ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Їзда
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-07-07 10:36:01
Переглядів сторінки твору 4706
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 10:49:29 ]
Я спіткнувся об торбу чиюсь.

отут посміхаюся широко на всі зуби.......

Юрію, Ви мій поет.
Ніколи не стомили поезією, завжди свіжонаписане, відеокліп...
Іронія, ненав'язливі житечні мудрощі.
Майстерність - саме та.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 10:59:09 ]
Зміна тональності може подобатися, а може вводити у ступор.
Приходить якийсь умовний поет зі своєю високою поезією за чиєюсь або тільки зі своєю. А тут - якась торба.
Посміхнеться або ні.
Або здивується - що за дурниці?

Писав колись лімерики. Багато. Неопублікованих десятки лежать. Теж анапест. Але якісь короткі ці комікси. Ось довший.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:07:58 ]
На таке я лише скажу: супер.
Мене такі зміни декорацій, інтонацій тішать.
Яж не до умовних належу, до креативних. І визнаних не панаами у панамах С і С...а функціонерами і не лише.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:16:31 ]
Головне - не передати куті меду.
Незнайомих читачам географічних назв намагаюся не використовувати. Карколомні піруети - теж не моє. Контрасти таки полюбляю.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:12:58 ]
Зримо, іронічно, з підтекстом)

Усміхнулась. Але усмішка - сумна, бо сумна реальність за вікном вагона. І не лише вагона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:28:08 ]
І у вагонах теж свої реалії. Можна придбати і предмети білизни, і насіння, і засоби боротьби зі шкідниками, газети, календарі... Спробуй заснути.

Дякую,
Ю. С,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 17:55:55 ]
Розкішно. І витончено до повної прозорості.
Можливо , суто як на мене, слово "життя" в першому рядку корелюється з останнім рядком-ключем.
Якщо точніше - місцеслово, де зараз "життя", здається, тісно пов"язане із рядком-ключем. Можливо тільки тут ще можна додати ще щось делікатніше, а може й так бути. Хоча запитання особисто для мене ще не знайшло варіанту можливої відповіді. Цікаво, яка ваша думка, пане Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:06:30 ]
Якщо цікаво, то особиста практика часто доводить, що найлегше знаходити можливі відповіді в творах зі схожим манеристичним піднесенням - у фонетиці. Тобто , невідоме ще слово може мати певні близькі фонетичні риси з оточуючими словами.
На кшталт "Промайне ..е.. не... невблаганно"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:17 ]
Звукопис неабияку роль відіграє...заколисує вірш, перебуваєш у вагоні... медитативно...і раптом.........проза буття з пиріжками, "вадічкой...півам"....шкарпетками...лосинами на руках трбешників...уявляю електричку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:43 ]
(торбешників)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 18:47:05 ]
Чисто технічно або формально у даному випадку частково роль коди вірша на себе взяв рядок з назвою залізничної станції між двома вузловими по дорозі до Хутора Михайлівського і далі.
Казати, що я настільки зрілий поет, що і ця обставина є важливою, я б не хотів.
Становище виникло саме, а мені треба було закінчити вірш, і не як якийсь блюз, після виконання якого джаз-бенд пішов на перепочинок пити пиво, а слухачі залишилися у роздумах - чи вони настільки тупі, що не впетрали, що ж воно вийшло, чи джазбенд собі забавляється. Грає та й грає. А ви, слухачі-ресторанна публіка, гадайте. "Сім сорок" джаз-бенд не виконує. Це серйозний колектив. Не для клубів.

Що за Хутором Михайлівським, ми всі знаємо. Мордор, ворожий уламок імперії.

От я і закінчив на цій ноті або обставині.
Коди як такої на всі 100% немає, але з огляду на те, що є один окремий рядок (про торбу чиюсь), то я міг би вважати, з двох напівкод (це вже щось нове у віршотворенні) вийшла одна.
Торба і Кобижчі.
Який може бути Париж і де?
Хіба що у снах.

