ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 Зраджене кохання
Згорить ілюзія кохання
І попіл істина розвіє.
В любов ти вірила. Востаннє
Зажевріла в тобі надія.
Та закричали люті круки
І сил боротися немає.
Нещастя підняло на руки…
Як швидкоплинно час минає.
Ні сліз, ні спокою, ні муки…
Самотності стоїть розрада
І на душі твоїй розпука,
Якій ім’я банальне – зрада.
26.02.19р.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-06 08:15:15
Переглядів сторінки твору 2314
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.18 19:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-06 08:43:13 ]
Прикро коли таке трапляється. Особливо коли не з літгероєм, а з самим автором, або з кимось із близьких.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 08:56:54 ]
Ні, друже, я тут ні до чого, лише літгерой, але знаю чимало людей кого це торкнулося. Бережіть своє кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 09:49:55 ]
Це вже якийсь рецидив або навіть система, якщо щось робиться востаннє, як ми бачимо у тексті.
Тобто, воно вже було.
І незрозуміло, за кого йдеться.
Хто примат, а хто людина (зрадник, інакше кажучи, та вінець творіння Отця Небесного)?
Була би бодай якась точність або ідентифікаціяю то метафор би додалося.
І до чого тут швидкоплинеість часу, оцей стереотип? Жодних пояснень. І засобів художнього відображення - на успішний картковий мізер.

Про своє, напевно, написалося би більше.
Про фермерство, про підприємство або навіть про щоранкову електричку, на вокзал до якої поспішав ЛГ якогось з попередніх віршів.

Скупо, бідно.
Про зраду можна було би і більше.
Єдине, що виправдовує стан речей з цією міеіатюрою, то це можлива необізнаність (відстороненість) автора.
І такі читачі, які є. Вони домислять, домалюють. І воно може бути значно цікавішим за оте римоване "ння", яке давно як приїлося і музам, і поетам. Воно старе.

Дякую і вибачте.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 15:20:10 ]
Звісно, що можна до кожного вірша додати по одному тому прози пояснень. Але декому і цього буде замало. Ви звертайтеся, мені (при нагоді вільного часу) абсолютно не проблематично пережувати текст, бо згодом у людей зуби стають немічні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 16:09:26 ]
Все, що могло бути, я домислив.
Дякую за змістовну відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-06 11:03:10 ]
Не захвалювання, а критичний коментар...
Щось нове для сайту...
Але по суті. На перший погляд вірш опуклий, ємкий, а розглядаючи...підтримую Юрія.
круки зайві істина теж наче не доречна саме в цьому розрізі
правда є а істина...що за нею......



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 11:19:04 ]
Круки могли на хвостах звістку. Сороки розносять свої, а круки - аналогічно.

Я не дуже й критикував. Я і не збирався цього робити. Але виникли питання.

З десяток років тому якийсь з читачів міг би втулити якусь занижену оцінку - і пішов би собі далі, ща "нетлінками".

Я ж цікавлюся.
Редакція десь там давно як радила ставити оцінки вищі та й вищі, якщо майстерність автора зростає. Коли стоїть на місці, то не чіпати оцінювання.
Щоправда, десь було і про небажаність критики. Не подобається - гуляй собі далі.
Ніщо мені не заважає піти "гуляти далі".
Навіть без запрошень. 🐢



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 16:55:16 ]
Я не дуже і боюся Вашої критики. Але коли станете на місце літгероя тоді і поговоримо, бо вірш написано з реальної людини і ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-06 11:09:07 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=140146

якщо цікаво, мій переклад поезії про зраду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-06 11:48:12 ]
а тепер друзяка ставить оцінки і автора будь-якого вгору...за пагорби пм...

ти мені а я тобі 5 оцінок
і так...............сайт обернувся на розплідник.......знайдіть слово доречне.
Лишити на школярів сайт - а вони нині такі, що вчителя стільцем гепнуть і не винні........чи бути тут...от в чому питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 12:14:37 ]
Я вже з авторським "востаннє" начебто узгодив своє бачення.
Хтось комусь пообіцяв, що те що було, нехай і рецидив, але останній (я ж донині не знаю, хто кого зрадив). Але круки поставили крапку. Їм повірили більше. Накаркали лиху годину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 20:58:52 ]
До речі, перевірте, будь ласка, наголос у слові "круки". Наголошеним повинен бути останній склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 16:18:58 ]
Звідки така обізнаність про школу? У мене більше 20 років стажу... Але майстриня сказала люміній, значить - люміній.