Сердечно вдячний за відвідини, пані Нінеле!
Звиняйте, геть не мав змоги відгукнутись раніше.
Питання Ваше і просте і складне водночас.

Формально, для такого за розміром конкретного тексту – після того, як сподвигся приступити - кілька підходів, уривками, - години по півтори... Зазвичай на ходу…
Дещо виходить одразу, а дещо – самі бачили.. Опублікування на сайті допомагає... Тримає в тонусі щодо доопрацювань… (це я так насампочатку потрактував Майстерень – у прямому сенсі, як місце, де можна варіювати, поліпшувати рівень тощо.
Важить, мабуть, що нікуди відступити по оприлюдненні варіанту... якби не сайт, то деякі речі лежали б у чернетках ще дуже довго… Сируватих місць вистача і досі, тож ористаюсь і неабиякою Вашою толерантністю до спроб... Власне, увесь мій досвід у цій справі – в режимі on line на сайті Майстерень.
А не формально – то важить сприйняття давно знаного вірша в конкретну мить, власний настрій – відчуття, ба, - навіть певність, що або зараз, або хто-зна чи….
А ще – певність, як те було завважив Сонце Місяць – перекласти як слід можна все – з часом. Дещо інша справа, як по мені, – чого й скільки треба, аби такою певністю обзавестися… Якось так…

З повагою, Петро

Радий Вашій увазі до спроби, пані Світлано-Майє!
І мені Бродський дуже ціковий насамперед ракурсами, широченною грою уяви – ба, скільки обіграно в цих битійних замальовках з натури непростецьких філософем на різний лад – рідкісна за даровитістю самоіронічна апеляція до розумових потуг над відчутим і баченим… А яка динаміка, сюжетність, зіткненням мовних пластів, гра інтонацій тощо й тощо…
Переклад, звісно, тримає в рамках щодо змісту. Натомість, відкриваєш незліченні варіанти форм…


Вибачте, не міг згукнутись після публікації.
Тож дякую за прочитання.,
З повагою ,
Петро