ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 59. 33. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-27 11:34:35
Переглядів сторінки твору 4349
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.28 19:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-04 09:35:48 ]
Коли мерзне голова (сезон, стрижка etc), то звертаюся до Ваших творів.
Починають пухнути мізки. Виділяється тепло.
Голова працює.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-23 12:21:49 ]
... на здоров'я - дякую... за оптимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-23 13:19:24 ]

А ось для мене цікаво було би почути мотивовані заперечення мого, наразі, абсолютного переконання в тому, що т.з. "розум" - це "простір" існування. )
І цих просторів вистачає )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 12:21:07 ]
... загалом... Кант розділяє розум-Vernunft та розсудок-Verstand – буття-Dasein і снування-Existenz... - думаю - якщо говорити про конкретний предмет та метод.
... але - коли узагальнювати - то, певне, "... просторів вистачає"... хоч - переконуюсь - що всяке мислення відбувається по Канту... його метод в різних перекладах - надто спрощено - важко сказати, що не розумієш Канта... якщо маєш себе за розумного... каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 13:16:03 ]
Якщо "розум" особи - це таки простір його буття, тобто, - простір, освітлений його особистою свідомістю, тоді, за логікою, "зрозуміти" Канта - це повністю його охопити?
"Мати себе за розумного", начебто, теж не обов'язково за "дуже розумного", аби Канта охопити ).

Щодо "мислення" - то воно теж навряд чи відбувається по Канту. Все живе "мислить". Багато нових даних з'явилося з часів Канта. І цих даних значно більше, аніж все, на що опирався "мислитель".
До речі, "мислення", це і вибудова голографічних перспектив на, скажімо, т.з. "тілесних" рівнях нашого буття.От задля чого вибудовувати ці перспективи, і за для кого , навряд. чи в Канта є відповідь. Бо це, скажімо, "нові" питання - над архаїкою тогочасного бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 14:07:28 ]
... так - воно звісно... але коли "мислення" як метод, має у собі спосіб сумніву... і ось цитата, з останньої публікації, навмання: "А кінцевий намір, до чого зведуться спекуляції розуму в трансцендентальному (задля виходу за межі) вживанні, стосуватиметься трьох предметів, конкретно: свободи намірів (Freiheit des Willens), безсмертя душі, і буття Бога"... Зрештою Кант впирається у пошуках... що той пошук-якоїсь миті, мусить бути, останній... (übrig-зайвий), але я собі вільний... у вічних пошуках... завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 14:27:02 ]
Схоже, що це навіть критики не потребує, настільки вже архаїчна інформативна база. Звідси і архаїчне використання термінів. Бо і "мислення", нмсд, не є методом, ні "спекуляції розуму" також не існує в більш широкому плані,аніж погляд на це Ніцше, ні Бога в уявленні Ніцше, ні "пошуку", який виходить з поняття "розум"...

Кожен "мислитель", вже не кажучи про тих, які претендують на статус "філософа", мав би дати прості і зрозумілі, не суперечні хоча би людському досвіду, означення що таке "буття", а що "небутття", що таке "живе", і що "неживе", "існує" - "не існує", "є" - "не має". І тільки після того ускладнювати, і бажано ускладнювати від "початків" - тобто, не "звідси", а від "існує" - "не існує", "є" -немає" - просто і зрозуміло. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:28:47 ]
... мене особисто... подібне наближення до абсурду - влаштовує... як існуюче-Existenz в свідомості...
... щоб зрештою: "свободі намірів (Freiheit des Willens), безсмерттю душі, і буттю Бога" - зрештою бути-Dasein поза свідомістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:31:16 ]
Тут я з вами повністю згоден, особисте сприйняття завжди доленосно невипадкове. Отже, все недарма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:42:53 ]
...ще маю сказати, що простої правди, в Канта, - годі шукати...
Вірніше - в цілому світі - Ейнштейн - зрештою - показує нам язика - а ракети в космос літають і ... практичний розум в Канта є... а я - поміж того всього - люблю себе відчути дурнем - повним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:40:55 ]
Можливо Ейнштейн не переконливий приклад, він, схоже, помилявся в більшості своїх заплутаних поглядів. Ще за життя йому довели, що він помилявся і зі сталою швидкістю світла, і з ефіром. Тож, нмсд, Ейнштейн, як і Ніцше, як і безліч інших науковців і ненауковців, коли не здатні формулювати просто і ясно свої доктрини, починають всіх і себе заплутувати.
І якшо вам цікаво, ракети літають не з огляду на теорії Ейнштейна (хоча він сам нічого такого, фундаментального, здається, і не народив, лише узагальнював чужі винаходи). А ракети літають з огляду на купу силенну емпіричних поправок. Без них кудись потрапити, кажуть, проблематично...
Щодо "дурня" не все так просто, як на мене, щось не зрозуміти пристойніше, аніж обманювати людство, навіть не навмисно...