ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Марлен Дітріх
Марлен Дітріх
День народження: 27.12.1901 року
Місце народження: Шенеберг, Німеччина
Дата смерті: 06.05.1992 року
Місце смерті: Париж, Франція Громадянство: США
Зріст: 165 см Вага: 58 кг
Оригінальна назва: Марія Магдалена Дітріх
Жінка, яка належала всьому світу
Хто був кумиром Марлен Дітріх в дитинстві?
Коли дівчина зрозуміла, що хоче стати відомою актрисою?
Хто створив неповторний образ Марлен в кіно?
Який фільм прославив актрису в усьому світі?
Чому Дітріх відхилила пропозицію Йозефа Геббельса і переїхала в Америку?
В якому знаменитому романі Ремарк увічнив Марлен, списавши з неї образ головної героїні?
Чим закінчилися відносини актриси з режисером Штренбергом і письменником Ремарком?
Як Марлен Дітріх провела останні роки свого життя?
Про Марлен Дітріх написано сотні книг, але жодна з них не змогла розкрити таємницю цієї жінки. Вона володіла дивним почуттям стилю і мала фетишистские нахили. Одяг був головним атрибутом її життя, і ставилася до неї вона дуже серйозно. Чого тільки варта образ Марлен в капелюсі і з сигаретою в руці, який вже став символом кіно 30-х років! Дітріх була не тільки талановитою актрисою, але і самої вишуканої жінкою ХХ століття, справжнім законодавцем моди.
Марія Магдалена Дітріх з'явилася на світ 27 грудня 1901 року в передмісті Берліна Шенеберге. Її батько був лейтенантом поліції, а мати походила із заможної сім'ї торговців.Крім Марлен батьки виховували старшу дочку Елізабет.
Коли Дітріх виповнилося 6 років, помер батько, тому матері довелося влаштуватися домогосподаркою в багатий будинок. З 1907 року Марлен стала відвідувати школу для дівчаток, а потім захопилася музикою і почала освоювати гру на скрипці. У дитинстві вона захоплювалася двома жінками - зіркою кіноекрану Хенні Порті і викладачкою-француженкою мадемуазель Бреган. Саме завдяки прихильності до Бреган вона назавжди полюбила Францію.
Роки Першої світової війни сім'я Дітріх провела в місті Дессау. Повернувшись в 1917 році в Берлін, Марлен продовжила навчатися грі на скрипці, але незабаром через біль в руці змушена була залишити заняття.
Вона влаштувалася на роботу в оркестр, але через місяць її звідти вигнали. Причина була досить смішна: дівчина відволікала музикантів своєю красою.
Тоді Марлен вперше відчула, що може впливати на чоловіків. На початку 20-х років вона влаштувалася в кабаре Рудольфа Нельсона, де співала і танцювала з іншими дівчатами. Тут Дітріх зрозуміла, що хоче стати відомою актрисою. З великими труднощами їй вдалося вступити в акторську школу Макса Рейнхардта, і незабаром на молоду дівчину звернули увагу кінокритики.
На великому екрані Марлен Дітріх дебютувала в 1922 році у фільмі 'Такі чоловіки'. Вдалому старту кар'єри завадило заміжжя з Рудольфом Зібером, який працював адміністратором на кіностудії.
У 1924 році Марлен народила дочку Марію, але вже через рік повернулася до роботи.
Майже десять років Дітріх перебивалася епізодичними ролями, поки в 1928 році режисер Джозеф фон Штернберг не покликав її на зйомки фільму 'Блакитний ангел "(1930). Режисерові настільки сподобався виступ молодої актриси в ревю 'Два краватки', що він запропонував їй одну з ключових ролей - співачки Лоли-Лоли.
'Блакитний ангел', прем'єра якого пройшла в 1930 році, стала справжньою сенсацією, а згодом класикою німецького кінематографа. Ця картина поклала початок плідній творчій спілці Дітріх і Штернберга, який перетворив актрису в справжню кінозірку і саму бажану жінку планети.
