ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.07.18 21:33
Обізвався на ясені
Сич старий: - Будь біді!
Ой, сини мої, красені,-
Ви ж такі молоді!

У руках фотокарточка,
Кожен хлопець - козак.
Запечалився батечко,

Ігор Деркач
2019.07.18 18:53
Існує все і водночас.
Буває,
що і така ідея нас
єднає.

І помічаємо у мить
єдину
і те, що радує і злить

Світлана Майя Залізняк
2019.07.18 17:16
Я сипала мак із голівки сухої...
Долоня дитяча і трішки спітніла.
Узбіччя... безлюддя...
кололася хвоя...
А сонце сідало... плескалися віли...

Одна підпливла... "Чи не хочеш у коло?
Люляєм-лоскочем... пірнаємо... нумо...".

Сергій Губерначук
2019.07.18 15:08
Цвіте під деревом мільйонолітнім
мільйонолітнім синім цвітом
мільйонолітня квітка.

Повзе змія мільйонолітня,
студена кров мільйонолітня,
мільйонолітня мудрість
між квіток.

Лариса Братко
2019.07.18 09:51
Я знаю,
Ты меня там встретишь.
Возьмешь за руку,
Поведешь туда,
Где не бывает злобы и насилья,
Где не начавшись кончилась война,
Где разлюбившие не мстят друг другу,
Где эгоизм не разрушает дом,

Олександр Сушко
2019.07.18 09:23
Намалюю казку, для душі,
Я ж - митець, уява вельми буйна...
Світ від щебетання аж дрижить,
Зеленіють на леваді вруна.

Щиглики тривожно "фіть" та "фіть" -
Із гніздечка визира малеча.
Мокрий одуд на калині спить,

Надія Тарасюк
2019.07.18 08:34
Зорі у небі-колосі,
Наче зернинки ситі.
Ми здобуваєм золото,
Та забуваємо жити.

Краплі дрібними грушами.
Кожна маленьке море.
Тисячу слів порушено,

Олена Побийголод
2019.07.18 08:10
Із Миколи Некрасова

«Служиш в Росгвардії ти, як в аду;
стане вільніше - втечеш, вертухаю?»
«Що мені воля? Куди я піду?
В мене родини немає;

я по природі та звичці - лакей,

Світлана Майя Залізняк
2019.07.18 07:40
У лабіринті снив, у Пслі
твоє плахіття пурпурове.
Ген Санчо Панса на ослі,
за ним овен... Ковчег вже повен.

Сувої сала... бракне мап.
Розкрилися ворота шлюзу.
Сміється Мауглі-сатрап,

Микола Соболь
2019.07.18 07:38
Квадрат Малевича на чорному тлі.
До чого дожили ніхто не знає.
Смолистого кота знайти в імлі
Не дуже просто, як його немає.

Людській жадобі не знайдете меж
І заздрощам границі не існує.
Роздмухуємо вогнища пожеж,

Козак Дума
2019.07.18 07:03
Знає лікар-логопед,
що таке велосипед –
на роботу він на ньому
їздить задом наперед.

Ще жартує від душі
і розказує вірші,
а про звуки знає стільки,

Серго Сокольник
2019.07.18 02:52
На побаченні зли-
ва... Укриті кохання плащем,
Ми сандалі зняли
І за руку мандруєм дощем
(хай змиває сліди
Босих ніг цей чаруючий дощ)
Рідним містом сміли-
во озерами вулиць і площ

Світлана Майя Залізняк
2019.07.18 00:18
Ти бачиш яв крізь вітражі.
Ще рік чи десять... Вабна юнко,
дари нестимуть не чужі:
свої наллють пекучих трунків,

бо ти ословила дива...
і перейшла у ранг відомих.
Тече ріка із рукава -

Ігор Федів
2019.07.18 00:01
Немає болю і нема печалі,
Нема жалю, що забирає течія,
Байдуже, що у список на скрижалі
Моє, у котре, не заносили ім’я.
Нема потреби, там існують кращі -
Вони виконували правила життя,
А бути хочу каменем у пращі,
Аби долати ціль без краплі каяття.

Микола Дудар
2019.07.17 22:27
і вітер враз закучерів
Змарніло листя
Зігнула ніченька до снів
В шатрі вже Христя...
Чатує любо серця ритм
Хай сп’є, хто встрелив -
Одну з найкращих її Рим -
Цнотливий келих…

Олександр Сушко
2019.07.17 19:35
Останнім часом став я помічати, що не Сидір водить козу на вигон пастися, а коза Сидора. І це закономірно, оскільки тварина вгодована, повна дурної молодечої сили та вельми нахраписта. Увесь час підштрикує рогами лисого дідугана у м’якушки, немов каже: «Н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Олег Вишень
2019.06.29

Матвій Смірнов
2019.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Залюбовська (1969) / Вірші

 2012
Може, будете з того сміятись,
бо й трагічне буває смішним:
світ загинув у 20/12,
ми загинули разом із ним.

Лиховісна планета Нібіру
зруйнувала життя моє вщент:
від мого золотого кумиру
залишився один постамент.

Ми обидва живі і здорові,
хоч роки не минають дарма,
та нема поміж нами любові –
отже, й нас вже на світі нема.

Інші люди – хоч наші обличчя.
Інші люди – хоч наші тіла.
Відбулося смішне і трагічне:
дві душі догоріли до тла.

2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-11 15:09:10
Переглядів сторінки твору 114
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.955 / 5.5  (4.910 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.514 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2019.07.15 20:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-11 20:38:55 ]
Щось є у Вашому вірші. Щось є.
І дещо теж. Нубіру.
Маю свою історію клубу однодумців "свідків поанети Нубіру". Та не про нього мова.

Плутанина деяка теж має місце.
20/12 - це Ви так записали 2012-тий рік?
І незрозумілі образи - наприклад, "від твого золотого кумиру". "д-т-в", до речі, є збігом приголосних. Для милозвучності це не найкращий варіант.
І фінал вірша доволі сумний.
Тож не рватиму серця ні ні собі, ні Вам.
А згорну дискусію.

Дякую; успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-11 20:40:07 ]
Вибачте, "планети". Технічний ґандж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-11 20:55:14 ]
І з Нібіру не все до ладу вийшло.
А була ж історія...
Суцільні помилки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Залюбовська (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-12 18:18:52 ]
Цей рік часто називають "Двадцять - дванадцять". Мабуть, треба було написати буквами. Погоджуюсь з Вашими зауваженнями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-11 22:27:48 ]
Пані Ірино, мене теж зацікавила багатозначність "золотого кумиру". Контекст наводить на думку про культ коханої особи і водночас про культ, який вірив пророцтвам. Чи це збіг?
Про проблеми в стосунках кажуть, що це ще не кінець світу, та Ви завели в глухий кут;)
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Залюбовська (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-12 18:23:52 ]
Дякую. Ви праві. Це був культ коханої людини. Не стало стосунків - не стало проблем. Але було важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2019-07-12 19:20:22 ]
І все ж таки зійшли отави... Чи я помиляюсь?
А вірш таки сильний і оригінальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Залюбовська (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-15 20:09:46 ]
Що б там не зійшло, головне, що люди зійшлися.
До речі, Ви були першою, хто почув ці рядки.