ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2019.06.20 15:15
У домі, що збудований з чорного каменю
Мовчать сіровбрані зажурені діти
І дивляться в простір очима-озерами
Синіми, як Лох-Корріб.
Може тому, що в Домі, який збудував лицар
Завжди було тихо – навіть під час падолисту,
Коли шурхотить вітер – там на д

Світлана Майя Залізняк
2019.06.20 13:08
Влетіла скабкою в мізки - і нию гостро.
Я на оціночній межі - Діана Шоста.
Тому вдивлявся...
У мій причт пішов сміливо.
Вітряк хитався-шарудів...
Трамбуєш мливо.

Зелена зграйка горобців - у пива келих.

Петро Скоропис
2019.06.20 12:39
Віко посіпується. Гортань
похлинається схлипами тиші. Європейські міста
здоганяють дне одне на станціях. Запах мила
заважатиме ошелешити мешканця джунглів їх ворогам.
І удоста матиме білих плям
мапа світу, де туфля твоя ступила.

В горлі перш

Микола Дудар
2019.06.20 11:58
Мовчу як тінь після дощу
Вчорашнє вкопую
І згоден вже на нічию
Думками пробую…
Усі живі біля ставка
Соми підплигують
А липень жарить… близько ста
Мовчу відлигою…

Іван Потьомкін
2019.06.20 09:56
Ми по війні ще грали у війну.
Корів і кіз напризволяще кинувши,
Ми лізли в доти, кидали гранати,
Сходилися в рукопашну,
Коли набоїв бракувало...
Пекли картоплю.
Поруч дозрівали міни...
...Не всі ми повернулися з тих воєн.

Любов Бенедишин
2019.06.20 08:27
Я одна тебе любити вмію,
та не маю права – тож не смію,
ніби на любов існує право,
ніби схожі – правда і неправда.
Не зоріє вогник твій – згасає,
і душа не квітне – засихає.
У знемозі прагне зливи, граду,
жде грози, а дощику – не рада.

Микола Соболь
2019.06.20 07:57
Сьогодні дзвони (У) країні б’ють.
Свічки горять і сльози, сльози, сльози…
У кожного бійця життєва путь
Скінчилась у січневі ці морози.

Війни їх не зломив кривавий рок,
Ні «Сомалі», Кадирівці, ні «Вимпел».
У ДАПі смерть завжди була за крок.

Тетяна Левицька
2019.06.20 07:15
Дотики серця,
повне відерце
ягід солодких суниць.
Музика чуйна,
спогад відлунням
в сірих очах голубиць.
Сонце для світу,
море, для вітру,

Олександр Сушко
2019.06.20 05:28
Кривавий сніг обарвлює пастелі,
Пропахла димом--порохом трава.
Зі злом зійшовся ангел на дуелі,
Хоча ні разу ще не вигравав.

Гармати день і ніч плюються гнівом,
Командую: - По кацапурам - плі!
Невдаха цей - то я, крилате диво,

Матвій Смірнов
2019.06.20 00:35
Вона виносить сміття уночі
Вдягнувши високі підбори
У брамі темно. Запах сечі,
Коти та нічні потвори.
Півпершоі. Завмирає життя
У кожній вітальні й кухні
Вона іде викидати сміття
У своїй вечірній сукні

Вячеслав Семенко
2019.06.19 20:33
Він прийшов серед ночі
дощем, наче шепотом,
легкий подих зітхання майнув попід віями.
І від нього, такого незнаного, теплого,
незборимим жаданням кохання повіяло.

Потягнулась до нього
крізь сон кожна гілочка.

Ігор Федів
2019.06.19 19:42
Складають рученята оригамі,
Об’єми замінили площину.
Я викликаю пам’ять на татамі,
І нині розкриваю таїну.
Це невідоме чи давно забуте,
Аморфні лінії минулих днів,
Що не бажає серце оминути,
Навіть якщо би дуже захотів.

Марія Дем'янюк
2019.06.19 15:51
Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
Захотілось їй іти радо, без турботи.
І довгесенько вона небом мандрувала,
А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
І спустилась до землі - моститься в затінку...

Сонце сяє, б

Тетяна Левицька
2019.06.19 15:40
Він мене рятував від пустелі,  наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
Простягав дружню руку над прірвою туги
і сльозу відчайдушну цілунками змив.

Дарував  зорепад, зачаровані вірші,
осипав первоцвітом зворушливих слів,
серенади співав соловейк

Ігор Деркач
2019.06.19 09:59
Що не царі, то у твоїй короні.
За очі карі і за голубі
лукава доля вибілила скроні.
І як не потонути у журбі?

Он повновидий сяє з оболоні
як вишитий цілунок на габі.
І лоскотно, і солодко тобі,

Микола Соболь
2019.06.19 08:12
Душа болить. І серце крає щем.
Любити так нелегко Україну.
Де я такого дурня ще зустріну?
Щоби пройти у двох над вирвищем.

Кумпаняться зросійщені брати.
Не та їм віра, влада, ненька, мова…
Мене зовуть, не ладиться розмова.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Мішок
Образ твору Земного повітря небесний мішок,
Пришитий до обрію швом оверлока,
Тримав без турбот янголят і пташок.
І звірів усяких. А з нами - морока.

Де ми виникаємо, там - і біда,
За нами крокують проблеми, як тіні.
Тепер мішковина дірява й худа.
Обладнання якось працює донині.

Захмарний компресор повітря жене
В наземний ресивер живильного газу.
Воно бездуховне і досить курне -
Тож вугільні фільтри псуються щоразу.