Хотілося би більшого, звичайно. Глибшого.
Та справжньої коди ще не підібрав.
І піком майстерності була би несподівана, прийнятна і дотепна.
А з цим усім у мене поки що проблема.

Дякую за серйозний розгляд і довіру мені як автору-поету, а не як графоману-реміснику.
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 05:57:02 ]
Хороший дитячий віршик із розряду "Пишеться - і добре". Трохи сну, трохи буденщини. І родзинка любові на місті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:57:19 ]
Мені вже зрозумілі Ваші вимоги до віршів.
Повинно бути як у підручнику - наприклад, зі зварювальних робіт. Точно, з деталізацією, з технічно бездоганною побудовою речень.
Будь-яке відхилення або стрибок на місці (така норма існує у певних закладах і, напевно, в системі в цілому) відповідним чином розцінюється і з подальшими діями конвоїрів.
Як пишете своє, яка там мішанина граматичних форм etc, то це інше питання. Навіть не до Вас.
Нами, як я чув, керує воля Верховного владики.
До кожного - свій підхід, свої вимоги з уявними "планками" творчих, душевних і фізичних висот і здібностей.
Ваші вірші, якщо вони досить далекі від "сатири", викликають непідробний інтерес. Лірика буває високою, а дитячість - природною.
Сатира буває "сатирою". За це вже йшлося.
На одному з Ваших виступів з маленьким кулуарним концертом я не шкодував оплесків.

(пишу - наче прощаюся. вибачте мінор).

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 09:52:59 ]
Колись ми ще зустрінемося і перетремо цю тему більш детально. Ви не проти?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:28:40 ]
Поки не розсварилися, це є можливим.
Та й Земля кругла.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 10:37:06 ]
Ті "високі регістри" у порівняннями з поезіями Маланюка, Стуса... Павлюка......особисто мені - дитячий лемент дорослого дядька, що ганяється за напівбайдужими сучасниками, підтанцьовує... від нудоти житейської пише-гурготить про все, не дослідиш, у кого тему підсмоктав, які метафори скомпонував з читаного-чутого...
Немає у мене відчуття високого польоту, неповторності, доторку до сутозлотого-вічного...
Не вважайте мій коментар "бімбою", бо чекала від Сушка неабиякого росту, а маю непошану за доскіпування, що насправді розчарування.
Може, я надто вимоглива, та вже такою лишуся.
І прийшов критикувати чи хвалити вірша Юрія, та повчився б писати у нього...Дитинність-мудрість сама та риса, яка робить поета цікавим.
Нема, як писав один молодий авторитетний поет, тяглості у текстах...є січка словесна...

Колись я у радіопередачі сказала, що не заздрісна і щиро радію, коли читаю гарну поезію.
Та планка моя (вимог) надвисока. Тому на ПМ намагатимуся відійти у тінь, не коментуватиму майже нічийого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:53:36 ]
Мені аж ніяково.
Дякую.
Колись довелося прошаржувати (якщо так можна висловитися), один з віршів І. П. Було за що і було як це зробити необразливо, по-людськи.
І нічого. Ми колись з одним поетом досліджували образний ряд (шеренгу, лаву, фалангу) його віршів. З одного вірша до другого, з другого до наступного. Йдуть, як траки, дорогами та бездоріжжям.
І тому я суворо не ставлюся до подібного явища у творчості наших з Вами знайомих поетів.
Це, що вони роблять, є звичайним явищем, технологією, наслідуванням, пошуком і відшуканням найлегших шляхів у письмовій творчості. Тактика.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 06:10:49 ]
З приємністю прочитав і перечитав цей небуденний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:38:57 ]
Небуденно про буденне.
Для мене залізниця - як раніше море.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 08:22:59 ]
А біля Львова є Кожичі, - гарне сільце з дачним масивом біля соснового лісу... ) Мені вони засоціювалися )