ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.06.26 21:13
За валом вал. До гіркоти, до втоми.
Вгамуйся, море, не зови.
Вже й так хрипкий твій погук
Зриває серце з якорів
І кида в одчайдушний простір,
Де, мабуть, творяться слова, а не шторми.
І тільки звичка жить, завтра починати ранком
Утримує від вічної

Ігор Деркач
2019.06.26 20:58
На пасіці дзуміє і гуде,
а я у літній келії куняю.
І наче і ніколи, і ніде
ще не було ошатнішого раю.

Полум’яніє у зеніті день,
який і я з роями коротаю.
І поки ще до осені іде,

Віктор Кучерук
2019.06.26 08:18
Уляглося сонце на перину хмари
і холодна сутінь потекла на нас
легкотілим пухом, довгожданим даром,
втіхою короткою у спекотний час.
Як вода джерельна, воскресила сили
і прогнала трохи настрої сумні,
адже незабаром сонце відпочило
і розпорошило сут

Олександр Сушко
2019.06.26 06:57
У Кнесеті панувала ідилія. Чорний як свята земля негр чистою арабською мовою повчав з трибуни парламенту радикальних іудеїв, як їм жити у власній країні. Депутати схвально трясли пейсами, кивали ярмулками, хором вигукуючи «Лехайм!». В голову закралася дум

Микола Соболь
2019.06.26 06:44
Така собі у нас оказія
Нема, ні проблиску, ні світла.
Майже у всіх вища освіта.
У безтолковці* лиш – Євразія
(Московією розігріта).

Корчма охрещена – трактиром.
Спиваються, бідніють люди,

Козак Дума
2019.06.26 06:09
В тіні липи, біля хати,
спочивають поросята.
Цілий день вони трудились,
п'ятачками в мисці рились –
їли моркву, бурячок
ще й зелений кабачок.
Після того в калабані
влаштували справжню баню –

Петро Скоропис
2019.06.26 06:00
Я обійняв ці плечі, і увесь
містивсь у вічі простір за спиною,
і, як нічийний надібок, стілець
освітленням зливався зі стіною.
У лампочці не мали щодо барв
потерті меблі жодної вигоди,
тому й диван у закуті палав
коричневою шкірою, як жовтий.

Тетяна Левицька
2019.06.26 00:27
В небеса упала горілиць,
хай вони жарини серця студять.
Поміж нас не стало таємниць,
й вогняної пристрасті не буде!

На порозі осені - печаль,
бурштиновий кульчик загубила.
Причастилась тайн, пустий Грааль,

Борис Костиря
2019.06.25 20:12
Зима відійшла, а весни ще немає.
Навколо пустеля безкрайня й німа.
Панує застиглість безбарвного краю,
Що нас на верхів’я зневіри здійма.

Розтали сніги, мов завали обманів,
Віддавши простори нечутній весні.
І вже забуття вдалину не поманить,

Надія Тарасюк
2019.06.25 19:45
Люблю Вас чи ненавиджу?.. Не знаю…
Слів дармових така важка вуаль.
А літо знов леститься аж до краю,
Тремтливим смутком пагорків спіраль.
Не островки – маскована сторожа,
Де верб’яно розрісся волі смак…
І ділимо: на гоже – і негоже;
І з відчаєм хов

Ігор Деркач
2019.06.25 19:34
У Рашію не їдуть поїзди,
на заході триває чудасія,
очолена комуною орди,
і ласі на корупцію жиди,
улещують розбійницю Росію.

Воняє небезпекою біди,
але червоні лінії зелене

Вікторія Лимарівна
2019.06.25 17:22
За мотивами телефiльму "Чорнобиль")

Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.

Олександр Сушко
2019.06.25 16:49
Тиша. Сповідь. Мій слухач - ця ніч,
Кінчиком крила стираю сльози.
Мамо! Пташеня своє поклич!
Аби разом в піднебесну просинь...

