ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Федів
2019.06.20 16:36
Із вітром в полі доля розмовляла,
Питалася, кому вона потрібна,
Бажаючих її заполонить немало,
А може взяти лиш людина гідна.
Єдина - з небайдужою душею,
Яка бажає світові служити
І не торгує совістю своєю
Для того, щоби статком володіти.

Світлана Майя Залізняк
2019.06.20 16:06
Перегорнута остання сторінка книги. І як шкода, що – остання! Зібрання творів Світлани-Майї Залізняк “Птахокардія”. Книга водночас нова й не нова, адже в ній, крім нещодавно написаних, зібрано поезії різних років, які вже були опубліковані в попередніх се

Шон Маклех
2019.06.20 15:15
У домі, що збудований з чорного каменю
Мовчать сіровбрані зажурені діти
І дивляться в простір очима-озерами
Синіми, як Лох-Корріб.
Може тому, що в Домі, який збудував лицар
Завжди було тихо – навіть під час падолисту,
Коли шурхотить вітер – там на д

Світлана Майя Залізняк
2019.06.20 13:08
Влетіла скабкою в мізки - і нию гостро.
Я на оціночній межі - Діана Шоста.
Тому вдивлявся...
У мій причт пішов сміливо.
Вітряк хитався-шарудів...
Трамбуєш мливо.

Зелена зграйка горобців - у пива келих.

Петро Скоропис
2019.06.20 12:39
Віко посіпується. Гортань
похлинається схлипами тиші. Європейські міста
здоганяють дне одне на станціях. Запах мила
заважатиме ошелешити мешканця джунглів їх ворогам.
І удоста матиме білих плям
мапа світу, де туфля твоя ступила.

В горлі перш

Микола Дудар
2019.06.20 11:58
Мовчу як тінь після дощу
Вчорашнє вкопую
І згоден вже на нічию
Думками пробую…
Усі живі біля ставка
Соми підплигують
А липень жарить… близько ста
Мовчу відлигою…

Іван Потьомкін
2019.06.20 09:56
Ми по війні ще грали у війну.
Корів і кіз напризволяще кинувши,
Ми лізли в доти, кидали гранати,
Сходилися в рукопашну,
Коли набоїв бракувало...
Пекли картоплю.
Поруч дозрівали міни...
...Не всі ми повернулися з тих воєн.

Любов Бенедишин
2019.06.20 08:27
Я одна тебе любити вмію,
та не маю права – тож не смію,
ніби на любов існує право,
ніби схожі – правда і неправда.
Не зоріє вогник твій – згасає,
і душа не квітне – засихає.
У знемозі прагне зливи, граду,
жде грози, а дощику – не рада.

Микола Соболь
2019.06.20 07:57
Сьогодні дзвони (У) країні б’ють.
Свічки горять і сльози, сльози, сльози…
У кожного бійця життєва путь
Скінчилась у січневі ці морози.

Війни їх не зломив кривавий рок,
Ні «Сомалі», Кадирівці, ні «Вимпел».
У ДАПі смерть завжди була за крок.

Тетяна Левицька
2019.06.20 07:15
Дотики серця,
повне відерце
ягід солодких суниць.
Музика чуйна,
спогад відлунням
в сірих очах голубиць.
Сонце для світу,
море, для вітру,

Олександр Сушко
2019.06.20 05:28
Кривавий сніг обарвлює пастелі,
Пропахла димом--порохом трава.
Зі злом зійшовся ангел на дуелі,
Хоча ні разу ще не вигравав.

Гармати день і ніч плюються гнівом,
Командую: - По кацапурам - плі!
Невдаха цей - то я, крилате диво,

Матвій Смірнов
2019.06.20 00:35
Вона виносить сміття уночі
Вдягнувши високі підбори
У брамі темно. Запах сечі,
Коти та нічні потвори.
Півпершоі. Завмирає життя
У кожній вітальні й кухні
Вона іде викидати сміття
У своїй вечірній сукні

Вячеслав Семенко
2019.06.19 20:33
Він прийшов серед ночі
дощем, наче шепотом,
легкий подих зітхання майнув попід віями.
І від нього, такого незнаного, теплого,
незборимим жаданням кохання повіяло.

Потягнулась до нього
крізь сон кожна гілочка.

Ігор Федів
2019.06.19 19:42
Складають рученята оригамі,
Об’єми замінили площину.
Я викликаю пам’ять на татамі,
І нині розкриваю таїну.
Це невідоме чи давно забуте,
Аморфні лінії минулих днів,
Що не бажає серце оминути,
Навіть якщо би дуже захотів.

Марія Дем'янюк
2019.06.19 15:51
Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
Захотілось їй іти радо, без турботи.
І довгесенько вона небом мандрувала,
А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
І спустилась до землі - моститься в затінку...

