ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.08.23 06:17
Давно відомо, що життя це – рух
І молодь він підштурхує до сили.
В здоровім тілі є здоровим дух!
Лінь доведе любого до могили.

Сигнал свистка. Всі, хто живий – ставай!
У дві шеренги. Нумо на зарядку!
Фізрук – останній в школі самурай.

Олена Малєєва
2019.08.22 22:39
Тане морена...
Музика дивна.
Ти, мов струна.
Я неземна, я навіжена
Дивна, скажена.
Твоя. Одна.

Ти зовсім близько.

Іван Потьомкін
2019.08.22 14:23
Небажаних гостей приймать найкраще в піст. *Більше гонору, аніж гонорару. *Байдуже, в яку щоку намірилися бить, - не підставляй, боронь боже, другу. *Боїмося не смерті, а форми відходу з життя. *Політика – брехня в обкладинці справдешній. *Як суддя

Любов Бенедишин
2019.08.22 12:52
Якщо не вчора, не сьогодні -
тоді колИ ще?

...Зненацька виринув з безодні,
на смуток ближче.
Душа тремтить
шалено-рвійно:
чи в рай, чи в пекло.

Тетяна Левицька
2019.08.22 12:42
Де двоє там рада, де третя, там зрада.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Вродилася квітка - душиця, відрада,
та гичкою, рястом до сонечка пнуся.
----------------------------------------
Знов у самітню тишу кутаю гріхи,
ще небеса втрачати не го

Олена Побийголод
2019.08.22 12:26
Із Ігоря Сєверяніна

Той уряд, що нацьковує цензуру
на мислячих, - повинен впасти вмент, -
отак, як виставляю я цезуру,
щоб владу відокремити ущент.

Якщо ж суспільство нехтує огидно

Ніна Виноградська
2019.08.22 11:39
Єгорові Кабаненку, моєм удідусеві

Ця посмішка сільського дідуся
І пишновуса, і весела й щира.
З-під картуза душа відкрита вся
І сині очі, що сама довіра.

Сидить в метро, зіпершись на ціпок,

Сергій Губерначук
2019.08.22 11:20
Повертаються тіні, голосить луна,
сірі звірі збираються поночі,
десь у лісі думок є стежинка одна,
по якій ти шукатимеш помочі.

З купки попелу Фенікс зорею злетить –
несподівано Божою іскрою –
ти усе зрозумієш на деяку мить,

Ярослав Чорногуз
2019.08.22 08:07
Чи долею обом так суджено?
Як довго буде це тривать?
Вона – заміжня, він – одружений…
Під ними вже горить… трава.

Життя усе – неначе танго їм.
А він рвучкий, вона – легка.
Сплелися пристрастю останньою…

Микола Соболь
2019.08.22 06:36
Давайте з Вами будемо на – Ти.
І не важливо скільки літ між нами.
Хай небо буде потайки плести
Вінець кохання в нас над головами.
І будуть не відправлені листи
І ночі, що заповнені не снами.
Давайте з Вами будемо на – Ти.
Щоб губ могли торкнутися г

Серго Сокольник
2019.08.21 23:24
Осінній перший дощ... І наче
Нема ні смутку, ні війни...
І бідна мати не заплаче
Над тим, хто землю боронив,

Хто не повернеться ніколи,
Неначе сонячне тепло...
Немов одквітла матіола,

Ігор Федів
2019.08.21 18:28
Шукаю мотивацію буденній суєті,
Енергію на дріб’язкове витрачаю,
Але удачі фішка випадає не мені,
У землю дивлюся, зорі не помічаю.
Втішаюся синицею малою у руках,
Мету досягнуто і маю почивати,
Але у небі високо літає синій птах,
А я добуте не баж

Петро Скоропис
2019.08.21 12:23
Сторінку і вогонь, зерно і жорна зів,
сокири лезво і утятий нею волос –
Бог береже усе; осібно – згуки слів
любови і прощень, неначе власний голос.

В них б’ється рваний пульс і чути кості хруст,
і заступ гупотить; розмірні, глухуваті,
бо це житт

Олександр Сушко
2019.08.21 11:50
Вві сні кричав. Шептала жінка: - Годі!
Та скільки ж можна! Господи, прости!
...юдоль печалі снилася усоте -
Шеренга трун, могильних ям, хрестів.

Кацап - не друг, а шкуродер безжальний,
Ординець лютий, а не добрий гість.
Брати мої розтерзані стогн

Вікторія Лимарівна
2019.08.21 11:44
За мотивами телесеріалу «Величне століття»)

Кущі, каміння, квіти, друзі
застерігали: ти не йди!!!
Благання чулись не байдужі:
Не наближайся до біди!!!
Відсторонити, захистити
Всі намагалися його:

Сергій Губерначук
2019.08.21 11:14
Озеро.
Човен.
Глибока вода.
Біле латаття
пливе у серпанку.
Сонце розсохлось,
за світ загляда,
обрієм зрізане, ніби рубанком.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Музика ночі
Лагідний вечір квітневий,
Птаства легкий пересвист,
Ніби закохані леви,
Хмари вигойдують вись.

Небо блаватне втомилось,
І похилилось до віт.
Лащиться легіт об тіло,
Наче зманіжений кіт.

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.
Вечір. Спалахує світло
В сірих очицях осель.

Тихо вібрує-тріпоче,
І релаксує в імлі
Ніжністю музика ночі,
Пестячи звуками слів.

7 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-07 23:28:55
Переглядів сторінки твору 432
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.113 / 6  (5.125 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.081 / 6  (5.288 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.22 18:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 09:05:52 ]
Цікавий, зримий вірш Ваш, релакс.

