ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.04.20 13:46
Ходять янголи по світу
білосніжні крила,
зазирають в кожну хату
чи добро вродило.

Чи достатньо на причілку
світлячків ласкавих,
запускають в тишу бджілку,

Володимир Бойко
2019.04.20 10:45
Знаю – кожної весни,
Наче поторочі,
Довгохвості нявкуни
Верещать щоночі.

Я на виклики оці
Вчасно реагую –
Сплю в зимові місяці,

Ярослав Чорногуз
2019.04.20 05:47
Кохана, серцем тихо завесній,
Чекає квітка на любові благо.
Розкрийся, мов пелюсточка, мені,
Сідає джмелик чарівний на пагін.

І вже тремтить суцвіття молоде,
Вібрує все, хмеліючи від ласки.
І струм єством окриленим іде,

Ніна Виноградська
2019.04.19 21:32
Козацький цвинтар. Вікові хрести
Вросли наполовину в рідну землю.
Тримати і у вічність їх нести
Так важко їй від болю.Час недремний

Оберігає воїв, що з могил
Уже ніколи на коней не скочуть.
Бо віддали життя і стільки сил

Любов Бенедишин
2019.04.19 18:27
Пригадаю - і світ мені світиться,
і бентежить душі тихе озеро.
Як же нам пощастило зустрітися
в цьому безмірі: Часу і Простору?

Впала зірка. Скотилася жеребом
у бажання моє незагадане...
Пахне спогад тюльпанами й березнем,

Адель Станіславська
2019.04.19 18:25
Кажуть, вибір до двох спростився...
Кажуть, вибору в нас нема.
Хоч би з Неба Христос спустився,
бо надворі така зима
серед цвіту весни,
аж страшно...
...Вербний хід і осанни спів...
Українонько горопашна,

Тетяна Левицька
2019.04.19 13:59
Сповіддю спокутувала гріх,
з молитвами протяг тихо хлипав.
Теплі сльози крапали до ніг,
- Я люблю чужого чоловіка!

Ніжності не пити із лиця -
чуйний, зорепадний, білий сокіл.
Не зривай горіха  до вінця

Віктор Кучерук
2019.04.19 10:42
Коли розвіються тумани
І зникнуть запахи весни, –
Про мене згадувати стане
Хтось несподівано сумний.
І не очікувано буде
Звучати чийсь далекий спів
Про щем посіяний у грудях
Весняним чудом почуттів.

Ніна Виноградська
2019.04.19 09:11
Впускаємо троянського коня
У дім наш, у світлицю, в серце й душу.
Щоб вже не знати спокою ні дня,
Розшукуючи в океані сушу.

Бо хтозна, що чекає нас тепер,
Тож балансуєм між війною й миром.
Живеш сьогодні, а назавтра – вмер,

Олександр Сушко
2019.04.19 08:14
Який же цей чудовий світ!
Достоєн полотна і вірша!
... Упав у грязь пахучий плід -
На тин дружок садок мій ріже.

Шляхами з товченого скла
Ступаю босою ногою.
А юнь безхмарною була,

Микола Дудар
2019.04.18 23:12
Я бачив Смерть. Вона була звичайна
Увічлива, спокійна… без емоцій
Відмовилась було від мого чаю
Мовляв, колись… але не в цьому році
Я задивлявсь в ЇЇ глибокі очі…
Крутилось коліщатко кінострічки
Було у Ній приємне і пророче…
І небо, океан… можливо

Світлана Ковальчук
2019.04.18 21:44
Се подих слова.
Дерево - як тіло,
сухе, і тепле,
і пропахле глицею.
А ще душа,
до сповіді доспіла,
а ще ті сосни,
що старими птицями

Сергій П'ятаченко
2019.04.18 21:13
Завдання птахів нагадати нам вкотре про вирій.
Завдання весни – це, як мінімум, вчасно прийти.
І взяти на облік зимові хвороби й зневіри,
Під звіт всім роздати по дрібці жаги й теплоти.

Стоїть березіль, мов лелека, в снігу по коліна.
Під снігом ще

Віктор Кучерук
2019.04.18 20:25
Тобі подобається світло...
Мене приваблює пітьма
Тим, що від яблуньок розквітлих
І тіні жодної нема.
Тебе завжди лякає вітер…
Мене гнітить одвічно штиль
Тим, що проросле зерня літер
В рядки кидаю без зусиль.

Ігор Герасименко
2019.04.18 17:49
І мечами, і свічками кличете:
"З криці й висі принципи візьми!"
Пізно, милі білопінні грицики,
білолиці лицарі весни!

