ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2019.08.23 18:41
Із Анни Ахматової

В Кремлі не йде життя - Петро це певно знав,
Там звірства древнього іще кишать мікроби;
Бориса дикий страх і всіх Іванів злоби,
Та самозванців чвань, та скін народних прав.

(2015)

Юлія Радченко
2019.08.23 18:14
Мій любий, Ви, певно, забули, що я вже чужа й вже ніколи до Вас не прийду.
Відтоді, як це зрозуміла, ніколи Ваш дім не здавався таким ще великим...
Та третя зозуля з моєї старої верби знов мені накувала біду.
Була вона дуже самотня, німа, її голос трем

Ірина Залюбовська
2019.08.23 17:25
В зелень поєднані золото й просинь.
Серпень! Цей місяць хворіє на осінь.
Осінь стрілою крізь серпень летить:
плаче - болить.

Вмите росою, туманом повите,
прийде замріяне бабине літо.
Осінь струною в повітрі дзвенить:

Василина Іванина
2019.08.23 16:13
Літо чіпляється за серпень
чіпляється з усіх сил
в"юнкими пагонами гліцинії,
крихкими стеблами винограду,
підступними колючками ожини,
сивими стеблами полину,
вузлуватими петровими батогами,
високими золотими різками -

Нінель Новікова
2019.08.23 15:30
Накотяться хвилі душевні з таємних глибин
І м’яко затихнуть, впадаючи в лагідну сутінь.
Народжена ніжність, фарбована в аквамарин,
Плете візерунки на чорній кримпленовій сукні.

Зариюсь щокою у гриву розпущених кіс…
Вдихну аромати п’янкої знемоги па

Марія Дем'янюк
2019.08.23 14:53
Місяць-серп бере у руки нічка,
Буде зорі в темнім небі жати,
Ще палають ясно зоресвічки,
Та пора світанок сповивати.

Сніп рожевий зорей світоясних,
Хай угледить ясночолий ранок -
Сяєво думок, надій прекрасних

Віктор Кучерук
2019.08.23 13:14
Я іду, обтяжений роками,
Втомлено радіючи життю, –
І щораз дивуюся без тями
Кожному новому відкриттю.
Скільки їх, неждано й безупинно,
Видимими робиться мені
В час оцей, коли роки повинні
Погасити тліючі вогні

Сергій Губерначук
2019.08.23 12:08
Коли кордони розривали Україну,
єдиний розділяючи народ,
з громади завжди піднімалася людина
і рятувала від лихих негод.

За нею йшли вперед, їй вірили, бо знали,
що Україна в нас – на всіх одна,
що той, якого люди більшістю обрали,

Тетяна Левицька
2019.08.23 11:37
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
Ніхто не озветься на біль і поразку.
В чужім пересерді, в байдужій юрбі
у саван закутати долю не важко.

Без скиглення, смутку пустих нарікань,
усіх не вини ти в своїх долепадах.
Зри в корінь падіння, розверзлася

Олена Малєєва
2019.08.23 07:38
Ластівка впала з неба
Десь за оті кущі...
Не знаю, чи жити треба
Отак навпростець, мерщій.
Вітер волоссям хапати,
Спраглі шукати вуста,
А по ночах рахувати
Рудих слоненят до ста.

Микола Соболь
2019.08.23 06:17
Давно відомо, що життя це – рух
І молодь він підштурхує до сили.
В здоровім тілі є здоровим дух!
Лінь доведе любого до могили.

Сигнал свистка. Всі, хто живий – ставай!
У дві шеренги. Нумо на зарядку!
Фізрук – останній в школі самурай.

Олена Малєєва
2019.08.22 22:39
Тане морена...
Музика дивна.
Ти, мов струна.
Я неземна, я навіжена
Дивна, скажена.
Твоя. Одна.

Ти зовсім близько.

Іван Потьомкін
2019.08.22 14:23
Небажаних гостей приймать найкраще в піст. *Більше гонору, аніж гонорару. *Байдуже, в яку щоку намірилися бить, - не підставляй, боронь боже, другу. *Боїмося не смерті, а форми відходу з життя. *Політика – брехня в обкладинці справдешній. *Як суддя

Любов Бенедишин
2019.08.22 12:52
Якщо не вчора, не сьогодні -
тоді колИ ще?

...Зненацька виринув з безодні,
на смуток ближче.
Душа тремтить
шалено-рвійно:
чи в рай, чи в пекло.