Зі своїм законним чоловіком Марлі жила вже кілька років, тому її любовний зв'язок зі Штернбергом не викликало великого ажіотажу. Він був для неї справжнім богом, вона для нього - музою, яка надихала на нові роботи. Однак у Джозефа ніколи не існувало ілюзій з приводу їх відносин. Дітріх була незалежною жінкою, яка не належала нікому і одночасно належала всьому світу. Тому коли в її житті з'явився письменник Еріх Марія Ремарк, він зрозумів, що шансів у нього немає.
З Ремарком Дітріх познайомилася в 1938 році на Венеціанському кінофестивалі. Він уже був відомим письменником, автором роману "На Західному фронті без змін".
Тут, у Венеції, на тлі каналів і золотих заходів у них зав'язалися романтичні стосунки. Тепер актриса стала музою Ремарка. Саме вона була прототипом головної героїні Жоан Маду з знаменитого твору 'Тріумфальна арка'.
Близько року Ремарк і Дітріх жили в Парижі. У 1939 році, коли стало відомо про підписання пакту Молотова-Ріббентропа, закохані вирішили, що війна неминуча і перебралися в Америку. Йозеф Геббельс пропонував актрисі залишитися в Німеччині і обіцяв повну свободу дій і 200 тисяч марок за фільм. Однак Марлен, якій були огидні ідеї націонал-соціалізму, відхилила пропозицію.
Вперше Марлен Дітріх відвідала США в 1930 році. Після грандіозного успіху фільму 'Блакитний ангел' компанія 'Paramount Pictures' запропонувала актрисі підписати контракт. Вона без роздумів погодилася і переїхала в Америку разом з режисером Штренбергом. Шість фільмів, які вони поставили в Голлівуді, принесли Дітріх всесвітню популярність. Їх остання спільна робота - кінокартина 'Диявол - це жінка' - була знята в 1935 році.
Усі наступні фільми, в яких грала Дітріх, не мали великої популярності. Актрису навіть дорікали в тому, що вона намагалася позбутися образу, створеного їй Штренбергом. Це звучить парадоксально, але Марлен Дітріх прославив всього лише один фільм - "Блакитний ангел".
Він настільки полюбився глядачам, що став іконою кінематографії, а актриса - її ликом.
Під час Другої світової війни Дітріх знову приїхала в Америку разом з Ремарком. Вони оселилися в Нью-Йорку. Ремарк цілими днями писав роман, а Марлен блищала на вечірках, з'являючись то з одним, то з іншим чоловіком. Спочатку її бачили з актором Джеймсом Стюартом, потім з режисером Орсоном Уеллсом, французьким актором Жаном Габен. Вона змінювала коханців як рукавички, і в якийсь момент Ремарк не витримав. Він перебрався в Брентвуд, а в 1953 році заявив, що одружується з акторкою Полетт Годдар. Письменник сподівався, що Дітріх буде ревнувати, але вона холоднокровно благословила його на шлюб.
Під час війни Марлен Дітріх кілька років провела в Італії, Франції та Північній Африці, де виступала з концертами для союзних військ. Починаючи з 50-х років, вона практично не знімалася в кіно. Актриса писала статті в гламурні журнали, вела радіопередачі, їздила н а зустрічі з шанувальниками. Вільний час вона проводила в суспільстві модельєрів і кутюр'є, постійно придумуючи нові наряди. Марлен не тільки дбала про власний зовнішній вигляд, а й активно популяризувала свою моду.
У 1975 році Дітріх отримала перелом шийки стегна, після чого завершила свою кінокар'єру. Вона усамітнилася в своїй квартирі в Парижі і бачилася тільки з близькими друзями.
Актриса стала залежною від знеболюючих і алкоголю, що ще більше підірвало її здоров'я. У 1992 році Марлен Дітріх померла від порушення функції нирок і серця. Вона прожила 90 років, переживши практично всіх своїх сучасників.
Марлен Дітріх назавжди увійде в історію кінематографа. Вона створила один з досконалих образів в кіно і свій неповторний стиль в світі моди. Вона була сильною, незалежною жінкою, яку не зміг підкорити жоден чоловік. Актриса не належала нікому, але в той же час була і залишається надбанням усього світу.
Андрій Пумінов 11.12.2014
Переклала на украхнську мову 15.07.19 10.10





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-15 17:39:53
Переглядів сторінки твору 339
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 20:31
Автор у цю хвилину відсутній