ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-20 10:35:12
Переглядів сторінки твору 1809
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.24 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2019-06-13 00:33:27 ]
Ні додати, ні відняти - все саме так...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-06-20 20:25:28 ]
До бабки не ходи. Розірвуть країну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 21:58:57 ]
Невже вірш, де "стоне"... шкіц, начерк....примітивний...заслуговував на 5, 5...?
Що на ПМ за пошесть: оцінювати такі вірші?
На фейсбуці за хохлів у бан.
Навіщо оці назвиська... кон'юнктурні вірші, не знаю...Хоч писали б грамотно.
Коня не пропили, є конеферми... клуби))))
Землі душу розіп'ято? Та землі байдуже, хто вовтузиться за ...преференції...нафту, межі...

Не озивалася б, та дивує таке оцінювання, раніше 5, 5 лишали за гарну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-06-21 17:09:59 ]
Для мене взагалі дико за хохлів банити, як і за жидів... Шевченка тоді потрібно взагалі заборонити! Вірш, до речі, якраз високо оцінили на ФБ поціновувачі Івана Низового. Але то таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-20 22:03:43 ]
Патріотичну поезію, громадянську лірику писати не так легко, скільки написано віршів... Тому штудіюйте Івана Низового, вчіться у нього...та пишіть ліпше. Даруйте, пане Миколо, мою прямоту. Натхнення на довгі роки зичу. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:06:31 ]
На фейсбуці поцінувати можуть усі, кому не лінь.
у спорті не судять аматори, любителі.
Цензора внутрішнього виростіть, не слухайте захвалювань...
Українське слово стогне. У вірші "стоне", зауважила, не виправили.
Ваша неуважність мене дивує. Перед публікуванням звірте зі словником.
Щодо стилю Шевченка, то нині писати як він...не варто, та й не зумієте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-21 18:10:57 ]
Дмитро Кремінь
19 червня 2013 р. ·
МЕНТАЛЬНА МОЗАЇКА

Як це славно - рейтингом по фейсу,
"Пепсіко" - кийком - по голові...

Дочекаюсь чартерного рейсу
"Київ - Миколаїв"... Се ля ві!
І Тарас Шевченко не Горацій,
Коли ти летиш у Третій Рим...
Літо. Переміна декорацій.
Гул у небі літака - не грім.
Ти ще ждеш, а я лечу до тебе,
І в летючім танці мій літак...
А Земля - розгойданим вертепом,
Зірка в небі - авіа-маяк.
Уклонюсь дюралевому птахові.
Я лечу, а значить, я живу...

Може, в Буковелі або Рахові
Вийдемо, кохана, на лижву?
Як давно світила нам Говерла!
Падав сніг на полонині Кук...
Як летіли! Мамка ще не вмерла...
А померла в стугні лютих мук.
А тепер - така чудна столиця.
Автопарк. Один відомий клан.
Мерехтять калейдоскопом лиця
На старий "ЯК-40".Із Жулян.
На Кінбурні й острові Зміїнім
Вивчимо далекі острови.
Скупані в ольвійськім морі виннім,
Горнемось у теплий вир трави.
Море.Зорі.Вправились на дальність,
А літак усе не упаде...
Кажуть,нам завадила ментальність.
А народ сентиментальний - де?
Він іде з наметових етерій,
Із істерій - з квіткою в руці.
Цей народ окраїнних імперій,
Вбитий на Каялі на ріці.
Там князі і хани. Там ганьбою
Нас пече. Батий і Чингіз-хан
Котяться у пам"яті габою.
Ми не вмерли.Ми вам - не бур"ян.
Ми свою історію зустріли,
Та сліпі у нас будують храм.
І летять не літаки,а стріли.
Та в лампаді пахне фіміам.
Але ми все є. Геєнний кратер -
Це моя земля із літака.
Дощ а чи сльоза в ілюмінатор?
Це моя Вітчизна! І - така!
Марширує президентська варта,
Український час уже іде...
І не вір, що бита наша карта,
І не плач: о де ти,доле,де?
Глянь в ілюмінатор: о, безмежність!
Аж упав із доларами кейс...
Але відмінити незалежність -
Це не те, що відмінити рейс...

Дмитро Кремінь, лавреат Шевченкіської премії
https://www.facebook.com/ddkremin/posts/167317166782810?comment_id=593569544157568¬if_id=1561118614872427¬if_t=feedback_reaction_generic
джерело




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-06-21 18:29:12 ]
Я це читав. Та і стосовно Шевченко Ви думку перекрутили на свій лад. І поціновучі Івана Низового Вам не такі...
Стосовно стоне мо десь не угледів, я не живу виміром одного сайту ПМ...