Син твій одинокий пілігрим,
З дня розлуки вогнептах-мовчальник.
Шерех суму в крапельках жури

Іван Потьомкін
2019.06.25 12:06
Од цього свята – і до нових свят
Біжу за іншими в щоденнім марафоні.
Як тьмяні вогники жаданих хат
Тому, хто повертається в сльоту додому,
Такими лишаться свята мені до скону...
...Бо не застоллям пам’ятні вони,
Не бутафорською веселістю довкола,

Ігор Федів
2019.06.25 10:45
Ми так і не навчилися прощати
Тих, хто ховається за ницими словами,
Бажає бісу душу продавати,
Аби усі перетворилися рабами.
Себе ми не почали продавати
І не тому, що ціну дуже набивали,
А очі було важко заховати
І примиритися, як долю поламали.

Світлана Майя Залізняк
2019.06.25 09:58
Лікував від гарного смаку.
Тьменна ресторацій при дорозі.
Руколи насипав на лукум...
Прилітав на паті Осборн Оззі.

Три відьмички різали перкаль,
від серветок тхнуло темним пивом.
Годував блеф-кухар серед паль,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лесь Українець (2016) / Вірші

 ***
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,

Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
Пристав коло дуба.

Товариш мій змучився,
Я його не лаю;
Під стовбуром засмучено
Навпочіпки сідаю.

Тихо в полі широкому:
Ні шамне, ні брязне,
Та немає спокою
У серці нещаснім.

Як подивлюся ліворуч
На ліси дрімучі,
Що я з милою не поруч,
Думка мене мучить.

Як погляну я направо,
На гори шпичасті,
То шкодую, що з мамою
Бачуся нечасто.

Як угорі в небі чистім
Сокола побачу,
Що я не на його місці,
Заледве не плачу.

Де ж, мій коню, нам з тобою
Бігти чи летіти?
Від цього щемкого болю
Де себе подіти?

За глибокими ярами
Милої домівка,
Та доля моя невблаганна -
Вештатись довіку.

За широкими ланами
Мамина хатина,
Де чекає на появу
Мати свого сина.

Угорі в нічному небі
Козакові світять
Ясні зорі кришталеві,
Світять, та не гріють.

Із важкою головою
Ляжу попід дубом,
Накриюся з головою
Укривалом грубим.

Уві сні в одній хатині
Збереться родина,
Буде мати у хустині
Виглядати сина.

Той не сам, з невісткою,
Гарною, як квітка,
Та з гарною звісткою
Увійде у хвіртку.

Посідаємо до столу
У світлій світлиці,
Поговоримо розмову
Про усе на світі.

Похвалюся, що вивчився,
Вдосталь маю коштів,
Дівчині освідчився -
Заздрить мені кожний.

Усміхнеться моя ненька,
Сина приголубить,
І невістку молоденьку
Як доньку полюбить...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-03-22 13:31:57
Переглядів сторінки твору 128
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.557 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.931 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.06.25 14:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-23 09:04:34 ]
Дякую за уваги, пані Вікторіє, але ліпше мабуть не напишу, багато разів виправляв цей вірш, гадаю, що читач зрозуміє переживання ліричного героя і трохи відволічеться від шаблюк і казнокрадів, що про них я пишу зазвичай

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-27 14:28:13 ]
Зрештою дещо таки виправив, але стосовно забагато складів мушу визнати, що я змирився з такою річчю, хай мене осудять строгі читачі, але українська мова - вона як та конячка, яку важко приборкати, тому я дозволив собі подекуди виходити за рамки бездоганної метрики

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-27 14:44:40 ]
Пані Вікторіє, я видалив Ваш коментар лише тому, що змінив деякі місця, які ви згадували в коментарі і не хочу щоб враження від твору було неоднозначним, але дійсно, пані мала рацію, недоліки є, але врешті-решт бездоганна поезія - це не для мене, я звісно люблю Пушкіна, але писати в такій манері, як він - це ніби носити надто сильно зав'язану краватку

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-29 02:52:20 ]
Це нічого. Я тільки рада, якщо чимось помогла.