ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-18 08:34:54
Переглядів сторінки твору 10874
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.669 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.615 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.04 23:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:52:44 ]
Справді, ми забуваємо жити. Добре написано.Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:11:45 ]
Так... Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:54:20 ]
Факт відсутності набігів експертів, мовчазності критиків і коментаторів досить красномовний. Він є, а їх немає.


Читач
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:56:13 ]
Бачу, що вже є "перші ластівки".
Писав - то й не бачив.
Ю. С. (той самий читач).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:12:25 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-23 11:15:06 ]
Я вже практично виправився.
Сторінку свою закрив і ходьба іншими призупиняється.
В Анталії 35° у затінку.
Тут, бачу, вище.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 11:17:50 ]
Буде ще всякого, та вже без феї.
Набридло це нав'язане паті...) Є цікавіше, а марноте лишу на охочих, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-23 09:15:46 ]
Пане Юрію, це ви наврочили?..))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:03:29 ]
живемО збили наголос

знайти б доречне дієслово з наголосом правильним
а тут критика може бути делікатною
пошуки авторські...не початківець...мене зацікавила сторінка.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:00 ]
Дякую!!) Шукатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:46 ]
Купилася на волинську вимову. Не перевірила за словником))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:04:49 ]
заходитиму насолоджуватися....
щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:14:21 ]
Дякую!) Заходьте!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 10:54:21 ]
Усе чудово справді, і отримуєш насолоду від свіжих знахідок і образів. Єдине, що псує трохи враження, русизм зарево, та ще й на римі. Є гарне українське слово - сяєво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 14:35:56 ]
Дякую, пане Ярославе! Але...

ЗА́РЕВО
Те саме, що за́гра́ва. Приклади

Червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату, скрашуючи усе в червоний колір. (Панас Мирний)
Могутнє зарево кинув він [вогонь] від себе в чорні небеса, і криваві плями світла танцюють по землі, по шатрах, по людях. (Г. Хоткевич)
Не погасло ще на сході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. (С. Васильченко)
Сонце давно вийшло з-за лісу, а раннє зарево поблідло. (О. Кобилянська)
* Образно. – Не жах мене пригнітив тугою, – повернулась поривчасто дівчина, і на її блідих щоках спалахнуло зарево. (М. Старицький)
* У порівн. Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? (І. Франко)

ЗА́РЕВ
Стара руська назва останнього місяця літа; серпень. Приклади
Був чудовий ранок місяця зарева, коли над Дніпром пахне житом і медом, все навкруг потопає в квітах, капає на землю сік із виноградних грон. (С. Скляренко)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах

Сяєво - гарне українське слово, не заперечую, проте з іншим лексичним значенням))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:31:49 ]
Засуньте цей словник в одне місце. Повторюю і Вам, бо Ви людина нова на "ПМ" - в радянські часи словники української мови були російсько-російськими, створювалися для русифікації, так званого зближення націй! Хоч і знані класики вживали це слово, але більше воно звучить і вживається російською мовою, українською звучить дико і неприродньо. Заграва - набагато природніше і краще слово. От покрутіть рядок так, щоб вийшла заграва, не лінуйтеся, і вірш виграє від цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:50:50 ]
Я, наприклад, можу це легко зробити, щоб ніхто не сказав: повчаєш, то покажи, як це робиться! Робиться елементарно, дивіться:

Заграви мережка - зрима,
Ніби червінці литі.
Заново завтра живімо!
…Простір ― золочені сіті.

У Вас, до слова, невідомо, хто кого мережить: небо заграву чи заграва - небо... Двочитання. Треба щоб заграва мережила небо, а не навпаки, правда? Подумайте самі. У автора, переважно, виходить ще краще! Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:19:11 ]
Скидаю, пане Ярославе, капелюх, що ви вмієте елементарно когось переробити! Але це вже будете ви, а не я)) Жодних словників ніколи в одне місце не засувала і, думаю, не буду))) Хто кого мережить, на мою думку, залежить від уяви читача)) Щиро вдячна за пораду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:24:32 ]
Може, сто раз помиляюся, але вважаю, що поезія - дво- і більше читальна, а одночитальні - вірші)) Перепрошую, якщо вам не подобається моя відповідь, оскільки відчуваю "сердитість"))), тому ще раз - "звиняйте"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 19:53:43 ]
Хочете залишатися з несмаком на римі, це Ваше право. Ви ще молода, я думав Ви прийшли сюди вчитися, а Ви вже самі з вусами... Дурні та гордії ми люди, так писав Тарас Шевченко.
Ви плутаєте грішне з праведним - точність слова з двоплановістю чи триплановістю поезії. Вірші є її складовою частиною. Ви й цього не розумієте. Те, що Ви маєте на увазі, називається віршарством або римоплетінням, дитино моя!
Вибачте, що потурбував Вас. Зарозумілість не сприяє росту творчому. А шкода. Талант у Вас є!


1   2   3   4   Переглянути все