ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-18 08:34:54
Переглядів сторінки твору 10891
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.669 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.615 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.04 23:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:52:44 ]
Справді, ми забуваємо жити. Добре написано.Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:11:45 ]
Так... Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:54:20 ]
Факт відсутності набігів експертів, мовчазності критиків і коментаторів досить красномовний. Він є, а їх немає.


Читач
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:56:13 ]
Бачу, що вже є "перші ластівки".
Писав - то й не бачив.
Ю. С. (той самий читач).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:12:25 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-23 11:15:06 ]
Я вже практично виправився.
Сторінку свою закрив і ходьба іншими призупиняється.
В Анталії 35° у затінку.
Тут, бачу, вище.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 11:17:50 ]
Буде ще всякого, та вже без феї.
Набридло це нав'язане паті...) Є цікавіше, а марноте лишу на охочих, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-23 09:15:46 ]
Пане Юрію, це ви наврочили?..))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:03:29 ]
живемО збили наголос

знайти б доречне дієслово з наголосом правильним
а тут критика може бути делікатною
пошуки авторські...не початківець...мене зацікавила сторінка.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:00 ]
Дякую!!) Шукатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:46 ]
Купилася на волинську вимову. Не перевірила за словником))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:04:49 ]
заходитиму насолоджуватися....
щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:14:21 ]
Дякую!) Заходьте!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 10:54:21 ]
Усе чудово справді, і отримуєш насолоду від свіжих знахідок і образів. Єдине, що псує трохи враження, русизм зарево, та ще й на римі. Є гарне українське слово - сяєво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 14:35:56 ]
Дякую, пане Ярославе! Але...

ЗА́РЕВО
Те саме, що за́гра́ва. Приклади

Червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату, скрашуючи усе в червоний колір. (Панас Мирний)
Могутнє зарево кинув він [вогонь] від себе в чорні небеса, і криваві плями світла танцюють по землі, по шатрах, по людях. (Г. Хоткевич)
Не погасло ще на сході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. (С. Васильченко)
Сонце давно вийшло з-за лісу, а раннє зарево поблідло. (О. Кобилянська)
* Образно. – Не жах мене пригнітив тугою, – повернулась поривчасто дівчина, і на її блідих щоках спалахнуло зарево. (М. Старицький)
* У порівн. Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? (І. Франко)

ЗА́РЕВ
Стара руська назва останнього місяця літа; серпень. Приклади
Був чудовий ранок місяця зарева, коли над Дніпром пахне житом і медом, все навкруг потопає в квітах, капає на землю сік із виноградних грон. (С. Скляренко)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах

Сяєво - гарне українське слово, не заперечую, проте з іншим лексичним значенням))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:31:49 ]
Засуньте цей словник в одне місце. Повторюю і Вам, бо Ви людина нова на "ПМ" - в радянські часи словники української мови були російсько-російськими, створювалися для русифікації, так званого зближення націй! Хоч і знані класики вживали це слово, але більше воно звучить і вживається російською мовою, українською звучить дико і неприродньо. Заграва - набагато природніше і краще слово. От покрутіть рядок так, щоб вийшла заграва, не лінуйтеся, і вірш виграє від цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:50:50 ]
Я, наприклад, можу це легко зробити, щоб ніхто не сказав: повчаєш, то покажи, як це робиться! Робиться елементарно, дивіться:

Заграви мережка - зрима,
Ніби червінці литі.
Заново завтра живімо!
…Простір ― золочені сіті.

У Вас, до слова, невідомо, хто кого мережить: небо заграву чи заграва - небо... Двочитання. Треба щоб заграва мережила небо, а не навпаки, правда? Подумайте самі. У автора, переважно, виходить ще краще! Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:19:11 ]
Скидаю, пане Ярославе, капелюх, що ви вмієте елементарно когось переробити! Але це вже будете ви, а не я)) Жодних словників ніколи в одне місце не засувала і, думаю, не буду))) Хто кого мережить, на мою думку, залежить від уяви читача)) Щиро вдячна за пораду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:24:32 ]
Може, сто раз помиляюся, але вважаю, що поезія - дво- і більше читальна, а одночитальні - вірші)) Перепрошую, якщо вам не подобається моя відповідь, оскільки відчуваю "сердитість"))), тому ще раз - "звиняйте"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 19:53:43 ]
Хочете залишатися з несмаком на римі, це Ваше право. Ви ще молода, я думав Ви прийшли сюди вчитися, а Ви вже самі з вусами... Дурні та гордії ми люди, так писав Тарас Шевченко.
Ви плутаєте грішне з праведним - точність слова з двоплановістю чи триплановістю поезії. Вірші є її складовою частиною. Ви й цього не розумієте. Те, що Ви маєте на увазі, називається віршарством або римоплетінням, дитино моя!
Вибачте, що потурбував Вас. Зарозумілість не сприяє росту творчому. А шкода. Талант у Вас є!


1   2   3   4   Переглянути все