ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віта Парфенович
2019.08.20 22:23
Він тихо постукав у двері готельного номеру. Ліна відчула, що то саме він. Він прийшов,бо імпульс було відправлено. Затаївши дихання, Ліна ще раз прислухалася. Серце шалено гупотіло. Стук-стук-стук – три рази, як і передбачала. Тричі – ніби за таємничо

Олексій Кацай
2019.08.20 19:37
ледь стримуючи шал,
по влучно зламаній прямій,
яка окреслює квартал
моєю тінню, а у ній –
пітьма,
в якій сховавсь крутій,
що всі прямі усіх надій
зламав уранці крадькома.

Микола Соболь
2019.08.20 14:56
Середньостатистичний пацифіст
Країну тягне у багно війни.
Вже краще м'ясо пожирати в піст,
Аніж рожеві уявляти сни.
На побратимі веселиться крук,
Очата не закрив (хоч охолов)
І автомат не випустив із рук –
Козак, боєць… Ніяк не із хохлов.

Олена Побийголод
2019.08.20 14:06
Із Василя Олександрівського (1897-1934)

Біле розложисте поле,
віхи край довгих доріг;
серце від смутку та болю
я захистити не міг.

Млиста негода злоститься...

Олександр Сушко
2019.08.20 11:31
Я для кошерних гоїв, мов шпичак,
Бо наскрізь бачу їх гендлярську вдачу.
Малеча перестрибує рівчак,
А хохлачок через державу скаче.

З м'ясцем-сальцем на ярмарок спішить,
Ярмолку й пейса бгаючи під шапку.
Відкрийся, друже! Скинь тягар з душі!

Сергій Губерначук
2019.08.20 10:55
Мій палац стоїть на кордоні
архітектури і декорації.

Люди-ляльки живі-картонні
зазнають трансформації.

Лише одна половина – сцена.
Інша – глибока оглядна зала.

Ярослав Чорногуз
2019.08.20 07:15
Без тебе білий світ - пустий,
Усе, що в ньому є - немиле.
І буде зла рука вести
Мене безжально до могили.

В розлуці кожна мить - як ніч.
О що під серцем жаско млоїть?
Не йде і сон тоді до віч,

Галина Кучеренко
2019.08.19 22:16
По зеленій траві веселиться розмай
Та в розквітлім саду ще не знайдеш плодів...
Не печуть коровай із зелених хлібів...
Для насіння достигле зерно обирай...

© 19.08.2019

Домінік Арфіст
2019.08.19 20:49
душі, о Господи, не суду – саду…
де виросли життя дерева...
де у мені блаженно мліє Єва...
і вибір є – не вибирати зраду...
любов сміється з вибору… надія
лиш там де всі рахунки несуттєві…
у світло виривається Марія
і віддає своє осяння Єві…

Олександр Сушко
2019.08.19 17:50
Я не брехун - казкар або політик,
До істини прямую навпрошки.
Зі мною хочуть всі жінки дружити,
А їхні благовірні - навпаки.

Мене уздріють - корчаться в судомі,
Хапає люд ножа або колун.
Чому такий суворий

Ніна Виноградська
2019.08.19 16:09
Який ти чорний,
Білий-білий світе,
Де від печалі
Зламані вуста.
А на снігу -
Замерзлі свіжі квіти.
Застиглий погляд,
В серці пустота.

Іван Потьомкін
2019.08.19 12:08
Не думай і ні в кого не питай,
Скільки тобі ще жить судилось.
День кожний ненаситно поглинай,
Байдуже при силі чи безсилий.
Якщо є що робить
(Ну, там майструвать, творити музику чи мудрувать над віршем,
Розводить квіти, садить дерева, марки збирать

Сонячна Принцеса
2019.08.19 12:04
Де я тебе чекала -
танув сніг
у снах моіх,
у сонячному герці...
У кожному такому
дивосні -
зорею сходив
у моєму серці...

Ігор Деркач
2019.08.19 11:24
Я тішуся собою однією.
Куди захочу, то туди й лечу.
Ось піді мною – наче, Піренеї...
На таці – круасани. Я плачу
і за меню, і за свою удачу,
за океан і небо голубе...
Але чому я, у долоні, плачу,
що не побачу іноді тебе?

Сергій Губерначук
2019.08.19 10:39
Розлогі простори розораних нив,
роззорених сутінок темне безмежжя.
Я йду по землі, бо бажання звільнив
і більш не літаю в світи протилежні.

Я йду по ріллі на те світло земне,
яке на стовпі, над хлівом, у хатині.
Я йду, щоб бездумно любили мене

Олександр Сушко
2019.08.19 10:04
Подам свій голосок із тилу
Я ж - патріот, не "cosa nostra".
Накрию совість підопрілу
Благеньким клаптем благородства.

