз спілкувалася з ними у коментарях під різними політичними статтями, так що рівень їхньої політичної свідомості мені добре відомий. Підіть також на youtube, там повно їхніх виступів – біженців і кого завгодно. Як я вже казала, вона висловлює точку зору рядової обивательки з Донбасу, яка випадково потрапила у приціл історії, але яку нічого не цікавить, крім неї самої (і ваги її дочки).
Всі решта питань, вибачте, не варті відповіді, тому що вони не мають сенсу. Ніхто цю жінку не карав, не судив (до чого тут Нюрнберг?), ніхто й не збирається цього робити. Ніхто їй не забороняв голосувати, за кого вона хоче. І мовою ніхто її не може примусити користуватись, так що не спотворюйте мої слова. Просто якби вона хоч трохи користувалась нею або голосувала обдумано, не проти інтересів своєї країни, це показало би, що рівень її свідомості вищий, ніж в інших. Тоді б не було оцього питання: «За що мене?». Я не є кращою за неї. Я на її місці так само би боялась і плакала, і лягала б на землю, і тікала би (тільки в протилежну від Росії сторону). Це все нормальна людська поведінка в таких умовах. Єдине, чого б я не робила, це не питала би – «За що?». Я би розуміла, що свідомо чи просто через збіг обставин опинилась у складі 5-ї колони, яка десятки років діяла проти інтересів власної держави, і усе це – закономірний результат. Може, я би картала себе за те, що не виїхала звідти раніше, якщо мала таку можливіть, а як ні, то й ні. Коли вона вкотре буде проголошувати своє чергове «за що мене?», запитайте її: «А за що розрізали живіт, напхали піску й втопили депутата Рибака і ще двох хлопців (один просто приїхав до своєї дівчини?). За що вивезли в поле й розстріляли подружжя Кулешів? За що Ірину Довгань прив’язали до стовпа, плювали на неї й били ногами?». Ще є десятки таких запитань, але нехай вона відповість хоча б на ці. А ви нам напишіть її відповіді, якщо захочете. А ще краще – дайте нам точку зору матерів та дітей волонтерів, убитих на своїй землі, які також довіку будуть питати «за що?». Закінчую писати на цю тему, доки редакція дійсно не поклала цьому край.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-21 05:45:24 ]
Забула додати: є чудові статті Олени Степової, вірші Тетяни Малахової, є грунтовний аналіз цієї війни правозахисницею з Донбасу (на жаль, забула прізвище)...Є багато інших, хто там був або є і все це пережив, чиї погляди -- більш виважені й об'єктивні, які не виходять тільки з того, "як мені було погано".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-02-26 12:11:54 ]
ха, німцям. В даному випадку доречніше провести аналогію з кримськими татарами,приміром, чи з чеченцчми _ не можна ж засуджувати тих біженців в Росію і одночасно розуміти ту колаборацію представників тих народів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-21 11:25:36 ]
Вікторіє, саме Ви розпочали під твором політичну дискусію і продовжуєте її.
І, будьте ласкаві, не вказуйте іншим авторам, про що їм краще писати, а які теми обходити стороною. Якщо адміністрація сайту зауважить, що я порушила якісь правила, я дослухаюсь.