Немає начальників і запчастин,
На ладан втомилися дихати труби.
А замість прокладок - скловата й ватин.
В цілому система доходить до згуби.

То краще не буде. Захопить її
Диявольський геній науки розгрому.
Фанфари не гратимуть і кураї,
Радіти-співати не вдасться нікому.

А може, і буде щось краще за все,
За ці дисонанси мої когнітивні...
Краса поетична - вона і спасе.
Щоб тільки була на природному рівні.

2019.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-15 09:42:17
Переглядів сторінки твору 649
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.144 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2019.05.28 12:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 10:10:04 ]
А може, і буде щось краще за все...
цей вірш спонукає, надію несе...

Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:30:35 ]
Несе надію на те, що буде краще, але як завжди і всюди - нашим нащадкам.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 10:20:32 ]
Дякую, дуже зачепив вірш, пане Юрію! Дійсно, все так реалістично. Краса поряд з технологією, яка вбиває красу. Як красі важко врятувати світ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:28:18 ]
Спробував поєднати у вірші. Воно ж усе поряд і в Природі.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 11:22:50 ]
Краса спасе тільки тих, хто вміє її бачити й відчувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 21:31:37 ]
І кому пощастить крім них.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 16:45:28 ]
"Обладнання якось працює донині." Трохи насторожило оте якось. Давайте додамо смислу та експресії. Наприклад, Краще " В обладнанні кубла байдужих ериній".
"... останнього газу." Чому останнього? Далі газу вже не буде? Не буде чистого, але будь-який інший газ буде. Туманно трохи. Пропоную: "...зіпсутого газу".
" Краса, як відомо - вона і спасе.
Щоб тільки була на природному рівні."
До чого тут краса? Тут ідеться про розум та почуття самозбереження. Можна було би написати "Краса, як відомо - і дурнів спасе", але це була би чиста брехня. Не спасе вона бевзів. Аж ніяк. Тому оце мрійливе закінчення пропоную трішки підкоригувати.
Наприклад,
"Бацила смертельна планету спасе,
Та люди не вірять. Чекаю опіній."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 19:10:15 ]
Дякую за ґрунтовний аналіз. Я можу зрозуміти, чому виникли такі думки, якими Ви поділилися.
Все трішки простіше, але це "трішки" врешті-решт набуває інших значень.
Мішок є частиною геосфери.
Фізика та хімія життєвого процесу такі, що без повітря нам немає в геосфері чого робити. Крім як умерти.
Повітря перебуває у русі, який забезпечується природними механізмами. В мене вони технічні: компресори тощо. І я знаю, чому, бо я автор.
Все інше, сподіваюся, зрозуміле.
Краса вірша чи краса життя - все одно краса.
Але я пишу вірш. Мене більше непокоїть його краса.
В ній немає чого робити отим технічним пристроям - у переносному значенні вони вжиті чи ні. Або їм є чого робити з точки зору автора і не лише одного його. Вона може бути суб'єктивною. А та друга - помилковою або в залежності від жанру, віянь тощо.
І от коли є чого робити, то поєднання природних механізмів з технічними і музичними (вони вжиті в переносному значенні. Фанфари та кураї-сопілки) повинно бути гармонійним.
І це мені вдалося, а з яким гротеском - то вже друге питання. Духовне чи бездуховне, з ресиверами чи без. Балонів і іншого технологічного посуду я не згадував.
Ще раз дякую,
Ю. С.
P. S. Так вийшло, що коефіцієнт прозорості вийшов 0,777.
Шкода на нього штучно впливати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-15 21:29:16 ]
От і я кажу: якщо авторові подобаться - так тому і бути! Мої дружні пропозиції хай залишаються пропозиціями. Інколи навіть холості постріли є корисними. Проте подумайте над передостаннім рядком: "Краса, як відомо - вона і спасе." Краса і справді вона, жіночого роду. Але ж це не головне. Нащо про це взагалі казати.
"Краса покарає. Вона ж і спасе". "Краса універсум від глупства спасе". "Краса - це єдиний у світі хосен".
Але тут ідеться про музичну лінію, гармонію, дисонанси, співи. Давайте закінчимо величаво:
"А, може, і буде щось краще за все,
Аніж дисонанси оці когнітивні...
На сцені "Кармен". Бачу Жоржа Бізе,
Стою заворожено я на коліні".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-15 22:28:42 ]
Дуже цікаві пропозиції. Дякую.
Я вже якось казав про он-лайн словники рим, одним з яких я користуюся, і яким Ви.
Ваш значно кращий, а тим, що в мене, мені вже нецікаво користуватися, бо будуть самі повтори. І рими другого чи третього ґатунку.
Четвертий і всі наступні теж не для мене.
А от Ваші збережу для сцени. Для актора або виконавця вона є звичним місцем роботи. А для мене - мало не майбутнім ешафотом, на якому стратити ката повинен я. А не навпаки.
Буде все саме так. І я вже почав діяти навпаки - а саме нікого не слухати і пропагувати своє. Воно спочатку різатиме слух, а потім читач звикне, а критик критикуватиме когось з інших.
І приживуться і балони, і ресивери, і вогнегасники поряд з небесами, земними та неземними чарами, бо вони якими би не були вогнегасниками або балонами, але у переносному значенні вони будуть чимось іншим - лебедями чи чим там ще. Морями чи річками - це вже в залежності від сюжету.
Дякую за увагу і за терплячість.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 04:52:14 ]
Гарна поетика, читається без порогів. І вдалий ритм - ніби розганяєшся на "Феррарі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-04-22 09:34:08 ]
Амфібрахій.
"Мой любімий размєр".©
Дякую,
Ю. С.