Я також не дуже розумію, чому адміністрація мовчить, але менше з тим. Пані Майє, із сайту йти не треба. У житті, а особливо в наш час і особливо в літературі, часто зустрічаються проблемні особистості, і треба навчитись це сприймати спокійно. Я вдруге опублікувала свою психологічну замальовку «Ловець птахів, або ...» спеціально для Вас, щоб розширити Ваші знання у цій сфері. Одразу кажу, що я нікого не діагностую віртуально, це було б невірно, але, можливо, це Вам допоможе дещо зрозуміти. Портрет змальовано з натури, багато років назад, з мого співробітника, який мене вразив оцими несподіваними переходами від «щирої дружби» до раптових скандальних нападок на когось, хто йому довіряв і нічого поганого від нього не чекав. Викликати в людини довіру до себе і потім «накрити мокрим рядном»—це була його «фішка». Звинувачував він завжди голосно, привселюдно і у чомусь особистому (звичках, рисах характеру...), що не мало ніякого відношення ні до виконання професійних обов’язків, ні (як у даному разі) – творчості, і при цьому насолоджувався ефектом загального шоку. Сам він у цій розкрученій ним драмі ставав у позу «правдолюбця», такого собі «санітара лісу», який «за правду» зазнає гонінь. Якщо Ви раз чи два «обпеклись» у спілкуванні з такими особами, то єдиний вихід – обходити їх стороною, не вірити у їхні жести «доброї волі», тому що знову буде те саме.
Ми всі не ідеальні, і якщо стати на шлях вияснення стосунків, то це невідомо куди заведе. На сайті повинно діяти чітке правило --- обговорення стосується тільки творчості, і нічого іншого. Ти вказуєш на помилки, автор сприймає або ні, і на цьому розмову закінчено. Ніякі особисті випади не повинні допускатися, незважаючи на те, що саме на скандали читачі злітаються, як мухи.