Ви, напевно, зиму всю батрачили,
та зусилля не в пусту потрачені
на роботу й квітоінститут,

Юрій Лях
2019.04.18 13:44
Холодний Яре, ворог на порозі!
Скажи, у час, коли вогонь пала,
Як нам не вибрать в гетьмани пронозу,
Що приблукала в нашому обозі,
Та в битви час нам в зашпори зайшла?

Як нам не вибрать замість отамана,
Що супротив орди удар тримав,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Дивись
Я не біла ворона, лише не такий, як усі,
На усміхнену кривду спокійно дивитись не можу.
От і впала із неба анафема громом грози,
На схизматика висі оскалилися зловороже.

Каже Батько-Творець: - О, холопе! Ну, як же ти міг
Заогудити словом невдячності божеську владу?
Не ропщи! Воля Бога - це манна, а вбивства - не гріх,
Помолися смиренно і мовчки гаруй до упаду.

Я не згоден! На Сході в боях помирають брати,
А добро витікає з країни щодня ручаями.
Ти це зло, ненажерне як тля, на землі породив
І у світ відпустив, щоб воно харчувалося нами.

Із залізними сітями з пекла з'явились чорти,
Отже, вирок сумний. Прощавайте, пора на заклання.
Буду сірку гарячу хлебтати замісто води,
Закують кожну думку строптивця у вічні страждання.

Серце вилами гострими люто наштрикує біс,
До хреста притулив, буде цвяхи вбивати у руки.
Ну, а ти, мій ошуканий брате, уважно дивись
Як за тебе й нащадків поснулих терпіть буду муки.

16.04.2019 р.







Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-04-16 12:00:55
Переглядів сторінки твору 207
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.04.19 08:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 13:57:29 ]
НАВЗА́ЄМ, присл., діал. Взаємно. Знов регіт розлігся, знов жарти навзаєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 318); Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (Павло Загребельний, Диво, 1968, 255).


збіг муму немилозвучний і псує

терпітиму муки.

де поснулі нащадки? гарують на хазяїв



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 16:09:12 ]
Що Ви тут насплітали, Олександре?

По-вашому виходить, що оту "усміхнену кривду" вашому білому і пухнастому ліргерою - Бог послав.
і висі у вас скаляться, і все зло, включаючи з вбивствами - з Неба. Ага... Бог "зло породив". І бісів на додачу... Хм.

Ви усвідомлюєте, що мелете?

Попри те приміряти вкотре на свого ЛГ роль розіп'ятого Христа - не цураєтесь. Про муки торочите...

У мене нема слів...
Тю на вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-16 16:38:29 ]
Прости мене грішного і утримай від іронії. Не звикли люди ще думати абстрактно. Альтернативне бачення дійсності, навіть суб'єктивне та невірне в корені, викликає лють і непорозуміння. Ви сприймаєте казку як дійсність, а дійсність як казку. От що з людьми роблять вибори. Чи я помиляюся?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-16 22:01:42 ]
До упаду - русизм на римі, і ти хочеш когось учити писати? Замісто - замість - також русизм. Я не кажу вже, що весь твір - смислова беліберда. Нп сході гинуть брати ісуса - по чому - не по крові точно! По духу - теж ні! Ісус - це великий брехун, який завів народи у духовне рабство, а на сході гинуть святі люди - горді орли.
Наробив ти, христе, лиха - так великий Тарас писав. Натворив, Сашко, дурниць ти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-17 06:36:13 ]
Ці русизми, друже, це давно забуті українізми. В словниках синонімів ці слова є. Отже, критика знову пролетіла мимо. Питав у фахівців чи можна ці слова вживати. Виявляється можна.
А стосовно суб'єктивності написаного не сперечаюся. Тут літгерой і справді вийшов якийсь не такий як треба, як і всі ми, грішні поети та графомани.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-17 08:17:40 ]
Викинь свої словники на смітник. Вони, дурню, творилися в радянські часи для русифікації. До упаду - до знемоги - ось істинно український відповідник, як не можеш риму під нього підігнати, то я тобі можу показати, як це робити - дуже легко. Замісто - за село - ще й двочитання, бовдуре, як можна таке лишати? Невже твої консультанти тобі нічого не кажуть? Курам на сміх - твоє письмо і твій вірш! Хоч би вже замість вжив, було б вірно... Ти й тут упертий, як осел, несмак свій захищаєш. Себе росту позбавляєш!
А зміст вірша це повний морок і ... Добре, що хоч це збагнув!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-17 15:16:34 ]
Як і завжди, кажеш глупство. Я ще з десяток фразеологічних зворотів можу назвати. І всі вони рівноцінні. Від класичних до вульгарних, від народних до академічних. Навчися мислити широко, напружуй уяву і все зійдеться. Шануймося.