Тетяна Левицька
2019.08.22 12:42
Де двоє там рада, де третя, там зрада.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Вродилася квітка - душиця, відрада,
та гичкою, рястом до сонечка пнуся.
----------------------------------------
Знов у самітню тишу кутаю гріхи,
ще небеса втрачати не го

Олена Побийголод
2019.08.22 12:26
Із Ігоря Сєверяніна

Той уряд, що нацьковує цензуру
на мислячих, - повинен впасти вмент, -
отак, як виставляю я цезуру,
щоб владу відокремити ущент.

Якщо ж суспільство нехтує огидно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Козак Дума (1958) / Вірші / Переспіви

 Відкритий лист*
Вас повідомити повинен –
ми не вручили адресату
листа, що совісті хватило
у вас направити солдату.

А не отримавши листа,
не був він ранений паскудством,
не втратив розум і вуста
не проклинали те розпутство.

Коли він піднімав бійців
в атаку біля терміналу,
безцеремонність ваших слів
душі його не розривала.

Як тяжко в бій він крокував,
мотузкою стягнувши рану,
лист кілометри ще долав,
тоді, на щастя, було рано.

Коли на землю враз упав
і смерть закрила йому очі,
листа того він не читав,
бо не дожив герой до ночі.

Вночі, поклавши в плащ-палатку,
у темноті міському парку,
ми схоронили після схватки
його під невелику арку.

На обеліску зірка там,
тополя ще, висока дуже.
Та зрештою забув, що вам
усе оте уже байдуже.

Лиш вранці, всупереч образі,
з причини смерті адресата
послання ми читали разом –
пробачте нам, простим солдатам.

Як пам‘ять вас збиває з толку
і ви забули про свій лист,
від імені усього полку
я нагадаю його зміст.

Писали ви, як другий рік
дісталися у город хлібний,
у вас вже новий чоловік,
а він вам більше не потрібний.

Що ви не знаєте біди,
живете хороше, в достатку.
Нема ніякої нужди
у лейтенантськім атестаті.

Листів щоб більше не чекав
і вас не утрудняв би знову…
Так, саме так – „не утрудняв“,
болюче відшукали слово!

І все, і більше ні гу-гу…
Перечитали терпеливо
ми ті слова, що на снігу
в розлуки час в душі знайшли ви.

„Не утрудняй“, „муж“, „атестат“…
На що ж ви серце проміняли?!
А він же був герой, солдат!
Ми з ним за вас тут помирали…

В розлуці жити – серце бити,
не всяк її лиху здолає.
Не кожен зможе вік любити,
на жаль, в житті усе буває…

Хай не любили вже ви більше
і він уже не був потрібен.
Нехай уже жили ви з іншим,
Бог з вами й тим нікчемним злиднем,

але ж який солдата гріх,
що часу вільного не знає!
Що захищаючи вас всіх,
себе три роки „утрудняє“…

Що ж написати не змогли
хай слів гірких, та благородних?
В своїй душі ви не знайшли?
Так зайняли б в кого завгодно!

Бо у Вітчизні нашій єсть
немало чистих душ, високих.
Вони б вам виявили честь
і ваші згладили пороки.

Вони б за вас слова знайшли,
щоб підбадьорить чоловіка.
Від нас уклін їм до землі
за серце добре і велике!

Не вам, жіночому загалу,
від нас відірваних війною
ми написати побажали,
щоб знали – ви тому виною.

Чоловіки на фронті тут,
із ворогом в борні й собою,
з тривогою якоюсь ждуть
листів із дому перед боєм.

Ми начиталися лайна,
тепер тихцем усі жалкуєм –
а раптом все ж ви не одна,
й такого хтось іще скуштує…

На суд дружин пошлемо вас,
їх імена ви забруднили.
Хоча всього лише на час
листом нам мозок отруїли.

Нехай поставлять вам в вину,
що душу чорну ви ховали,
любили лиш себе одну
і за дружину видавали.

А бувший чоловік – убитий,
все добре, забавляйтесь з новим.
Він мертвий, вже на тому світі,
не потривожить зайвим словом.

Живіть, а він вже без вини
не відповість і не напише.
Вже не повернеться з війни
й під руку вас не стріне з іншим.

Лиш за одне його прощати
прийдеться вам, продажна юдо.
За те, що з місяць доставляти
іще листи вам пошта буде.

Нічого вже не зробиш тут –
листи від кулі повільніші.
Вони у вересні дійдуть,
хоч згинув місяцем раніше…

Без вас там жодного рядка
немає й це вам неприємно.
Так я від імені полка –
беру назад все те напевно!

Прийміть в кінці уже й від нас
презирство наше, на прощання.
Всі ті, хто зневажає вас –
покійного однополчани.

* Твору Констянтина Симонова „Открытое письмо женщине из г. Вичуга“.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-20 12:55:35
Переглядів сторінки твору 33
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.587 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.260 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.15 21:39
Автор у цю хвилину відсутній