Не воював, але при владі,
А був Майдан - жував у ліжку.
Тому життя у шоколаді,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Верста (1994) / Проза

 Казка про принца в масці
— …Добраніч, Алісо!
— Мамо, але ти обіцяла розказати мені казочку! Ну будь ласка.
— Звісно, я пам’ятаю. Тоді зручно лягай, заплющуй очі й уважно слухай. Сьогодні я розповім незвичайну історію…
— Про чарівну фею і Попелюшку?..
— Ні, не зовсім. Слухай!..

«Казка про принца в масці»

Багато років тому у великому королівстві… Ну…

<…>

Багато років тому жив принц. І було в принца велике і гарне королівство, засіяне квітами й високими деревами на березі моря. Це королівство він цінував, як своє життя.
Але було в нього дещо більше за королівство й палац. Точніше дехто. Це була його принцеса. Вона…
— А яка вона була?
— Дай згадати! Ну… вона була неземної вроди, мала шовкове волосся…
— Мамо, а я теж принцеса?..
— Поки що ні, але коли виростеш, то обов’язково нею станеш!
Вона дуже любила принца і королівство…
Принц закохався в неї, тільки-но побачив, і довгий час домагався її руки. Завоювавши її серце, він одружився з нею, і жили вони довго і…
— І що, це все?..
— Ще ні, Алісо, слухай далі…
Але принц мав одну таємницю: це була його маска, яку він постійно носив і ніколи не знімав. Якось у минулому він прокинувся, поглянув у дзеркало і побачив її у віддзеркаленні. З вигляду він нічим не відрізнявся від інших людей. Принц не знав, звідки маска з’явилась і чому, але боявся її зняти — не тому, що побачить сам, а тому, що побачать оточуючі. Він здогадувався, що ховається за нею, а може, і знав напевно…
— І хто ж під нею ховався?
— Слухай далі…
Принц дуже любив свою принцесу і хотів, щоб вона побачила його справжнього, того, хто був за маскою. Він не один день наважувався, щоб їй відкритися, і от одного разу запросив її в трояндовий сад на краю скелі біля моря і… зірвав із себе маску.
Вона вжахнулася, побачивши в його обличчі невимовну печаль, смуток і… смерть. Її очі наповнились сльозами, вона почала відходити подалі від нього із жалем на обличчі, що поступово змінювався на жах… Навкруги всі троянди із червоних вмить обернулись на чорні й одразу ж зів’яли…
Усвідомивши, що накоїв, принц, не озираючись, утік, покинув королівство під покровом ночі, картаючи себе за свій вчинок.
Довгі блукання виснажили принца. Одного дня він вирішив подивитись на себе в дзеркало, щоби збожеволіти і все забути…
— І? І що він там побачив?.. Що?..
Тільки-но він глянув у дзеркало, як воно тріснуло і розсипалось на тисячі уламків, не витримавши віддзеркалення.
— А потім? Що було потім?..
Потім… він дістав свою маску, надягнув її і знову став красивим принцом.
Він зустрів іншу принцесу, і жили вони довго й щасливо. Але більше зняти маску він не наважився…
— А що було з першою принцесою?
Гм… Хтозна… Дехто каже, що від побаченого вона перетворилась на кам’яну статую і навічно залишилась у тім саду. Інші ж стверджують, що вона все забула, зустріла іншого принца, і жили вони довго й щасливо.
Кінець.
— Усе закінчилось добре.
— Усе завжди закінчується добре, Алісо.
Хоча я сама не певна, як усе закінчилось…
— Ну все, час спати, заплющуй очі! А завтра я розповім тобі казочку про Алісу у Дивокраї.

<…>

Двері дитячої зачинились. З кухні доходив тихий сердитий голос…
— Знову ти їй цю маячню розповідала?
— Яку маячню?
— Про великі замки, дерева і квіти… Ми туди не повернемось, і не варто їй давати пусті надії. Ще не вистачало, щоб вона, як і її божевільна мати, зірвалась зі скелі в море.
— Ти ж її кохав. Навіщо ти так кажеш?..
— Кохав? Хтозна. Це було багато років тому. Я нічого не відчуваю і не… пам’ятаю.
— Я їй про тебе розпові…
— Я чув. Ти ж знаєш, що все було не так, зовсім не так…

Новела «Казка про принца в масці»
© Володимир Верста
Дата написання: 02.05.19



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-12 16:49:39
Переглядів сторінки твору 56
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.08.14 15:42
Автор у цю хвилину відсутній