ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 На межі...
1.
Вимарювала з безвісті. Гукала.
Очікувала на межі надій.
А мрія розбивалася об скали
Жалів, насмішок, випадків, подій…

І ось, нарешті! Не здалось – вітрила!
Червоні (надивитися дозволь!).
…Кораблик паперовий (де носило?)
Пливе до посивілої Ассоль.

2.
Оговтуюсь, немов після цунамі.
Шаленство думки. Хвиля почуттів.
…Ті ж обрії. Та ж тиша поміж нами.
І вже бракує голосу, не слів.

02.05.2019



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-02 08:49:17
Переглядів сторінки твору 3398
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:05:21 ]
....очікування на межі надій ----- як ходіння по лезу.....
чуттєво.
Хай із тиші вихлюпують вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 11:24:46 ]
Так...
Дякую за розуміння, за тонке відчуття тої гострої грані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 13:02:35 ]
Посивіла - це ще не ознака старості. Тим паче, що не бракує слів. А голос, мабуть, менш вартісний, ніж розголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:14 ]
Так... але коли нема вже голосу, як озвучити слова?
хіба на папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-02 16:01:29 ]
Якщо ЛГ асоціюється х Ассоль, то можна

Вимріювала обрії веселі...

Тоді вимальовуєтья підмет і рима до українських скель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:05:45 ]
Вимальовуйте )
я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 19:01:20 ]
Так, пані Любове. Життя - це мить. Щойно зайшов у двері, а вже потрібно виходити. А мрії та кохані люди теж старішають. Прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-02 20:06:51 ]
Дуже.
І мудрішають - принаймні, це радує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:33:28 ]
...не всі..........)))


Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
Волос сивіє, а голова шаліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-03 08:35:14 ]
мрії не старішають.......... як і душа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:36 ]
так)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-03 08:49:06 ]
Любове, гарна назва вірша! Ассоль сива, така
трепетна! Скільки б людині не було років вона не перестає мріяти...кінцівка, дуже сильна. Це той випадок, коли ком у горлі і слова застрягають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:08:58 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 08:08:19 ]
Любо, вірш трепетний, глибокий, примушує замислитись і справді - одважно мріяти!
Але русизм, ще й на на римі - скали, (коли є скелі! - питомо українське слово!) для такого майстра, як Ви, неприпустима річ!

Згадалося симоненкове:

Ой, ті плавання невеселі,
(Як від правди себе втаю!)
Розіб"ється човен об скелі,
Об холодну байдужість твою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-07 09:12:03 ]
Ярославе, Ви думаєте, що такий "майстер" як я не знає, що в українській мові є слово скеля?)
Але я також згадую франкове
"Лупайте сю скалу!"

Тож дозволила собі дозволити. Дозвольте й Ви мені.

Дякую за відгук.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 15:40:34 ]
Я не сумнівався ніколи, що знаєте, дорога Любо. Тим дивніше мені було і бачити "скали". Проти класика не попреш, звісно, але він писав усе ж таки більше діалектною мовою, де багато таких словечок, на відміну від Вашого твору, Любо, Ви ж пишете, усе таки, літературною мовою. І це слово - специфічне - у Вас одне таке у вірші, на відміну від франкового. Там крім скали є і се, і сесю - тому воно там більш правомірне. А тут, в літературній українській мові законодавець - не Ваша Львівщина, і не моя Вінниччина, а більш центральні області - Києво-полтавський діалект. Якби Ви створили такий вірш, де крім скал, були б, фоса, бамбетлі, вертути, урльопи, тоді - інша справа! Як на мою, звісно, суб"єктивну думку! Творчих успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:08:21 ]
Дякую!
Ну приймаю я це слово до серця, нарівні зі скелею, хоч убийте.
Так як Ви, дорогий Ярославе, приймаєте застарілі закінчення мила(я), любоа(я) і т.п. Чи інверсії, які любі Вашому серцю. Маєте повне право.

І, до речі, я не єдина в сучасній літературі, хто його (скали) й нині використовує. От недавно Майя Залізняк використала у вірші. А її мовному чуттю я теж довіряю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:34:19 ]
Справді? Дивно. Адже Майя якраз із Полтави родом. Ну що ж, кожен має свої уподобання, звісно. Тільки ж ці мої уподобання, про які Ви сказали інверсія і архаїчні закінчення - не русизми! Колись сперечався із Павлюком. Він полюбляє слово "стакан", бо у них на Волині воно вживане! Коли я йому зауважив, що це русизм, він сказав так: Заберемо це слово у москалів! Те ж його дивацтво, бо він це з дитинства чув, до цього звик. Один русизм я б забрав у москалів, це - благоухание - фантастично красиве слово. У нас такого немає. А наша мова вважається милозвучнішою і мелодійнішою, ніж російська...
Вибачайте за наполегливість! Творчих перемог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:36:47 ]
Так, у кожного свої дивацтва)))

Дякую!Навзаєм.

Я люблю рідну мову, як Ви, як Павлюк, як Майя... і багато-багато інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-09 16:45:11 ]
Майя з Пирятина родом, росла в Яготині.....
Пишу і скеля, і скала........
Благоухание....пахотнява...не гірше.