Сонце сяє, б

Тетяна Левицька
2019.06.19 15:40
Він мене рятував від пустелі,  наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
Простягав дружню руку над прірвою туги
і сльозу відчайдушну цілунками змив.

Дарував  зорепад, зачаровані вірші,
осипав первоцвітом зворушливих слів,
серенади співав соловейк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Дивись
Я не біла ворона, лише не такий, як усі,
На усміхнену кривду спокійно дивитись не можу.
От і впала із неба анафема громом грози,
На схизматика висі оскалилися зловороже.

Каже Батько-Творець: - О, холопе! Ну, як же ти міг
Заогудити словом невдячності божеську владу?
Не ропщи! Воля Бога - це манна, а вбивства - не гріх,
Помолися смиренно і мовчки гаруй до упаду.

Я не згоден! На Сході в боях помирають брати,
А добро витікає з країни щодня ручаями.
Ти це зло, ненажерне як тля, на землі породив
І у світ відпустив, щоб воно харчувалося нами.

Із залізними сітями з пекла з'явились чорти,
Отже, вирок сумний. Прощавайте, пора на заклання.
Буду сірку гарячу хлебтати замісто води,
Закують кожну думку строптивця у вічні страждання.

Серце вилами гострими люто наштрикує біс,
До хреста притулив, буде цвяхи вбивати у руки.
Ну, а ти, мій ошуканий брате, уважно дивись
Як за тебе й нащадків поснулих терпіть буду муки.

16.04.2019 р.









Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-04-16 12:00:55
Переглядів сторінки твору 300
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.992 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.992 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.06.20 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 13:57:29 ]
НАВЗА́ЄМ, присл., діал. Взаємно. Знов регіт розлігся, знов жарти навзаєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 318); Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (Павло Загребельний, Диво, 1968, 255).


збіг муму немилозвучний і псує

терпітиму муки.

де поснулі нащадки? гарують на хазяїв



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 16:09:12 ]
Що Ви тут насплітали, Олександре?

По-вашому виходить, що оту "усміхнену кривду" вашому білому і пухнастому ліргерою - Бог послав.
і висі у вас скаляться, і все зло, включаючи з вбивствами - з Неба. Ага... Бог "зло породив". І бісів на додачу... Хм.

Ви усвідомлюєте, що мелете?

Попри те приміряти вкотре на свого ЛГ роль розіп'ятого Христа - не цураєтесь. Про муки торочите...

У мене нема слів...
Тю на вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-16 16:38:29 ]
Прости мене грішного і утримай від іронії. Не звикли люди ще думати абстрактно. Альтернативне бачення дійсності, навіть суб'єктивне та невірне в корені, викликає лють і непорозуміння. Ви сприймаєте казку як дійсність, а дійсність як казку. От що з людьми роблять вибори. Чи я помиляюся?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 22:01:42 ]
До упаду - русизм на римі, і ти хочеш когось учити писати? Замісто - замість - також русизм. Я не кажу вже, що весь твір - смислова беліберда. Нп сході гинуть брати ісуса - по чому - не по крові точно! По духу - теж ні! Ісус - це великий брехун, який завів народи у духовне рабство, а на сході гинуть святі люди - горді орли.
Наробив ти, христе, лиха - так великий Тарас писав. Натворив, Сашко, дурниць ти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-17 06:36:13 ]
Ці русизми, друже, це давно забуті українізми. В словниках синонімів ці слова є. Отже, критика знову пролетіла мимо. Питав у фахівців чи можна ці слова вживати. Виявляється можна.
А стосовно суб'єктивності написаного не сперечаюся. Тут літгерой і справді вийшов якийсь не такий як треба, як і всі ми, грішні поети та графомани.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-17 08:17:40 ]
Викинь свої словники на смітник. Вони, дурню, творилися в радянські часи для русифікації. До упаду - до знемоги - ось істинно український відповідник, як не можеш риму під нього підігнати, то я тобі можу показати, як це робити - дуже легко. Замісто - за село - ще й двочитання, бовдуре, як можна таке лишати? Невже твої консультанти тобі нічого не кажуть? Курам на сміх - твоє письмо і твій вірш! Хоч би вже замість вжив, було б вірно... Ти й тут упертий, як осел, несмак свій захищаєш. Себе росту позбавляєш!
А зміст вірша це повний морок і ... Добре, що хоч це збагнув!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-17 15:16:34 ]
Як і завжди, кажеш глупство. Я ще з десяток фразеологічних зворотів можу назвати. І всі вони рівноцінні. Від класичних до вульгарних, від народних до академічних. Навчися мислити широко, напружуй уяву і все зійдеться. Шануймося.