ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Мелодія для скрипки

Тріолі та форшлаги вже не ті,
Елегії не чути в ґвалті торжищ.
Перегорів. Торнадо почуттів
Хіба що сни подеколи тривожить.

Ковтнула ніч коханки силует,
Парфумів шлейф тече за падолистом.
І це ще не найгірший happy end,
Вціліла (о дива!) сімейна пристань.

Не відає дружина перемін,
Не знані дітям татові кульбіти.
Та з пісні щезли ноти до, ре, мі,
Синкопи смичуть терції та квінти.

У зради, кажуть, голосу нема
Та як труна скрипить подружнє ложе.
Однині дім не парадиз - тюрма,
Любовна баркарола вмовкла. Отже,

Пробачте, жінко. Ми вже не рідня,
Пора на волю випурхнути з клітки.
Лечу у чорну прірву, навмання...
Та чи знайду мелодію для скрипки?

13.03.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-03-13 14:38:47
Переглядів сторінки твору 1810
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.785 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.784 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 21:55:39 ]
Матеріалу вистачить на все життя.
Тож наб'єте руку.
Щодо ока - то окреме питання.
Щоправда, матеріал трапляється і значно гірший. Або кращий, але невиразний. Або виразний, але ні про що.
Оса вміє вибирати найкращу рибу.
Нормально.
Ю. С.
Р. S. До речі, оте Ваше "до-ре-мі" має яке-небудь відношення "до-ре-мі-до-ре-до" і "соль-фа-мі-ре-до"?
Це я без натяків. Просто цікаво.
Я за натяки - тонкі, у творах. І щоби були вишуканими.
Тупі мені бридкі. Але це теж окреме питання, тобто, окрема неприємна історія.
..
Зичу успіхів. Матеріалу вистачить.
І щоб оса була осою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 00:40:17 ]
Дякую. Є розбіжності у сприйнятті реальності автором і літгероєм. З до, ре, мі нічого спільного. Просто половина нот щезла з життєвого звукоряду. Що буде далі невідомо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 10:28:03 ]
Все буде тіп-топ.
Віршуватимете собі і далі.
Зміна життєвих декорацій, нмд, цікавіша чисто тематично. Що таке оця вервечка сезонів?
Успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 11:03:01 ]
Олександре, яка тема важка, мабуть, для кожного хто пережив зраду, чи зраджував. Сильний вірш! Фінал дуже сродобався!!!!
Ставлю 6 балів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 11:05:26 ]
На жаль, 5 і 5, треба було цей вірш виставити на іншій сторінці шість не приймає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-14 11:10:59 ]
Потужний вірш. Вразили, Олександре.

Тільки я Вас прошу, не чіпляйте сюди більше вагончиків. Це Вам не "паровозик" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 11:51:30 ]
Дякую. Ніяких вагончиків. Хай живе окремим життям.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 11:50:38 ]
Дякую. Ви не можкте поставити шістку, бо у мене статус любителя. Не страшно. Головне, що вірш хороший.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-14 16:48:00 ]
вгвалті збіг

Торнадо почуттів
Хіба що сни подеколи тривожить.

торнадо не вітерець, щоб лишень розтривожити

рима клітки скрипки не належна

Не знані дітям татові кульбіти.
непрозорий змістом рядок





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 10:42:39 ]
Що можна не зрозуміти у рядку:
Незнані дітям татові кульбіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 10:42:42 ]
Що можна не зрозуміти у рядку:
Незнані дітям татові кульбіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-15 11:03:34 ]
На сайті є автори, які не спілкуються із клонами.
Відсьогодні я приєднуюся до них.
Також є автори, які коментують своє і оцінюють.
Маю статус майстра з першого дня на сайті.
Якщо зауважила, варто дослухатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-15 11:07:10 ]


слово це у контексті

Тлумачення, значення слова «незнаний»:
НЕЗНА́НИЙ, а, е.

1. Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана, Скрізь буде по світі шукати, між людьми питати, Де схована доля незнана? (Леся Українка, I, 1951, 47); Діти над книжкою в школі Начать незнані світи... (Максим Рильський, Урожай, 1950, 33);
// у знач. ім. незнане, ного, сер. Те, чого або про що не знає хто-небудь. Не було ще такої весни в Юрковому житті. Хотілося чогось незбагненного, манило кудись в незнане (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 59); Думи не вперше, не вдруге Приходять і просять розмов, Незнане — стає вже за друга, Забуте — хвилюється знов (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 244);
// поет. Невластивий кому-, чому-небудь, нехарактерний для когось, чогось. [Річард:] Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті, суворі, тверді, повні сили.., і стільки в них було краси нової, незнаної в тім світі (Леся Українка, III, 1952, 43); — Там будуть, Максиме, Лютіші в сто раз Буранові зими, Незнані у нас (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 38);
// поет. Якого не можна збагнути, зрозуміти, пояснити; таємничий. Подітись, яка незнана сила У ясному погляді горить (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 224).

2. Якого раніше не зазнавав, не відчував хто-небудь. Дух перехопило Данькові від незнаного повного щастя... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 83); Оця міська дівчина зуміла викликати в нас незнане досі почуття гідності, потребность в житті (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 42).

3. Дуже великий силою свого вияву і т. ін.; небувалий. Зібрали досі незнаний урожай сіна (Хлібороб України, 6, 1968, 17); Дослідження діалектів мов народів Радянського Союзу набуло незнаного щ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-18 05:52:13 ]
Все вірно. Незнані, тобото невідомі.