Несполівано: хмари-леви, барв повидло-пастель.....

Я теж писала вчора про ніч, яка джем варила:

Джем густий варила, рвала пізні сливи,
гудзиками стежку засипала Ніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 09:08:30 ]
(несполівано - несподівано)

А ще вірш наспівний і заслуговує на те, щоб озвучити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 17:46:12 ]
Дякую, Світлано-Майє! Мені завжди приємно, коли вірш викликає власні асоціації у читача, знаходить щось у ньому своє подібне, що об"єднує в одне ціле! Стосовно музики, то це вже третій відгук із такою пропозицією. Тож вартує замислитись над цим!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 10:38:58 ]
Підтримую Майїн коментар.

Барвисто й мелодійно...

П.С. Можливо б отут трішки увиразнити, зробити зримішим і смачнішим.

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.

Мов з абрикосів повидло -
Барв розтеклася пастель.

Я аргументую:
1. повидло з фіолету важко уявити і ним посмакувати, як на мене - не надто "їстівний" образ.
2. фіолет і пастель - в різних, навіть протилежних, я б сказала полюсах. Тому мені, як мамі художника, неможливо уявити як з фіолетового кольору робляться пастельні кольори...

Хоча, звісно, я можу й помилятися. Але..

Дослухатись чи ні - Вам вирішувати, Ярославе. Але ж Ви знаєте, що мої коментарі завжди доброзичливі і по суті. )

Вірш мені дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 10:45:13 ]
Погоджуюмь з дівчатами! Дуже гарний вірш, прекрамні образи, колоритний пейзаж, замальовує пастельна! Фіолет на абрикос змінила б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 10:54:46 ]
Вчиталася ще раз...
Йдеться про вечір. То абрикоси наче не дуже...
Хм. Але якщо їх прив'язати до світла, що ллється з вікон - то чом би й ні...

Словом, треба подумати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:16:01 ]
Любо, дякую за цікаві міркування з приводу прочитаного. Вони не позбавлені слушності. Ви змусили мене глянути на свої рядки оком допитливого читача. І ще раз перевірити свої знання на рахунок пастельних барв. У перших двох строфах у мене йшов опис неба і всіх перипетій, що там відбувалися. Потім цей опис опустився на грішну землю і зайнявся описом людських осель, але, як такому, чиїм пером водить птах, цей опис знову потягло до неба, бо рядки:

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.

Ви і Таня Левицька сприйняли як продовження барв чогось земного - вогню вікон, який справді може бути абрикосовим, як і помаранчевим, гранатовим, жовтим, неоновим і т.д. і т.п. А це насправді - опис неба, де фіолетове надвечір`я змішалося з пастельними світло-м`якими барвами хмар. Не дуже їстівний образ? Можна посперечатися. У моїй збірці "Велесів гай" я вже використовував подібний образ при описі фіолетово-зимового засніженого надвечір"я. там було так:
Наче йогурт з молоком - чорниця - я його полюбляю вживати, а виробляється він якраз у вас на Львівщині у йогуртовому серіалі "Галичина". Якраз він і дає оце їстівне злиття фіалетової барви з пастельно-білою. А в цьому вірші - вона ще ніби розмащена, як повидло, по усьому небі - така була картина в реалі. Єдине, що я можу в цій ситуації зробити - щоб небо тулилося до неба, а оселя залишалася внизу зі своїм світлом - це поміняти місцями рядки строфи і вийде так (подаю з попередньою строфою):

Небо блаватне втомилось,
І похилилось до віт.
Лащиться легіт об тіло,
Наче зманіжений кіт.

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.
Вечір. Спалахує світло
В сірих очицях осель.

Тобто таким чином фіолетова пастель продовжує і завершує описи картин неба, а вікна - дають земну картину.

Сподіваюсь така відповідь переконає Вас і тебе, Таню!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:38:15 ]
Так, переконали)
Я задоволена.
Дякую, Ярославе, за толерантну грунтовну відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 11:13:20 ]
Інколи захіт сонця малиновий, абрикосовий, фіолетовий буває теж і фіолетове варення з черниці і смородини, тож вирішувати автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-08 11:15:20 ]
Ніч підходить до фіолету, коли дивитися з вікна, а коли з вулиці, то абрикос пасує більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:19:09 ]
Таню, дякую за вболівання за мій вірш і щире прагнення допомогти. Подивися мою відповідь до Любиного коментаря, він писаний для вас обох. Сподіваюсь, обох задовольнить, хоч з двома такими жінками справитись нелегко. Добре, що Світлана-Майя сприйняла все позитивно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 18:22:16 ]
Ваш вірш, Ярославе, прочитала сьогодні зранку, свій написала пізно вчора).
Образ повидла і джему прийшов нам одночасно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:20:46 ]
Значить учорашня атмосфера подіяла на нас подібним чином, раз народилися схожі Образи! Дякую за відгук!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2019-04-08 20:25:21 ]
Краса зворушує до сліз... Дякую, пане Ярославе!
І особливо за Гармонію і чудовий музичний акомпонемент...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 21:09:51 ]
Дуже радий, дякую Вам, дорога Нінеле! Насолоджуйтеся на здоров"я! Старався для моїх дорогих читачів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 11:48:30 ]
Усе боялася братися за пейзажі. Але тепер точно знаю які мені барви потрібні ) Дякую за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-09 18:59:51 ]
Дуже щасливий, дорога Олено, що мій скромний вірш спонукав Вас до творчості! Натхнення невичерпного!)))